Верховна Рада України проголосувала за Проект Постанови № 2042 про виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі № 21722/11 "Олександр Волков проти України".
Депутати двічі голосували за цей проект Постанови, але потрібну кількість голосів не було набрано. За пропозицією автора проекту Н. Катеринчука, проект був відправлений на доопрацювання. За таке рішення проголосувало 290 народних депутатів.
Проектом пропонується Постанова ВР від 17 червня 2010 роки № 2352 - VI "Про звільнення суддів" визнати таким, що втратило силу частково в частині звільнення з посади судді Верховного Суду України Волкова Олександра Федоровича.
Контроль за виконанням цієї Постанови покладено на Комітет ВР з питань верховенства права і правосуддя.
Деякі депутати вважають недоцільним відновлення на посаді судді Волкова через низку обставин, зокрема, ця постанова не є підготовленою і юридично обгрунтованою.
Нагадаємо, 9 січня 2013 р. Європейський суд з прав людини зобов'язав Україну відновити на посаді екс-суддю Верховного Суду України Олександра Волкова і виплатити йому 18 тисяч євро компенсації. Одним з аргументів рішення суду є доведений факт голосування депутатів Верховної Ради картками відсутніх в залі народних обранців.
ЕСПЧ визначив, що А. Вовків був звільнений з порушенням основних принципів процесуальної справедливості, передбачених ст. 6 Конвенцій про захист прав людини і основних свобод, таких як справедливий розгляд справи незалежним і беспристрастным судом, юридична визначеність, право розгляду справи судом, встановленим законом. Також суд вважає, що заявник був звільнений з порушенням вимог законності в розумінні ст. 8 Конвенцій ("Право на повагу приватного і сімейного життя"). ЕСПЧ вважає, що звільнення судді А. Волкова, з явним ігноруванням вказаних принципів Конвенції, слід розглядати як загрозу суддівської незалежності загалом.
У рішенні Суду також йдеться про те, що звільнення пана Волкова за "порушення присяги" не має під собою реальних підстав. "У цій справі відсутні будь-які ознаки того, що на час розгляду справи заявника були зроблені і існували якісь принципи і практика, сприяючі послідовному і обмежувальному тлумаченню поняття "Порушення присяги"- вважає ЕСПЧ.
