Верховний Суд України опублікував постанову, прийняту на засіданні Судової палати у цивільних справах 5 лютого 2014 року у справі № 6-160цс13 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ПАО "Укрсиббанк" звернувся до суду з вимогою про стягнення з поручителів заборгованості внаслідок невиконання ТОВ "Торговий дім "Династія" договору овердрафту.
ВСУ роз'яснив, що закон зв'язує припинення договору поручительства зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну і за умови, що така зміна приведе до збільшення об'єму відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умовах основного договору.
Тобто, на зміну умов основного договору, в результаті якого об'єм відповідальності не збільшується, згоду поручителя не потрібно і такі зміни не є основою для застосування наслідків, передбачених частиною 1 ст. 559 Цивільного кодексу. Оскільки правовідносини з приводу поручительства між поручителем і кредитором іншої особи є різновидом зобов'язань, на них також поширюються правові норми по зобов'язаннях.
ВСУ вказала, що застосовуючи до спірних правовідносин частину 1 ст. 559 ГК і дійшовши висновку про те, що внесення додатковою угодою змін в договір овердрафту відносно сплати комісії у розмірі 0, 25 % від суми ліміту за його пролонгацію, привело до збільшення відповідальності поручителя, суди не вказали, яким чином ці зміни основного договору вплинули на збільшення об'єму відповідальності поручителя, враховуючи, що комісійна винагорода не є борговою сумоюоскільки була сплачена позичальником вже при підписанні додаткової угоди, а термін дії договору продовжений лише на 12 днів.
