Рік роботи по новому Карному процесуальному кодексу можна оцінювати по-різному. Якщо дивитися на нього крізь призму деяких цифр, то виглядає усе непогано. Приміром, Олександр Банчукексперт Центру політико-правових реформ, відмічає наступні показники. Так, на 25 % зменшилася кількість засуджених (з 90 750 осіб в 2012 р. до 70 тис. в 2013 р.), на 20 % збільшилася кількість осіб, звільнених від карної відповідальності (з 6 500 до 7 800), на 45 % зменшилася кількість осіб в СІЗО. Але в той же час рівень задоволення судами клопотань сторони звинувачення складає 85-90%, а навантаження на слідчих - 100-150 виробництв, на прокурорів - 250-300 виробництв.
"Виходячи з вказаних спочатку цифр, створюється враження гуманізації карної юстиції, проте її причинами є ускладнення більшості досудових і судових процедур", вважає пан Банчук.
Але може справа не в Кодексі?
Адвокат Олександр Плахотнюк роздумує: "Новий або старий КПК, поганий він або хороший, а працювати все одно потрібно. І по старому КПК ухвалювали виправдувальні вироки. Я не розумію, яким чином новий КПК вплине на кількість вироків. Справа не в Кодексі, справа у свідомості, адже ні для кого не секрет, що судді бояться ухвалювати виправдувальні вироки".
Адвокат звертає увагу на проблемні аспекти отримання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування. Так, хоча КПК і зобов'язує слідчого, прокурора надати відповідні матеріали по клопотанню сторони захисту, але також містить і обмеження - якщо ознайомлення з такими матеріалами може завдати шкоди досудовому розслідуванню, вони надаватися не будуть. Пан Плахотнюк розповідає, що йому часто відмовляли в наданні матеріалів на такій основі.
Оскаржу таку постанову слідчого до слідчого судді, ділиться досвідом адвокат, один з яких відмовив у відкритті виробництва, оскільки підпис слідчого на відмові надати необхідні відомості не є належним його повідомленням про таке клопотання. А то, що слідчий повинен був самостійно провести документ через канцелярію, нікого не хвилює. Інший слідчий суддя відмовив на основі, що слідчий є самостійною процесуальною фігурою, і якщо він так вирішив, то так воно і має бути.
Як варіант виходу з такої ситуації А. Плахотнюк пропонує скаржитися на бездіяльність слідчого, оскільки він у своїй відмові повинен був мотивувати, чому ознайомлення з такими матеріалами може зашкодити розслідуванню. Проте, такий спосіб не особливо дієвий, оскільки суди в основному відмовляють, відмічаючи, що вимоги до постанови (відносно мотивувальній частині) є оцінними. В той же час адвокат, розводивши руками, погоджується з ними, адже судді не можуть зобов'язати слідчого прийняти мотивовану постанову, оскільки це не передбачено КПК.
У прокуратуру подібні дії слідчого також оскаржити не варто, оскільки вони показують на статтю 303 КПК і посилають до суду.
"За весь час у мене була тільки одна частково задоволена скарга на бездіяльність слідчого", - говорить Олександр Плахотнюк.
Але усе вищезгадане, звичайно ж, не є єдиною проблемою. На думку Сергія Гребенюка, радника ЮБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери"варто також відмітити незабезпечення законодавчої вимоги відносно необхідності реєструвати усі заяви про здійснення карних правопорушеньі довільну кваліфікацію злочину при реєстрації в ЕРДР (чи найменш важкий, або максимальна кваліфікація).
Як не дивно, непорозуміння виникають і у тому випадку, коли адвокат представляє інтереси потерпілого. Так, розповідає С. Гребенюк, незважаючи на вимоги Кодексу відносно того, що що потерпіло особу вважається фактично з моменту подачі заяви, деякі слідчі тягнуть час, або взагалі дотримуються думки, що потерпілий не рахується таким до того моменту, поки йому не видадуть Пам'ятку про права потерпілого.
Обговорюючи способи, до яких може удатися адвокат, щоб отримати інформацію Віталій Сердюкпартнер АТ AVER LEX, радить подавати клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
У тому, що стосується адвокатських запитів, пан Сердюк нагадує, що запит треба адресувати конкретній особі (визначати в запиті відповідального), яку потім можна притягнути до відповідальності, а також по можливості супроводжувати запит особистим спілкуванням. Крім того, адвокат посилається на рекомендації Інни Рафальской, голови ради адвокатів м. Києва, згідно з якими:
- якщо держорган систематизує інформацію, а не створює її, треба вимагати акт систематизації;
- адвокатський запит не може торкатися проведення експертиз або надання виводів фахівців.
