Статистичні дані підтверджують, що обьемы електронного бізнесу зростають у всьому світі. Не відстає в цьому процесі і наша країна. Інтернет-торгівля стала дуже поширеною, головним чином, із-за певної зручності, заощадження часу і фінансових витрат. Створюється велика кількість інтернет-магазинів, такий вид торгівлі вигідний як підприємцям, які можуть вести бізнес в онлайн-режимі, так і споживачам, адже товари і послуги, придбані через інтернет, дуже часто набагато дешевше, ніж в звичайних магазинах. З іншого боку, намагаючись отримати максимум всіляких відрахувань, держава не залишає спроби встановити строгі рамки для підприємців, ведучих інтернет-бізнес, в частковості, торговий.
Нормативно-правові акти
Основними нормативно-правовими актами, регулюючими здійснення інтернет-комерції в Україні, являються:
• Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 - IV;
• Указ Президента України "Про спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 № 727/98;
• Закон України "Про телекомунікації" від 18.11.2003г. № 1280 - IV;
• Закон України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 р. N 2297 - VI;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 616, яким затверджено Положення про Державний реєстр баз персональних даних і порядок його ведення;
• Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 05.07.1994 № 80/94-ВР в редакції від 31.05.2005г. № 2594 - IV;
• Закон України "Про платіжних системах і переказі грошей у Україні" від 05.04.2001г. № 2346 - III;
• Закон України "Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинності" від 07.09.2005 р. № 2824 - IV;
• Закон України "Про електронні документи і електронний документообіг" від 22.05.2003г. № 851 - IV;
• Постанова НБУ "Про внесення змін у деякі нормативно-правові акти Національного банка України з питань регулювання випуску і обігу електронних грошей" від 04.11.2010г. № 481;
• Правила Домена .UA від 27.05.2005 р.
Оподаткування
На сьогодні переважна більшість інтернет-підприємців ведуть свій бізнес, використовуючи спрощену систему оподаткування. Так згідно з перехідними положеннями діючого Податкового Кодексу України, відносно регулювання стягування єдиного податку діє вищезгаданий Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва".
Цим документом передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб ставку єдиного податку встановлюють місцеві ради по місцю їх реєстрації, і складає вона (залежно від виду діяльності) від 20 до 200 грн. в місяць.
|
Юрист ПГ "Домініон" Лілія Литвинец |
Юридичні особи можуть самостійно вибрати ставки єдиного податку, передбачені Указом. Це, відповідно, 6 % сум виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ, або 10 % сум виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Навіть незважаючи на періодичні спроби владу відмінити або переформатувати "упрощенку", остання залишається одним з основних стимулів організації і ведення свого бізнесу, у тому числі в мережі Інтернет.
Реєстрація баз персональних даних
Статтею 9 Закону "Про захист персональних даних" встановлюється обов'язок державною реєстрації баз персональних даних їх власниками шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних в Державний реєстр баз персональних даних. Постановою Кабінету Міністрів від 25.05.2011 року № 616 затверджено Положення про Державний реєстр баз персональних даних і порядок його ведення. Згідно вказаного положення, ведення Держреєстру здійснює Державна служба з питань захисту персональних даних починаючи з 01.07.2011 року. У вказаному Законі визначені персональні дані як відомості або сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифіковано, проте чітко не прописано, яку саме кількість інформації потрібно для ідентифікації особи, щоб це вважалося базою даних.
Це створює певні проблеми в процесі виконання такої норми, адже в Законі передбачена обов'язок інтернет-компанії реєструвати базу персональних даних у разі, коли компанія має таку базу. Адміністратором Реєстру виступає державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, але нині немає прописаного механізму реєстрації таких баз даних, а відповідно до Положення про Державний реєстр баз персональних даних, доступ в цей реєстр буде можливим тільки з 01.01.2012 року.
Незважаючи на це, передбачено посилення відповідальності за порушення законодавства про захисту персональних даних згідно із Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних" від 02.06.2011 року, яким доповнений Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема ст.ст. 188-39 і 188-40.
Так, за несполучення чи несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його правах в зв'язки з включенням його персональних даних в базу персональних даних з метою збору цих даних і облич, яким ці дані передаються, на громадян накладаються штрафи від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, а на посадовців, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян.
Інтернет-магазини акумулюють інформацію про своїх клієнтів - тому їх торкнуться зміни законодавства про захисту персональних даних. |
У разі "несполучення або несвоєчасного повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що представляються для державної реєстрації бази персональних даних" на громадян накладається штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, а на посадовців, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Крім того, ухилення від державної реєстрації бази персональних даних тягне накладення штрафу на громадян від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, а на посадових облич, громадян - суб'єктів підприємницькою діяльності - від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів. Недотримання встановленого законодавством про захисту персональних даних порядку захисту персональних даних в базі персональних даних, що привело до незаконному доступу до ним, тягне накладення штрафу від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян.
Справедливості ради коштує відмітити, що проблематика роботи з базами даних ще не торкнулася більшість підприємців, які в тій чи іншій мірі акумулюють інформацію про своїх клієнтів. Державною службою з питань захисту персональних даних зараз активно розробляється документація і методики, на підставі якої реалізовуватимуться вимоги згаданого Закону.
Законопроекти в сфері інтернет-бізнесу
Оскільки останнім часом доля в економіці, що належить інтернет-торгівлі, нестримно росте - логічно, що з боку держави посилюється механізм регулювання цієї сфери.
На сьогоднішній день спеціальне законодавство України відносно електронної комерції відсутнє. Є його окремі складові, зокрема, що стосуються електронного цифрового підпису і електронного документообігу.
У проекті Закону "Про електронною комерції" пропонується визначення поняття електронної угоди, його форми і змісту, порядку укладення таких угод. Статтею 12 вказаного законопроекту передбачена акцептація оферти шляхом використання електронного цифрового підпису або аналога власноручного підпису. Також електронна угода ув'язнений в такій формі по своїх правових наслідках прирівнюватися до угоди ув'язненого в простій письмовій формі, визначеної Цивільним кодексом України. Не застосовуються норми Закону до угод, для яких встановлений спеціальний порядок переходу права власності; угодам, які повинні полягати за участю органів або посадовців державної влади; угодам, що вимагають нотаріального завірення або державної реєстрації, представництва особи перед судом; діям, які передбачають операції з грошовими ставками в азартних іграх, включаючи лотереї і угоди про парі.
Але для більшість інтернет-підприємців, ведучих торгову діяльність, питання електронною підписи і документообігу залишаються "вищими матеріями", що не мають відношення з реальністю.
У теж час, для багатьох підприємців актуальною є доля проекту Закону "Про внутрішню торгівлю"який схвалив Кабінет Міністрів України для передачі його на розгляд Верховною Радою. Цим законопроектом планується ввести ряд змін, зокрема відносно державного регулювання інтернет-бізнесу. Так, в статті 5 вказаного документу дистанційна торгівля визначається як особлива форма торгівлі і є формою продажу товарів поза торговими або іншими приміщеннями за допомогою засобів зв'язку, при якому вибір товару і його замовлення не співпадають за часом з безпосереднім його отриманням покупцем.
Статтею 6 також передбачена обов'язок суб'єктів господарювання для здійснення дистанційною торгівлі мати стаціонарний об'єкт торгівлі, тобто офісні і складські приміщення. При цьому, умови відносно того, кому саме треба мати офіси, а кому склади, а також мінімальна площа таких приміщень, в законопроекті чітко не прописані. Проте, в ч.3 ст.9 проекту сказано, що здійснювати торгову діяльність на торговій площі більше 400 кв. метрів в магазинах можуть тільки суб'єкти - юридичні особи. Окрім цього, через 6 місяців потім набуття чинності цього Закону, інтернет-продавців, які не виконують приписів цієї норми, планують штрафувати.
Держава має намір знайти способи контролювати інтернет-торгівлю. |
Розміри штрафів передбачені п.2 ч.2 ст.24 законопроекту про внутрішній торгівлі, де вказано, що суб'єкти господарювання несуть відповідальність у разі порушення вимог вказаного Закону за проведення торгової діяльності у формі мережевої або дистанційної торгівлі без наявності функціонуючого об'єкту торгівлі - у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян. Повноваженнями по накладенню штрафів відповідно до положень статті 20 проекту наділяється спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері внутрішньої торгівлі. У частині 2 цих же статті, серед інших, цей орган наділений правами: давати суб'єктам господарювання сфери торгівлі обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень вимог справжнього Закону, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі дотримання вимог справжнього Закону, безперешкодно відвідувати і обстежувати згідно із законом будь-які виробничі, складські, торгові і інші приміщення цих суб'єктів, накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі стягнення, передбачені статтею 24 справжні Закони в порядок, визначуваний кабінет міністр Україна.
У завершальних і перехідних положеннях цього законопроекту Кабінету Міністрів України надано шестимісячний термін для приведення у відповідність законів України із справжнім Законом і прийняття нормативно-правових актів передбачених справжнім Законом.
Навіть з ухваленням цих законопроектів, фактично ще рано говорити про те, як вплине вищезгадані зміни на ведення інтернет-бізнесу, як застосовуватимуть їх на практиці - покаже час.
Ясно одно - держава має намір знайти способи контролювати інтернет-торгівлю, обьем якій зростає з кожним роком. При цьому, можна з великою часткою упевненості сказати, що встановлення вимог до інтернет-магазинів, наряду в можливою ліквідацією спрощеної системи оподаткування, швидше за все приведе до скорочення числа легальних торгових майданчиків.
Лілія Литвинец,
юрист Адвокатського об'єднання "Правова група "Домініон".
