Вплив адаптації антидискримінаційного законодавства на приватні компанії у рамках асоціації України з ЄС обговорили 22 квітня 2014 р. на круглому столі, що відбувся в прес-центрі ЛІГАБізнесІнформ у рамках ініціативи "ЗАКОН для УСІХ". В ході заходу говорили про перспективи і необхідні кроки приватного бізнесу при адаптації антидискримінаційного законодавства у рамках процесу візової лібералізації і асоціації України з ЄС.
Як відмітив виконавчий директор ВБО "Точки опори" Богдан Глоба15 квітня 2014 р. між "Точкою опори" і правозахисними організаціями був підписаний меморандум "Антидискримінаційної ініціативи", згідно з яким учасники домовилися спільно працювати над подоланням усіх форм дискримінації у сфері працевлаштування і зайнятості за трьома ознаками : сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності, підлоги і інвалідності. По словах Б. Глоби, вищезгаданий меморандум підтримали, зокрема, Американська торгова палата, Європейська Бізнес Асоціація і "ЛІГА: ЗАКОН".
Однією з перших ініціатив спільних домовленостей правозахисників є проведення "Індексу корпоративної рівності - 2014". Суть його полягає в тому, що заплановано опитати близько 800 видатних працедавців на предмет наявності в їх статутних документах антидискримінаційних норм відносно жінок, людей з інвалідністю і ЛГБТ-людей. 10 компаній з ефективною політикою по захисту на робочих місцях жінок, людей з інвалідністю і ЛГБТ-людей будуть спеціально відмічено і нагороджено. Опитування проводиться з 11 по 30 квітня. На початку червня будуть підведені підсумки і представлені компанії, в яких антидискримінаційні норми є найбільш дієвими.
Нагадаємо, що 21 березня 2014 р. Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк і глави держав і урядів 28 країн Європейського Союзу підписали політичну частину угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом. В той же час Україна зобов'язалася привести у відповідність з європейськими стандартами питання протидії дискримінації, у тому числі у сфері праці і зайнятості, дискримінація, що передбачає заборону, за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності. Угода про асоціацію України з ЄС містить 45 директив, які треба імплементувати упродовж 4 років.
Б. Глоба також нагадав, що у вересні 2012 р. був ухвалений Закон "Про принципи запобігання і протидії дискримінації в Україні"що визначає організаційно-правові основи запобігання і протидії дискримінації в цілях забезпечення рівних можливостей для реалізації прав і свобод людини і громадянина. За словами експерта, Закон не ідеальний, але робота по його удосконаленню ще попереду.
Роман Романовдиректор програмної ініціативи "Права людини і правосуддя" Міжнародного фонду "Відродження", звернув увагу на те, що український бізнес повинен адаптувати до європейських стандартів не лише технічні регламенти, але і усю сферу трудових стосунків. Що стосується "Індексу корпоративної рівності - 2014", то Р. Романів відмітив, що, проводячи це дослідження, експерти хочуть отримати дані: які компанії виконують вимоги чинного законодавства відносно гендерної рівності, гендерної ідентичності і прав інвалідів; які компанії, окрім дотримання чинного законодавства, пішли далі, дотримуючись європейських стандартів; які компанії прагнуть йти далі, впроваджуючи у своїй діяльності євростандарти.
Координатор кампаній Amnesty International в Україні Зорян Кись вважає, що держава нічого не зробила відносно заборони дискредитації по одному з ознак: гендерному, сексуальній орієнтації, інвалідності. В той же час З. Кись заявив, що Закон "Про принципи запобігання і протидії дискримінації в Україні" був підготовлений і прийнятий без громадського обговорення. Аналогічна ситуація із законопроектом № 4581 відносно запобігання і протидії дискримінації, прийнятийым 15 квітня 2014 р. в першому читанні.
Проектом закону № 4581 передбачено, що особа, що вважає, що відносно нього було застосовано дискримінацію за ознакою підлоги або воно стало об'єктом сексуальних домагань, має право звернутися із скаргою в держоргани, органи влади АРК, органи місцевого самоврядування і до їх посадовців, омбудсману і до суду.
Змінами в ГПК встановлено, що при викладі позивачем фактів, що підтверджують, що мала місце дискримінація, обов'язок доведення необгрунтованості позовних вимог в цій частині покладається на відповідача. Ця норма викликала суперечки, оскільки депутати вважають, що таким чином порушений ключовий принцип юриспруденції - презумпція невинності.
Проте Сергій Пономаревюрист секретаріату офісу Уповноваженої з прав людини, звернув увагу на те, що ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність в здійсненні злочини. Це не торкається цивільного процесу і притягнення до громадянської відповідальності. По словах С. Пономарева, 43 і 78 директив Ради ЄС встановлюють принцип перенесення тягаря доведення на відповідача, застосовуваний до цивільного процесу. Юрист вказав, що в українському цивільному процесі у багатьох випадках діє презумпція провини, наприклад, в справах відносно спричинення шкоди, захисту честі, гідності і ділової репутації і т. п.
"Людина, яку дискримінували, матиме мінімальний доступ до інформації, чому його дискримінували. Уся інформація про мотиви дискримінації буде у відповідача. Саме для забезпечення цього доступу зобов'язання доведення і покладається на відповідача"- заявив С. Пономарев.
Юрист також відмітив, що в ЕСПЧ тягар доведення в справах по дискримінації лежить на відповідачі, але позивач повинен надати докази, згідно з якими можна стверджувати, що дискримінаційні мотиви мали місце. В той же час С. Пономарев звернув увагу на те, що і зараз особа може звернутися до українського суду з позовом про дискримінацію.
Що стосується прав жінок в трудовій сфері, то, як вважає Лариса Магдюкексперт по гендерній і соціальній рівності, на сьогодні в Україні несприятливі умови праці не лише для жінок, але і для чоловіків. За її словами, існують наступні види дискримінації жінок в трудовій сфері:
- професійна сигрегация ринку праці;
- дискримінація відносно зовнішності жінки;
- дискримінація відносно сімейного статусу;
- эйджизм;
- обмеження в освіті;
- розривши в оплаті праці між жінками і чоловіками;
- умови роботи - потреби відносно виконання сімейних зобов'язань.
Якщо говорити про дискримінацію інвалідів, то Олег Полозюкюрист Національної асамблеї інвалідів України, відмічає, що в чинному законодавстві України закріплена норма відносно заборони дискримінації особи за ознакою інвалідності. Закон "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачає, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % среднесписочной чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Проте О. Полозюк вважає, що квота робочих місць для інвалідів не завжди дотримується. В той же час він відмітив проблему введення в експлуатацію об'єктів будівництва, не доступних для інвалідів. Також, незважаючи на достатню кількість низкопольного транспорту, доступ до нього на зупинках перекривають маршрутні таксі, яких значно більше.
Наталія Скрипкавиконавчий директор Національної асамблеї інвалідів України, відмітила, що норми законодавства відносно працевлаштування інвалідів були запозичені в Європі, але ці вимоги тотально не дотримуються. Працедавці хочуть бачити у себе на роботі не фахівця, а тільки трудову книжку інваліда. "У нашій державі законодавство - це ще не гарантія дотримання прав"- заявила Н. Скрипка.
У свою чергу Эрик Андерсонпредставник Посольства США, помітив, що підтримка і співпраця дуже важливі для розвитку громадянського суспільства в Україні. У посольстві заохочують бізнес в його русі в Європу і прийняття Україною стандартів, які б відкривали шлях в глобальний бізнес.
По словах Э. Андерсона, коли країна показує, що відкрита до іноземних інвестицій, то засоби поступатимуть в Україну, щоб використовувати переваги багатих ресурсів країни.
"Робоча сила компанії дуже різна. Це можуть бути люди різного кольору шкіри, віри, фізичних можливостей, сексуальної орієнтації. Але відношення представників суспільства до них має бути рівним. Щоб Україна стала частиною глобального бізнесу, необхідно дотримуватися рівності і поваги до людської гідності. Рівність - хороша річ для розвитку бізнесу"- заявив пан Андерсона.
Відмітимо, що усі підсумки дискусії і запропоновані законодавчі зміни письмово будуть передані міністерствам і відомствам для подальшого їх впровадження.
