19 серпня, в прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ у рамках ініціативи "ЗАКОН для УСІХ" відбувся круглий стіл "Впровадження електронних тендерів як спосіб подолання корупції у сфері державних закупівель: сучасний стан, перспективи, досвід грузинських реформ".
У заході взяли участь представники Верховної Ради, Адміністрації президента України, Кабінету міністрів, грузинські консультанти, що здійснювали аналогічне реформування в Грузії.
Нижче - ключові тези учасників дискусії.
|
Дмитро Шимкив, заступник глави Адміністрації президента України :
- За перше півріччя з бюджету було витрачено на закупівлі товарів і послуг 64 млрд грн. При цьому закупівлі через процедуру електронних торгів склали усього млн грн. - тобто менше 0,1%. По суті, незважаючи на присутність в законі можливості електронних держзакупівель, ця система у нас відсутня. У тому числі і тому, що за чотири місяці Кабмін так і не прийняв постанову, регулюючу процедуру закупівель через електронну систему.
Я ознайомився з усіма напрацюваннями робочих груп і можу сказати, що ми рухаємося в правильному напрямі, але треба прискоритися. Питання державних закупівель і їх організації є питанням, яке окремо прописане в угоді про асоціацію України з ЄС. Тому, хочемо ми цього або ні, доведеться організовувати правильні державні закупівлі, нам доведеться організовувати це прозоре… У наших планах - довести до кінця року кількість електронних тендерів до 10% від загального числа конкурсів з держзакупівель.
Впровадити систему електронних тендерів в Україні цілком реально за чотири місяці - інфраструктура для цього є, ресурси теж. Треба тільки почати робити, прийняти рішення і не зупинятися. Приміром, кожен держорган може в межах своїх повноважень організовувати електронні тендери на суму, скажімо, до 100 000 грн. - в порядку експерименту, щоб відшліфувати процес, виявити складнощі і почати їх усувати. У Адміністрації президента ми вже розглядаємо таку можливість, сподіваюся, і інші відомства до нас приєднаються.
|
Ксения Ляпина, народний депутат України :
- За основу при формуванні системи електронних держзакупівель попередні реформатори узяли досвід Росії, який навряд чи можна назвати вдалим. Хоча є безліч значно ефективніших прикладів, зокрема, Грузія. Вибрана ж Україною модель так і не запрацювала.
На наш погляд, грузинський аналог реформи цієї сфери є самим відповідним для нашої країни. Українські компанії зараз мають можливість брати участь в грузинських тендерах і на практиці можуть побачити, промацати, відчути роботу цієї системи.
Одна з головних проблем держзакупівель в Україні - невелика кількість учасників в тендерах від малого і середнього бізнесу. Вони (підприємці. - Ред.) просто не вірять. Вони не вірять, що, не маючи "волохатої руки" в тому або іншому держоргані, можна виграти конкурс. Наше завдання сьогодні - показати бізнесу не в теорії, а на практиці, що це можливо.
Ми вирішили вибудовувати систему електронних держзакупівель поетапно: зараз я підготувала і подала у Верховну Раду рамковий законопроект. У нього багато потрібних і актуальних норм не включено, оскільки вони могли викликати безліч суперечок і на місяці загальмувати ухвалення законів. Тому зараз наше завдання - ухвалення рамкового закону, а детально механізм реалізації держзакупівель прописуватиметься Кабінетом міністрів окремими постановами. Помилка в законі забере у нас багато часу і сил на подальше виправлення, при цьому постановою Кабміну можна набагато легше і швидше просувати ту або іншу ініціативу. Саме розширені повноваження Кабміну викликали найбільшу дискусію, але ми це розглядаємо тільки з точки зору технології, динаміки проведення реформи. Ми розуміємо, що провести ті або інші ініціативи через уряд буде простіше.
Ухвалений в квітні закон про держзакупівлі доки не привів до зниження цін на закуповувані товари і скорочення витрат держави. Проте, перший крок ми зробили - добилися прозорості тендерних процедур. Тепер нам треба підвищити ефективність системи, реальної віддачі від закону. Тобто понизити ціни і підвищити якість товарів, що купуються за державний рахунок, і послуг.
Пару тижнів назад я зустрічалася з дніпропетровськими бізнесменами. І вони мені розповіли, що неодноразово перемагають на державних електронних тендерах в Грузії. І хотіли б бачити таку систему у нас.
|
Джаба Эбаноидзе, у минулому заступник міністра юстиції Грузії, керівник Національного старанного бюро, керівник Служби прибутків Грузії :
- Наш досвід показує, що спроба реформувати систему держзакупівель, зберігаючи паперовий документообіг, приречена на невдачу. Найпрогресивніші і правильніші ідеї просто пропадали в оберемку паперів, кулуарних і тіньових домовленостях. Успіху ми не добилися, незважаючи на прогресивні норми, спрямовані на боротьбу з корупцією. Тому ми вирішили впроваджувати в Грузії систему електронних тендерів.
Написання програмного забезпечення, адаптація законодавства і інша підготовка зайняла у нас біля півроку і обійшлася приблизно в $500 000. Через шість місяців вже усі державні організації закуповували товари і послуги виключно через систему електронних тендерів. І вже в перший рік роботи цієї системи держава заощадила колосальну суму - більше 12% від загального бюджету держзакупівель, або 250 млн скрині. Це величезні гроші для держбюджету Грузії.
У новій системі ми зробили акцент на ціні і реверсивних аукціонах, коли не покупець підвищує ціни, а навпаки - продавці змагаються, хто дешевше запропонує товар. Документацію надає тільки переможець. Якщо з якихось причин продукція не відповідає вимогам тендерного комітету, починається вивчення що зайняло друге місце і так далі.
Основа основ системи держзакупівель Грузії - прозорість. За допомогою публічності ми добилися того, що, з одного боку, учасники торгів можуть контролювати один одного, а з іншої - процес дуже добре контролюється громадянським суспільством. Наша система відкрита для усіх. Суспільство, держоргани, конкуренти можуть бачити усі етапи торгів і ясно розуміють, чому переміг на тендері той або інший учасник. Якщо виявили порушення - результат тут же можна оспорити.
Ми не спираємося ні на які електронні підписи, система побудована так, що в тендерах можуть прийняти участь і закордонні компанії. Українські підприємства в цьому вже змогли переконатися. Це дає можливість притягнути до конкурсу більше учасників, що в результаті підвищує конкуренцію і впливає на ціни.
У Грузії тільки одна електронна платформа - державна. У Україні на сьогодні є набагато більше технічних можливостей, щоб в перспективі створити декілька платформ для торгів, у тому числі приватних. Це важливо для конкуренції і підвищення якості послуг.
|
Тото Урджумелашвили, у минулому голова Агентства конкуренції і державних закупівель Грузії :
- На одній із зустрічей мені розповіли, що день війни з Росією обходиться Україні в 70 млн грн. Колосальні гроші. При цьому, за моїми підрахунками, Україна в день втрачає 100 млн грн. із-за неефективної системи держзакупівель. 100 млн грн. щодня. Немає часу малювати моделі, складати і тижнями обговорювати концепції - щодня держава втрачає гроші.
Ключова думка реформи системи держзакупівель в Грузії - "усі бачать усе". Максимальна прозорість на усіх етапах - від оголошення тендеру до підписання договору. Будь-яка людина може перевірити будь-який етап, вивчити усю документацію і організатора тендеру, і переможця конкурсу. Деякі підприємці протестували проти такої відкритості, посилалися на конфіденційну інформацію, таємницю. Відповідь була простій: "Тоді не працюйте з державою і зберігайте свої таємниці". Якщо хочете брати участь в держтендерах - максимальна відкритість. Будь-яка закрита інформація миттєво придбаває комерційну цінність. Приміром, якщо чиновник знає специфічні вимоги до закуповуваного товару або знає, на яку ціну готова погодитися держава, - це передумова до корупції. Виникає сильна спокуса продати цю інформацію. А ось якщо уся інформація відкрита, то і торгувати нічим, корупції немає, і тендери стають чеснішими і ефективнішими.
Зараз в Грузії 100% держзакупівель проводиться через систему електронних тендерів. Вона довела свою ефективність і допомагає економити бюджетні гроші. Причому більше 60% тендерів в Грузії виграють представники малого і середнього бізнесу - в них фігурують суми до $10 000, і великим компаніям такі об'єми зовсім нецікаві. У конкурсах беруть участь і перемагають не лише грузинські підприємці, але і бізнесмени з інших країн.
При цьому треба розуміти, що сама по собі система електронних тендерів і боротьба з корупцією у сфері держзакупівель - не панацея. Держзакупівлі - не окремий острів в океані, він тісно пов'язаний з усіма іншими сферами економічного і політичного життя країни. Якщо підприємцеві доводиться давати хабарі на митниці, податківцям, даішникам - боротьба з корупцією у сфері держзакупівель безглузда. Вона не може увінчатися успіхом. Тому перемогти хабарництво можна тільки проведенням масштабної антикорупційної реформи, яка торкнеться усієї державної системи.
|
Наталія Шимко, начальник відділу аналізу державних закупівель і державного замовлення департаменту державних закупівель і державного замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України :
- Ми будемо розробляти власну систему проведення електронних тендерів. У нас багато талановитих програмістів, добре розвинена інфраструктура, тому можливість написати ПО є. Нам вже пропонували готові рішення - пропонували і компанії з Південної Кореї, і з Грузії, і з інших країн, пропонували і вітчизняні розробки. Але Україна - не Грузія, у нас є ряд особливостей, тому ми розроблятимемо свою систему, що найбільш повно відповідає вимогам українського законодавства і особливостям економіки. Але при цьому ми не відмовляємося від застосування успішного досвіду інших країн.
Джерело: Liga.net
