Чи є законним встановлення рядок дії водійських посвідчень?

Останнім часом у пресі з'явилися офіційні повідомлення з приводу обмеження рядок дії посвідчень водія та необхідності з 29 березня цього року при виїзді за кордон змінювати посвідчення водія на посвідчення нового зразка, в якому має бути вказано серед іншого рядків його дії. У зв'язку з цим посадовці в недалекому вже майбутньому, співучо, зобов'яжуть громадян переоформляти посвідчення водія при виїзді за кордон в обов'язковому порядку.

Такі перспективи, звісно, не можуть не тривожити водіїв, переважно саме тихий, які планують виїжджати за межі України на власному транспортному засобі, адже, по-перше, доведеться відмовитися від вже отриманих "безстрокових" водійських посвідчень; по-друге, знову зіткнутися з бюрократичним апаратом при отриманні посвідчень нового зразка та надалі - періодично задля їх поновлення, що вимагає як певних матеріальних витрат, так і значних витрат годині, енергії.

Такі нововведення, у випадку їх запровадження, не тільки поставляти у нерівне становище водіїв, які не виїжджають за межі країни, з тими, хто має такий намір та бажає його реалізувати, але й, всупереч заявам посадовців, не відповідатимуть нормам міжнародного права.

Так, підставою введення обмежень рядок дії посвідчень водія та обов' язковості їх отримання під година виїзду за межі України є вимоги Конвенції ООН про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (надалі - Конвенція).

Дійсно, відповідно до Поправок до цієї Конвенції, які набули чинності 28 березня 2006 року, було внесене ряд змін до тексту Конвенції та її Додатків. Важливими для питання, що розглядається, є зміни, внесені до статей 41, 43 та Додатку 6 "Національне водійське посвідчення".

Відповідно до зазначених змін, в обов'язковому порядку в посвідченні має бути вказана дата закінчення рядок дії посвідчення (п. 4 - b Додатку 6 в новій редакції).

Згідно ч. 1 ст. 43 Конвенції Договірні сторони повинні видавати національні водійські посвідчення у відповідності з новою редакцією додатку 6 не пізніше ніж через п'ять років після набуття нею чинності.

З цього й виходять посадовці, говорячи про заборону виїзду за кордон без водійських посвідчень нового зразка.

Однак не слід забувати про необхідність системного застосування масиву правових норм, тлумаченням норм права у їх сукупності.

Так, державні службовці нашої країни не надають значення Перехідним положенням Конвенції, які регулюють питання переходу країн - учасниць Конвенції на нові правила оформлення національних водійських посвідчень.

У тій же ст. 43 Конвенції вказано, що національні водійські посвідчення, видані до спливу встановлено п' ятирічного "перехідного періоду на посвідчення нового зразка" у відповідності з попередніми редакціями статей 41, 43 та Додатку 6 цієї Конвенції, визнаються протягом рядок їх дії.

Тут слід звернутися до зазначених попередніх редакцій та з'ясувати, чи дозволялося раніше видавати водійські посвідчення без встановлення рядок їх дії. Як виявляється, так. Згідно з попередньо редакцією Додатку 6 до Конвенції (п.4.) зазначати дату закінчення рядок дії посвідчення було не обов'язково, у випадку, якщо рядків дії посвідчення необмежений.

Більше того, згідно з ч. 3 ст. 41 Конвенції, в редакції, яка набуде чинності з 29 березня 2011 року, національне законодавство може обмежувати рядків дії національного водійського посвідчення. Таким чином, обов'язку встановлювати обмеження взагалі Конвенція не покладає на держави-учасниці.

Україна можливістю встановити обмеження рядок дії посвідчень водія скористалася і відповідно до ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" встановила, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії і талоном до посвідчення водія транспортного засобу.

При цьому, згідно з цією ж статтею, до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено визначення порядку видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень. Тобто повноваження Кабінету Міністрів України, спрямовані на реалізацію норм закону, якими запроваджується "строковість" водійських посвідчень, згідно цього Закону стосуються виключно запровадження на території України посвідчень нового зразка із зазначенням терміну його дії, однак аж ніяк не поширюються на регулювання використання вже виданих посвідчень.

Отже, Україна наділена правом обмежити термін дії національних водійських посвідчень, однак, у будь-якому випадку, вона не може обмежувати використання водійських посвідчень, які будуть видані до 29 березня 2011 року. Дії влади щодо обмеження можливості використання водійських посвідчень, виданих до цього терміну та в яких не встановлено терміну дії, будуть незаконними та такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

У випадку, якщо вказані обмеження все-таки будуть запроваджені, є вагомі підстави для оскарження відповідного нормативно-правового акту до суду в порядку адміністративного судочинства.