2 грудня 2013 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект № 3718 "Про протидію екстремізму"ініціатором якого є народний депутат Вадим Колесниченко (Партія регіонів).
Згідно ст. 1 документу, екстремізм - діяльність особи або об'єднання громадян або їх публічні заклики або (и) підбурювання, спрямована на насильницьке захоплення або утримання влада або незаконне втручання в діяльність органів влади, посягання на основи конституційного ладу і національної безпеки, порушення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, яка є наслідком неприйняття правових норм або інших правил поведінки (соціальних норм).
Автори законопроекту пропонують визначити види і форми екстремістської діяльності, а також передбачити карну відповідальність за таку діяльність, доповнивши Карний кодекс України спеціальною статтею, максимальна санкція по якій складає до 8 років позбавлення волі.
Цей проект закону, як вказано в пояснювальній записці до нього, розроблений з метою запобігання поширенню в Україні проявів екстремізму, а також попередження, виявлення, зупинки екстремістської діяльності і ліквідації її наслідків. Проте визначення екстремістської діяльності і зміст законопроекту викликають серйозні зауваження з точки зору дотримання прав людини і свободи слова. Проект закону містить розмиті формулювання, що дозволяють широко тлумачити його положення і безпідставно посилювати повноваження державних органів у боротьбі з проявами т.з. "екстремізму". Згідно із законопроектом можна буде забороняти мирні збори, закривати юридичні обличчя, забороняти ЗМІ і блокувати веб-сайти.
|
Тарас Шевченко |
Положення законопроекту безпідставно розширюють сферу дії карного законодавстваадже відповідальність за більшість порушень, на уникнення яких спрямований законопроект, вже досить чітко закріплені в чинному законодавстві, що стосується запобігання тероризму, розпалювання національного розбрату і т. п. Зате згаданий законопроект пропонує розмиті терміни, які можна дуже широко тлумачити, наприклад, екстремізм - це, зокрема, "порушення прав, свобод і законних інтересів". Під таке визначення можна підвести що завгодно.
На думку Інституту Медіа Права, положення законопроекту накладають невиправдані обмеження на права на свободу слова і мирні збори. Істотну небезпеку представляє передбачене право прокуратури припинити діяльність юридичної особи або громадського об'єднання до закінчення розгляду судом заяви про ліквідацію або заборону діяльності юридичної особи або об'єднання громадян, що прямо суперечить принципу верховенства права.
Окремі процедури притягнення до відповідальності в законопроекті виписані саме відносно засобів масової інформації і інтернет-ресурсів, що поза сумнівом вплине на об'єктивність освітлення суспільно важливих питань в ЗМІ. Будь-хто ЗМІ може бути швидко закритий по звинуваченню в поширенні інформації, сприяючої екстремізму.
Слід зазначити, що подібні закони існують тільки в авторитарних державах. Зокрема, законодавство Російської Федерації містить Закон "Про протидію екстремістської діяльності" № 114-ФЗ від 25 липня 2002 р. (далі - Закон). Саме з нього більшою мірою був списаний український законопроект. Положення цього Закону отримали негативну оцінку Європейської комісії за демократію через закон (Венеціанській комісії) з причин непропорційного обмеження основних прав і свобод, передбачених ст. ст. 6, 9, 10 і 11 Європейській конвенції про права людини, і порушення принципу необхідності в демократичному суспільстві.
Практика застосування цього Закону в Російській Федерації відома громадськості: складання списків заборонених сайтів, безпідставне переслідування за екстремістську діяльність. Такий висновок Венеціанської комісії має значення і по українському законопроекту, адже багато його положень майже дослівно повторюють положення Закону Російської Федерації.
Ми вважаємо, що положення законопроекту "Про протидію екстремізму" не відповідають міжнародним стандартам свободи слова і мирних зборів, а їх прийняття негативним чином вплине на розвиток демократичних процесів і формування громадянського суспільства і правової держави в Україні. Метою такого проекту закону є бажання авторитарного уряду утриматися у влади і захиститися від своїх громадян.
Директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко
