Як вже писала ЮРЛИГА, 9 січня Луганський окружний адміністративний суд розглянув справу № 812/9282/13-а по позову Константина Реуцкого до Луганської обласної держадміністрації, Луганської міської ради, Департаменту освіти і науки Луганської облдержадміністрації, Департаменту освіти і молоді Луганської міськради про визнання незаконним примуси його дитини до участі в мітингуприсвяченому святкуванню річниці звільнення Луганщини, організованому місцевою владою спільно з Партією регіонів.
Суддя Андрій Каюда відмовив в задоволенні вимог К. Реуцкого про визнання незаконними рішень міської ради і обласної держадміністрації і виданих на їх основі наказів департаментів освіти про забезпечення участі дітей в мітингу, який відбувся 3 вересня 2013 року.
Як заявляє позивач, цього дня в Луганську за ініціативою Партії регіонів місцевою владою було організовано урочистий хід і мітинг, присвячений 70-річчю звільнення Луганщини від німецько-фашистських загарбників. Для забезпечення масовості заходу обласним і міським департаментами освіти було видані накази, які зобов'язували школи і внз забезпечити присутність під час заходу школярів і студентів. У виконання цих наказів учбові заклади змусили вийти на площу більше 5000 неповнолітніх дітей (серед яких був його тринадцятирічний син) і молодих людей, багато чим з яких була роздана символіка і декілька сотень прапорів Партії регіонів.
Свій висновок про політичність заходу К. Реуцкий засновує, зокрема, на повідомленні, розміщеному на сайті Партії регіонів, в якому вказано, що 3 вересня 2013 року під її егідою відбувся урочистий мітинг і естафета пам'яті "70-річчя звільнення Луганської області від фашистських загарбників". На заході була присутньою політична символіка і виступали представники партії.
К. Реуцкий вважає, що відповідачами було порушено його право на особисте і сімейне життя, оскільки класний керівник його сина не брала дозволу у батька або матері на залучення його неповнолітньої дитини під час учбового процесу до участі в політичному мітингу. Накази, видані відповідачами, порушують права і свободи його дитини і прямо втручаються у виховний процес, оскільки зобов'язують дитину брати участь в заходах, участь в яких членами сім'ї позивача вважається неприйнятним. Також він вважає, що Департамент освіти і молоді Луганської міськради, вказавши в наказі "забезпечити участь учнів в проведенні урочистого ходу-параду", встановив обов'язок адміністрації учбового закладу привести учнів і змусити їх брати участь в мирних зборах. А адміністрація гімназії, виконавши ці вимоги, порушила пункти 48-49 постанов Кабміну від 27 серпня 2010 року № 778 "Про твердження Положення про загальноосвітній учбовий заклад", відповідно до яких відвернення учнів від учбових занять для здійснення інших видів діяльності забороняється (окрім випадків, передбачених законодавством), а залучення учнів до видів діяльності, не передбачених учбовою програмою і робочим учбовим планом закладу, дозволяється тільки з їх згоди і згоди батьків або осіб, їх замінюючих.
Луганська облгосадминситарция заявила, що проведене 3 вересня захід не був політичним мітингом, а носило патріотично -воспитательный характер і було організовано у рамках освітньо-виховного процесу. Департамент освіти і молоді Луганської облдержадміністрації також вважає посилання на постанову Кабміну безпідставним, оскільки в даному випадку єдина виховна година була проведена відповідно до учбової програми.
Також відповідачі вказують, що їх рішення про проведення 3 вересня 2013 року єдиної виховної години з нагоди 70-ої річниці звільнення Луганщини від фашистських загарбників з тим, що бере участі в проведенні урочистого ходу - параду "Шляхом Славы" було прийнято з метою вшановування подвигу ветеранів Великої Вітчизняної війни, формування освіченої, розвиненої особи і виховання у учнів патріотизму, любові до рідного краю, повага до традицій і загальнолюдських цінностей.
Відповідач не згоден з аргументами К. Реуцкого, що участь його сина в ході-параді "Шляхом Славы" мала бути погоджена особисто з ним: "Виховний процес не передбачає отримання дозволу батьків дитини відносно їх участі в заходах виховного характеру. Освітньо-виховні заходи, які реалізуються учбовим закладом, не є втручанням в особисте і сімейне життя".
Факт проведення політичного мітингу також заперечує Виконавський комітет Луганської міськради, він повідомив суд, що не від громадян, ні від політичних партій не поступало повідомлень про проведення політичних акцій в Луганську 3 вересня.
У свою чергу, Луганська обласна організація Партії регіонів також заперечує свою причетність до організації мітингу. Її представники пояснили, що партія брала участь в заходах, розділяючи і підтримуючи ідеї поваги пам'яті визволителів Луганщини, патріотичного виховання молоді на славних традиціях старшого покоління, оскільки ці ідеї повністю співпадають з програмними цілями партії.
З'ясувавши обставини справи, суд визнав, що усі аргументи К. Реуцкого засновані лише на припущенні про примусове залучення його сина до участі в політичному мітингу. На думку судді матеріали і пояснення відповідачів спростовують затвердження позивача, оскільки участь в акції була передбачено учбовим планом. Суд порахував, що мітинг не був політичною акцією і погодився з аргументами Луганської обласної держадміністрації, що громадяни, що є членами Партії регіонів, або що розділяють її ідеологію, як і інші партії або громадських організації, мали право з'являтися в громадських місцях з партійною і інший, не забороненою, символікою.
Відносно аргументів позивача про порушення його переважного права на виховання дитини, суд вказав, що відповідачі не встановлювали обов'язку позивача виховувати свою дитину певним чином і не забороняли йому здійснювати таке виховання.
Правозахисний центр "Поступ", головою правління якого є К. Реуцкий, заявив, що вважає несправедливим це рішення і оскаржить його.
Михайло Тарахкалодиректор у стратегічних справах Українського союзу Хельсінкі з прав людини, пояснив ЮРЛИГЕ, що в нашій країні не склалася судова практика рішення подібних суперечок, так само як і в Європейському суді з прав людини такі справи проти України відсутні. Якщо в справі "Веренцов проти України" йшлося про відсутність якої-небудь правової бази, законодавчого врегулювання свободи мирних зборах, то в цій справі йдеться про примус до участі в мирних зборах, про відсутність інформованої згоди особи.
Він відмічає, що участь дітей в мітингу не була належним чином погоджена з батьками, а також повністю була відсутня альтернатива участі. "Учням було відмовлено в альтернативі, оскільки у приказному порядку була встановлена необхідність явитися на мітинг, при цьому, учні, які з яких-небудь причин не бажали брати (по політично, релігійним міркуванням) участь, не могли залишитися на заняттях, оскільки вони не проводилися"- заявив М. Тарахкало.
За його словами проблемою подібних суперечок є відсутність законодавчого врегулювання і правозастосовній практиці. Він відмітив, що і в справі "Веренцов проти України" також не усе однозначно, адже якби існувала правозастосовна практика з адекватним трактуванням норм законодавства, можна було б вважати, що існує судова практика, яка і регулює мирні збори (про виводи ЕСПЧ читайте в матеріалі ЮРЛИГИ).
Відносно висновку Луганського суду про те, що аргументи К. Реуцкого грунтуються лише на припущенні про примусову участь його дитини в мітингу, М. Тарахкало відмітив, що складно говорити про добровільну участь там, де відсутня альтернатива. Адже школярі - це ще особи, що недостатньо сформувалися, для ухвалення рішень, а їх батьків не попередили про майбутній захід. Таким чином, незрозуміло, що повинна зробити людина для того, щоб не брати участь в мітингу.
"Не так важливо, політичний це мітинг або ні, якщо я не можу відмовитися в нім брати участь, я вважаю, що мої права порушені"- зробив висновок М. Тарахкало.
Сам позивач, голова правління Правозахисного центру "Поступ" Костянтин Реуцкий вважає, що суддя не взяв до уваги жоден з його аргументів і доказів, проігнорував клопотання про допит в якості свідка його сина. "На мій погляд, постанова відверто політично мотивована"- заявив К. Реуцкий.
У свою чергу Ростислав Кравецадвокат, старший партнер АК "Кравец і партнери" відмітив, що формально суд прийняв абсолютно законне рішення. Але в той же час, оскільки в цьому заході брала участь в основному одна партія, прапори і атрибути якої були присутніми на цьому мітингу, то цілком очевидно, що для стороннього спостерігача могло об'єктивно скластися враження про проведення мітингу саме цією політичною партією. У зв'язку з цим суд зобов'язаний був звернути увагу саме на цю обставину. Окрім цього суд не звернув увагу на ту обставину, що хоча міська організація Партії регіонів і не була організатором цього мітингу, проте вона активно брала участь, про що свідчать партійні прапори і інша символіка, а також пояснення, надані до суду представниками партії.
"Таким чином, вони зобов'язані були отримати в установленому порядку дозвіл на проведення мітингу. При цьому варто відмітити, що як показує практика, Луганська міськрада зобов'язана була б звернутися до адміністративного суду з позовом про обмеження проведення мирних зборів організованих Партією регіонів, як це відбувається зазвичай в Києві"- пояснив адвокат.
Марина Ясинская
