Конституційний Суд України 3 квітня 2014 року виніс визначення у справі № 48-у/2014 про відмову у відкритті виробництва в справі по конституційному зверненню ТОВ "МЖК Чернігів" відносно офіційного тлумачення положення частини першої ст. 19 Закону "Про житлово-комунальні послуги".
Суспільство звернулося в КСУ з клопотанням дати офіційне тлумачення положення частини першої статті 19 Закону в аспекті питання чи "зобов'язаний споживач житлово-комунальних послуг оплачувати фактично спожиті послуги за змістом будинків і споруд і прибудинкових територій без письмового договору з виконавцем послуг".
Основою для конституційного звернення автор клопотання вважає неоднозначне застосування судами України вказаного положення Закону (відношення між учасниками договірних стосунків у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних началах) в суперечках про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у разі відсутності письмового договору між споживачем - власником квартири і виконавцем, що може привести до порушення його конституційних прав і свобод.
Суд відмовив у відкритті конституційного виробництва, оскільки в зверненні не було наведено неоднозначного застосування і обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положення частини першої ст.19 Закону.
Нагадаємо, 30 жовтня 2013 року Верховний Суд України, розглянувши справа № 6-59цс13 дійшов висновку, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути основою для звільнення споживача від оплати послуг в повному об'ємі. Відмітимо, 19 березня 2013 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 2555яким пропонується доповнити ст. 32 Закону "Про житлово-комунальні послуги" і встановити, що виконавець не має права надавати споживачеві платіжний документ до плати за житлово-комунальні послуги до укладення договору.
