У листі від 14 січня 2014 року № 01-06/15/2014 Вищий господарський суд розповів про практику вирішення суперечок, що виникають з правовідносин страхування.
1. Страховик, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і такого права не пов'язано з попереднім поводженням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збитокабо до особи, в якій застрахована його цивільно-правова відповідальність. Так, роз'яснено, що відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу і ст. 27 Закону "Про страхування" до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має відносно особи, відповідальної за збитки. Цими нормами не передбачено, що позивач повинен обов'язково звертатися до страховика, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної в здійсненні ДТП, з вимогою про отримання суми виплаченого страхового відшкодування; але передбачений перехід до позивача права вимоги, яка страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має відносно особи, відповідальної за збитки (постанова ВХСУ від 14 листопада 2012 року № 5028/17/22/2012).
2. Порушення страхувальником визначеного договором страхування порядку повідомлення страховика про настання страхового випадку може бути основою для відмови в здійсненні страхової виплати тільки у тому випадку, коли це позбавило страховика можливості встановити, являється ця подія страховим випадком (постанова від 8 січня 2013 року № 5028/10/12/2012).
3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, який здійснив страхову виплату застрахованій особі за договором особистого соціального страхування, не придбаває право зворотної вимоги до винної особи (постанова ВХСУ від 23 липня 2013 року № 905/2662/13).
4. Витрати страхувальника, не передбачені ст. 29 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не входять в суму страхового відшкодуванняоскільки такі витрати не є складеними фактичного розміру збитків, а відносяться до господарських витрат. У постанові ВХСУ від 21 травня 2013 року № 22-17-25-26/366-07-7922 вказано, що витрати страхувальника, не передбачені ст. 29 цього Закону, зокрема, на проведення товарознавської експертизи на оплату вартості послуг з оформлення і видачі довідки ДАІ, не входять в суму страхового відшкодування, оскільки такі витрати не є складеними фактичного розміру збитків.
