Що робити, якщо закон про обмеження ваших прав визнано неконституційним?

10.12.2018, 11:41
2041
0
Роман Брегей
суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду

Що приносить у життя українців рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ), яким визнано неконституційним акт?

Радість і біль.

Радість, що їх права захищені і відновлені на майбутнє.

Біль, як усвідомлення, що твої конституційні права зневажили ближні, котрих ми делегували у законодавчу владу.

Що ж робити з минулим?

Забути і пробачити державі, яка існує завдяки людині та заради неї?

На мій погляд, цього робити не варто, бо історія каже, що законодавча влада нічому не вчиться.

Вона продовжує свідомо порушувати конституційні права громадян, доказ чого  значна кількість рішень КСУ, якими визнано системний дефект діяльності законодавчого органу.

Як ж людині змусити державу поважати її конституційні права, які порушувалися роками?

Вимагати від неї відшкодування шкоди.

Матеріальної і моральної.

Поділюсь з читачами дорогою, якою скоро прийдеться пройти мені і іншим суддям.

Нагадаю, що 4 грудня 2018 року КСУ прийняв рішення, яким визнав неконституційною норму Закону України "Про судоустрій і статус суддів", котра, починаючи з 2015 року, обмежувала отримання суддями належної винагороди.

1. Підсудність позову про відшкодування шкоди

Публічно-правовий спір між людиною і державою у питанні конституційності акту вирішує КСУ.

Отже, після такого рішення відсутній публічно-правовий спір.

Вимога про відшкодування шкоди, яка спричинена дією неконституційного акту, вирішується у порядку ЦПК України.

Про це чітко вказує припис частини 5 статті 21 КАС України.

З цього питання стала судова практика.

2. Норма права, яка визначає обов'язок держави відшкодувати шкоду, що спричинена дією неконституційного акту

Такий обов'язок встановлено приписами частини 3 статті 152 Конституції України.

Цією нормою права передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Дехто з правників скаже, що не прийнято закон, який встановлює порядок відшкодування шкоди, та це унеможливлює її стягнення.

На мою думку, такі твердження помилкові.

Перш за все, приписами частини 10 статті 10 ЦПК України встановлено, що забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності законодавства, що регулює спірні відносини.

Отже, заборонено відмовляти і у задоволенні позову з такої підстави.

Нагадаю усім, що відсутність закону обумовлена бездіяльністю законодавчої влади, котра триває 22 роки.

Це ж бездіяльність того, хто порушив наші конституційні права, що привело до суду з вимогою відшкодувати шкоду.

Наші права порушували свідомо, бо знали, що не прийнято відповідний закон, без якого, як вважає влада, відшкодувати шкоду неможливо.

Хочу звернути увагу читачів, що закон про порядок відшкодування шкоди потрібен не людині, а тільки виконавчій владі.

Такий закон встановлює алгоритм дій стосовно добровільного відшкодування шкоди.

Відсутність правового порядку добровільного відшкодування шкоди ніколи ще не ставала перешкодою стосовно її стягнення в примусовому порядку на підставі судового рішення.

Отже, чинне законодавство є достатнім для прийняття судом рішення про стягнення з держави матеріальної і моральної шкоди.

3. Предмет судового розгляду

Особа повинна довести спричинення шкоди дією неконституційного акту.

Зазвичай, це грошовий вираз благ, які особа отримала, якщо б не діяв у певний період неконституційний акт.

У випадку зі мною матеріальна шкода визначається як недоотримана суддівська винагорода з 2015 року.

Обчислити її нескладно.

Зробить розрахунок експерт, якому надам відомості про нарахування і виплату винагороди за кожний місяць.

4. Строк звернення до суду

Початок відліку строку треба обчислювати з дня оприлюднення рішенння КСУ.

З цією датою держава пов'язує виникнення обов'язку відшкодувати шкоду.

Розуміння (усвідомлення), що спричинено шкоду, у держави і особи виникає після рішення КСУ.

Строк давності відповідно до приписів статті 257 ЦК України становить 3 роки.

Інший строк звернення до суду міг бути встановлений законом, який законодавча влада не бажає приймати.

5. Відповідач

На мою думку, відповідачем повинен бути державний орган, який втілив у життя положення неконституційного акту.

Державний орган, котрий обмежив людину в отриманні певного блага.

Такий висновок обумовлений відсутністю закону про порядок відшкодування шкоди, який міг встановити інший державний орган, що відповідав би за виконання згаданого закону в цілому.

Рішення суду про стягнення шкоди змусить державний орган, який, як у моєму випадку, не доплатив кошти, звернутися до Уряду України для збільшення бюджетного фінансування за напрямками, що визначають виплату певних коштів.

Висновок

Дорога нескладна і нею треба йти, щоб змусити законодавчу владу стати відповідальною.

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий
Рассылка новостей
Подписаться