Таке питання може виникнути, оскільки відповідно до ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207) здійснення господарської діяльності юридичними особами, ФОП та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На відміну від звичайних нікчемних правочинів, такий правочин не може бути визнаний судом дійсним, оскільки на нього не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України.
Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.
Ліцензії, надані суб’єктам господарювання до набрання чинності вказаним Законом вважаються недійсними на тимчасово окупованій території; на цій території не можуть бути продовженими відповідно до законодавства України, але можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності на іншій території України.
На товари, вироблені на тимчасово окупованій території, не може бути видано сертифікат українського походження.
Таким чином, якщо ФОП зареєстрований на окупованій ворогом території, то укладений з ним правочин є нікчемним, тобто таким, що не породжує юридичних наслідків, розрахунки з ним унеможливлені, ліцензії на здійснення ним видів діяльності, що є необхідним для укладення відповідних договорів, не діють, товари, виготовлені на окупованій території, не визнаються товарами українського походження.
Зазначені вище положення Закону № 1207 застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього ж Закону.
При цьому в умовах воєнного стану рішенням КМУ положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1207, надра під такими територіями і повітряний простір над цими територіями. У цьому разі йдеться про іншу сухопутну територію України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України
Ключовим слід визнати питання про те, хто саме визнає території окупованими та як це відбувається. Якщо щодо визнання тимчасово окупованими територіями в умовах воєнного стану має бути прийнято рішення РНБОУ, уведене в дію Указом Президента України, то щодо визнання території тимчасово окупованої за межами воєнного стану, варто орієнтуватися на адміністративні межі та лінії зіткнення.
Згідно зі ст.3 Закону № 1207 адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається КМУ. На адміністративній межі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України рішенням РНБО України, введеним в дію Указом Президента України, може запроваджуватися тимчасовий прикордонний контроль.
Лінія зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Таким чином на відміну від «соціального» та «податкового» законодавства, де перелік окупованих території встановлюється рішення профільного міністерства чи постановою КМУ, визначення тимчасово окупованих територій за Законом № 1207 має відбуватися або шляхом встановлення Кабміном адміністративної межі чи лінії зіткнення, за якими територія і визнаватиметься тимчасово окупованою, або ж, якщо це відбувається в умовах воєнного стану, - рішенням РНБОУ.
Щодо того переліку, в якому Харківська ТГ зазначена поміж територій, на яких ведуться бойові дії, слід мати на увазі, що цей перелік громад затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (наказ № 75 від 25.04.2022), на виконання Постанови КМУ від 16.04.2022 № 547 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» і не є жодним і з вказаних переліків тимчасово окупованих територій, про які йдеться у Законі № 1207. Тобто у цьому разі Харківська ТГ є тією територію, на яку поширюються зобов’язання держави щодо підтримки постраждалого населення, а не правила, встановлені ст.13 Закону № 1207.
Враховуючи усе викладене, слід дійти висновку про те, що на сьогодні законодавчих заборон здійснення господарських операцій з ФОПом з Харківської ТГ немає. Враховувати варто лише ті ризики, які фактично пов’язані з діяльністю такого ФОПа, його можливістю виконання замовлення належним чином, фінансовою можливістю здійснення розрахунків ним чи з ним.
