Сьогодні, 10 лютого, відбулася прес-конференція Комісії з розслідування порушень прав людини з приводу притягнення до відповідальності за злочини проти людяності (детальніше про роботу Комісії читайте в інтерв'ю з її керівництвом: Хто і для чого напише Чорну книгу злочинів?).
Комісія 7 лютого 2014 р. звернулася до голови Верховної Ради України В. Рибалці з пропозицією ініціювати внесення змін до ст. 124 Конституції Україниякі зроблять можливою ратифікацію підписаного ще 20 січня 2000 р. Римського Статуту Міжнародного карного суду. Це питання було підняте у зв'язку з ескалацією конфлікту, що почався в Україні з листопада 2013 р.
Згідно ст. 5 Статуту юрисдикція Суду обмежується найсерйознішими злочинами, що викликають заклопотаність усього міжнародного співтовариства, а саме: злочин геноциду; злочини проти людяності; військові злочини; злочин агресії.
Нагадаємо, пауза між підписанням і ратифікацією Статуту була формально обумовлена рішенням Конституційного Суду України від 11.07.2001 № 3-в/2001 у справі про Римський Статут за конституційним представленням тодішнього Президента України Л. Кучми. У представленні було вказано понад 10 положень Статуту, які нібито суперечать Конституції України. Зокрема, Президента турбувала невідповідність ст. 27 Статуту, згідно якої положення Статуту застосовуються однаково до усіх осіб, незважаючи на їх службовий стан, положенням ч. 1, 3 ст. 80, ч.1 ст. 105, ч. 1, 3 ст. 126 Конституцій, якими гарантується недоторканість на час виконання службових обов'язків депутатам, Президентові України і суддям.
Але, як підкреслює суддя КСУ з 1996 по 2003 рр. Микола КозюбраКонституційний Суд визнав таким, що суперечить Конституції тільки одно положення - абз. 10 преамбул і ст. 1 Статуту згідно з якими Міжнародний карний суд доповнює національні органи карної юстиції. КСУ вказав, що таке положення Статуту суперечить ст. 124 Конституції, що встановлює винятковий перелік органів, що здійснюють судочинство в Україні.
Таким чином, пояснює Володимир Василенкоголова Комісії з розслідування порушень прав людини, д.ю.н., у зверненні до В. Рибалці пропонується ініціювати внесення змін до ст. 124 Конституції України, вказавши, що Україна визнає юрисдикцію Міжнародного карного суду на умовах і в порядку, передбачених Статутом. Після подібних правок в Конституцію Україна зможе ратифікувати Римський статут.
Учасники прес-конференції відмічають, що низка країн, в т.ч. Німеччина і Франція, свого часу внесли певні зміни у свої конституції, що було пов'язано з ратифікацією Римського статуту.
Пан Василенко звертає увагу, що оскільки ця стаття Конституції не належить розділам Конституції, відносно яких передбачена особлива процедура внесення змін, те внесення доповнень в ст. 124 триватиме дві сесії ВР.
"Так, якщо зараз В. Рибалка дасть хід цій справі і парламент простою більшістю (226 голосів - ред.) проголосує за запропоновані нами зміни, то під час наступної сесії ВР може остаточно конституційною більшістю (300 голосів - ред.) підтвердити своє рішення відносно змін в Конституцію" - говорить В. Василенко.
Проте, ратифікація не єдиний шлях. Якщо органи влади України виявлять бажання, то за допомогою заяви, представленої секретареві Суду, можуть визнати здійснення Міжнародним карним судом юрисдикції відносно певного злочину.
Також відмітимо, Комісія звернулася до співробітників МВС, СБУ і військовослужбовців Збройних Сил України. У зверненні відзначається, що співробітники МВС ним СБУ повинні виконувати тільки правоохоронні, а не каральні функції, а військовослужбовцем нагадують, що згідно із Законом "Про Збройні Сили України" ніякі надзвичайні обставини, накази або розпорядження командирів або начальників не можуть бути основою для будь-яких незаконних дій відносно цивільного населення.
