Сектор газу : оновлення

На ринку газу намітилися зміни: нові вимоги, нові обмеження, нові можливості. Не дивлячись на те, що експерти характеризують їх дуже позитивно, багатьом суб'єктам газової галузі над чим попрацює, та і споживачам не перешкодить дізнатися про нові правила ігри на газовому ринку.

Підприємства газової галузі зіткнулися з нововведенням: змінені Ліцензійні умови здійснення господарської діяльності по зберіганню природного газу; транспортуванню природного і нафтового газу магістральними трубопроводами; розподілу природного і нафтового газу; постачанню природного газу за регульованим тарифом і постачанням природного газу за нерегульованим тарифом (постанови НКРЕ від 13.10 2010 №№ 8, 9, 10, 11, 12). ЛІГА :ЗАКОН вирішила озвучити головні пункти постанов і розібратися, як ці зміни відіб'ються на суб'єктах ринку газу і їх контрагентах.

Про ліцензіати і споживачів

В першу чергу потрібно звернути увагу уточнення поняття споживача перелічених вище видів послуг (детальніше про це можна прочитати в коментарі керівника Національної правової палати Володимира Гошовского). Зміна визначення споживача - не стільки данина порядку і точності, скільки основа для коригування стосунків з контрагентами.

Президент Асоціації "Газові трейдери України" Роман Сторожев так прокоментував нововведення: "Детальніше прописано поняття кінцевого споживача газу, що поставляється за нерегульованим тарифом. Таким чином, діяльність з продажу природного газу, не пов'язана з постачаннями кінцевому споживачеві, не є видом діяльності, що ліцензується. І на неї поширюються правила і законодавство оптової торгівлі енергоносіями. За логікою речей, за ситуації, коли трейдер продає природний газ трейдеру, він не зобов'язаний звітувати перед НКРЕ. Хоча у формах звітності, затверджених НКРЕ, є позиції відносно ситуації, коли газ продається трейдерам. В даний момент трейдери надають таку інформацію. Проте якщо виходити з логіки прийнятих змін, то загалом це є неліцензійний вид діяльності, і загалом його необов'язково включати в звітність. Проте з цього питання краще звернутися за роз'ясненнями до самої НКРЕ".

НКРЕ в якості ліцензійної умови зобов'язала суб'єктів, що займаються транспортуванням і розподілом газу (тобто облгази) укладати договори із споживачами про транспортування газу розподільними трубопроводами, а також договори купівлі-продажу газу на виробничо-технологічні потреби з власниками газу.

Про страховий резерв

Газохранителям заборонено закуповувати газ для формування страхового резервутільки для своїх потреб. Страховий резерв у натуральній формі (і ніяк інакше) зможуть створювати виключно постачальники газу.

Хочеться звернути увагу, що Роман Сторожев на сьогодні не бачить сенсу у формуванні резерву в грошовій формі: "Практика формування страхового запасу в грошовій формі на так званих спеціальних рахунках не застосовувалася в Україні. Практично усі трейдери формували страховий запас в натуральній формі, тобто у вигляді природного газу. Чому забороняють в грошовій формі? Ймовірно, тому, що НАК не продає незалежним постачальникам природний газ. Тому навіть виходячи з того, що у вас є запас в грошовій формі, ви не зможете купити бракуючі об'єми у НАКа, тому що він просто не продає газ трейдеру. Виходячи з цього, немає сенсу вводити такий спосіб формування страхового запасу".

Про нові обов'язки і обмеження

Комісія уточнила, що ліцензіатам в обов'язковому порядку доведеться повідомляти НКРЕ про зміни, внесені в документи, надані при отриманні ліцензії. Єдиний нюанс - не визначений термін повідомлення.

Зміна території здійснення госпдіяльності розподільниками і постачальниками газу за регульованим тарифом також не залишатиметься непоміченим. У разі зміни дислокації потрібно буде подавати НКРЕ наступні документи:

- належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують право власності або користування трубопроводами і спорудами на них, необхідними для здійснення певного виду діяльності;

- перелік трубопроводів, що перебувають у власності або користуванні ліцензіата, їх технічну характеристику і інформацію про річні об'єми транспортування газу;

- схему трубопроводів, нанесену на графічну карту місцевості;

- відомості про матеріально-технічну базу, необхідну для надання відповідних послуг;

- належним чином засвідчені копії актів і схем розмежування ділянок обслуговування між госпсуб'єктами, чиї трубопроводи сполучені між собою;

- перелік приладів обліку (з вказівкою місць їх розташування на території госпдіяльності) по розподілу газу між ліцензіатом по розподілу і ліцензіатом по транспортуванню газу магістральними трубопроводами і по розподілу газу;

- для постачальників: копію затвердженого місцевою адміністрацією плану газифікації населених пунктів, розміщених на території транспортування газу розподільними трубопроводами (за наявності).

Але найцікавіше в тому, що сталися деякі зміни і в частині можливостей. Зокрема, газохранителям і транспортувальникам заборонили займатися постачанням газу. Як відмітив Роман Сторожев, "облгази більше не можуть поставляти природний газ промисловим споживачам по ліцензіях за регульованим тарифом. Тобто ця категорія споживачів більше не входить в ліцензійні умови" (детальніше коментар експерта можна прочитати в "Експертній думці").

Президент Асоціації "Газові трейдери України" Роман Сторожев так прокоментував можливі наслідки нововведень : "Що стосується наслідків змін умов для ліцензіатів і їх контрагентів, то по ліцензіях за регульованим тарифом виграє кінцевий споживачоскільки постачання цьому споживачеві переходять від облгазу до "Нафтогазмережам", які продають газ за встановленою ціною по прайсу НАК "Нафтогаз України" без яких-небудь націнок. Тому виходить, що дрібна промисловість і дрібні споживачі можуть отримувати газ за такою ж ціною, як і великий споживач. Крім того, що торкається постачань природного газу облгазами, то ситуація, що склалася, означатиме розподіл видів бізнесу, оскільки облгази займаються і постачанням, і транспортуванням. А ці види бізнесу необхідно розділятищоб не було зловживання на рівні використання потужностей, які вони обслуговуватимуть.

Що стосується нерегульованого тарифу, то гранична цінапередбачена постановою НКРЕ, ставить в нерівні неконкурентні умови ліцензіатів за нерегульованим тарифом. Виходить така ситуація: НАК "Нафтогаз України" отримує газ на межі, далі рахує свої витрати, норму прибутку. Виходячи з цього, розраховується прайс продажу природного газу, який НАК передає на затвердження НКРЕ. НКРЕ приймає цей прайс і приймає його як граничну ціну. При цьому компанія НАК "Нафтогаз України" продає 93-95 % усього природного газу. Таким чином, ми маємо наступну ситуацію, коли добувні компанії, розуміючи, що є така ціна, починають підтягуватися під цю ціну. Трейдерам не можна продавати газ споживачам вище, ніж гранична ціна. У результаті ми маємо ситуацію, коли немає дисконту, немає заробітку для трейдерів. Тому ми вважаємо, що треба розрахувати ціну вище від ціни НАК "Нафтогаз України" приблизно на 100 грн., включаючи ПДВ, щоб торгова націнка була 3%. Це необхідно, щоб виключити усі можливі зловживання, і тоді буде зрозуміле, за що можуть працювати трейдери, які, як правило, кредитують промислові підприємства при постачаннях природного газу за рахунок відстрочення платежів. Трейдер має кредитні витрати, витрати на зарплату, амортизацію, плату до основних фондів, орендні платежі і так далі - і на сьогоднішній момент це усе нізвідки брати".

Керівник Національної правової палати Володимир Гошовский так охарактеризував головні нововведення документів : "Відносно короткої характеристики змін, внесених даними Ліцензійними умовами, хочу зауважити, що основні зміни стосуються визначень споживачів природного газу, прав і обов' язків ліцензіатів та звітності НКРЕ.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, затверджені постановою НКРЕ від 13.01.2010 № 10, містять чітке визначення договору на постачання газу та споживача природного газу. Під споживачем відтепер розуміють юридичну особу або фізичну особу - підприємця, яка отримує газ відповідно до договору про постачання газу та використовує його на власне споживання як паливо, сировину та/або на виробничо-технологічні споживи (аналогічне визначення міститься в Ліцензійних умовах здійснення господарської діяльності по зберіганню природного газу - ЛІГА :ЗАКОН). Попередня постанова НКРЕ від 25.08.2005 № 694 містила лише нечітке посилання на ті, що споживач отримує газ відповідно до договору. Тобто відповідно до ухвали від 13.01.2010 № 10 діяльність юридичних осіб, що здійснюють купівлю- продажів природного газу, яка не пов'язана із його власним споживанням, не є ліцензійним видом діяльності.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджені постановою НКРЕ від 13.01.2010 № 11 визначають споживача газу таким чином, ним є юридична особа (релігійна організація (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), установа/організація, що фінансується з державного/місцевого бюджету) або фізична особа (населення), яка отримує газ відповідно до договору про постачання газу та використовує його на власне споживання. Таким чином, відтепер постачання природного газу за регульованим тарифом здійснюється виключно для юридичних осіб, які фінансуються з державного (місцевого) бюджету та населення України.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджені постановою НКРЕ від 13.01.2010 № 12 під споживачем газу визначають юридичну особу, фізичну особу - підприємця або фізичну особу (населення)яка отримує природний газ відповідно до договору постачання природного газу та використовує його на власне споживання як паливо, сировину та/або на виробничо-технологічні споживи. Також відтепер провадження господарської діяльності з розподілу газу можливе при наявності договорів купівлі- продаж газу (контрактів) на виробничо-технологічні споживи з власниками газу та договорів про транспортування газу розподільними трубопроводами із споживачами згідно з вимогами чинного законодавства України.

Таким чином, у нашій країні починають формуватись відповідні умови для створення модернізованого ринку газу".

Володимир Гошовский солідарний з паном Сторожовим в питанні про граничному рівні ціни на газ: "Із негативного слід відмітити, що постанова від 13.01.2010 № 10, яка визначає ліцензійні умови з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, знов залишила відкритим питання про затвердження граничного рівня ціни на природний газ без можливості нарахування інших надбавок. Це ставити українських незалежних трейдерів у неринкове становище, та позбавляє можливості не тільки отримати прибуток, а й погасити витрати, пов' язані із постачанням природного газу, до яких, зокрема, відносяться витрати на заробітну плату, витрати на організацію робочого процесу, витрати на використання транспортних засобів, витрати на оренду офісних приміщень, витрати на відкриття та обслуговування банківських рахунків, витрати на поштовий, телефонний зв'язок худе. При цьому, наприклад, при встановленні ціни для НАК "Нафтогаз України", до граничної ціни за газ включаються усі можливі витрати, надбавки та встановлений рівень прибутку".

Загалом експерти характеризують зміни на газовому ринку як позитивні, сприяючі формуванню модернізованого ринку і зниженню можливостей для зловживання газопостачальниками. Учасникам ринку потрібно звернути увагу на наступні нововведення: поняття "споживач" уточнено, у зв'язку з чим діяльність з продажу природного газу, не пов'язана з постачаннями кінцевому споживачеві, не є видом діяльності, що ліцензується; формувати страховий резерв можуть виключно постачальники газу і тільки в натуральній формі; облгазам заборонили займатися постачанням газу, розмежувавши тим самим діяльність по постачанню і транспортуванню газу. З недоліків експерти звертають увагу на неврегульованість питання про граничну вартість газу, внаслідок чого газотрейдери можуть зазнати значних збитків.