На засіданні Судових палат у цивільних і господарських справах Верховного Суду України 3 вересня 2014 року було розглянуто справу № 6-82цс14 про визнання публічних торгів недійсними і відміні свідоцтва про право власності. Справа стосувалася продажу земельної ділянки як заставного майна на торгах, організованих приватним підприємством, на підставі старанного напису нотаріуса. Фермерське господарство "СТРУМ" у вересні 2007 року оформило кредитний договір з "Брокбизнесбанком", який був забезпечений договором іпотеки, ув'язненим між банком і ТОВ "Ресурс К-1" 30 грудня 2008 року. Старанний напис був здійснений 5 липня 2010 року внаслідок невиконання боржником обязательсв за кредитним договором.
ТОВ "Ресурс К-1" рахує, що публічні торги є недійсними, оскільки при їх підготовці і проведенні були допущені порушення: позивачеві не було спрямовано повідомлення про оцінку майна; боржник не міг оспорити укладення про вартість майна; старанна служба не відреагувала на його клопотання про припинення старанного виробництва; організатор торгів опублікував повідомлення про проведення торгів в газетах, що не є місцевими ЗМІ; протокол за результатами проведення публічних торгів позивач отримав із запізненням; боржник не отримав копію акту про реалізацію предмета іпотеки.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, з виводами якого погодився ВССУ, виходив з того, що при проведенні публічних торгів було порушено Тимчасове положення про порядок проведення публічних торгів по реалізації заарештованого майна: порушуючи встановлену процедуру організатори торгів оголосили торги такими, що відбулися, оголосивши переможцем торгів єдиного учасника.
Верховний Суд не погодився з такою позицією нижчих судів, адже згідно ч. 3 ст. 45 Закону "Про іпотеку" участь в публічних торгах тільки одного учасника не може служити підставою для визнання відкритих торгів що не відбулися. Закон "Про іпотеку" є спеціальним нормативно-правовим актом про проведення публічних торгів на предмет іпотеки. Оскільки він передбачає можливість реалізації іпотечного майна принаймні за умови присутності одного учасника, торги визнаються такими, що відбулися.
Таким чином, аргументи судів апеляційної і касаційної інстанцій про те, що публічні торги по реалізації предмета іпотеки є такими, що відбулися при участі не менше двох покупців (п. 4.2 Тимчасового положення) і визнання торгів що не відбулися у разі наявності тільки одного покупця (п. 7.1 . Тимчасового положення) є помилковими, оскільки вони суперечать ч. 3 ст. 45 Закону "Про іпотеку".
