Договори перевезення: на що звернути увагу сторонам?  

Сучасне життя важко уявити без транспортних послуг. Сфера застосування договорів перевезення, як і інших договорів про надання послуг, дуже широка.

Загальні правила укладення договору перевезення вантажу закріплені у ст. 909 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі- ГК України).

Важливу роль у регулюванні договірних відносин суб’єктів перевезень відіграють і міжнародні угоди, зокрема, Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956, Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та багажу від 09.10.1997.

У цій статті говоритимемо про договори перевезення вантажів автомобільним транспортом, які укладаються суб’єктами підприємницької діяльності та є найбільш актуальними станом на сьогодні.

За договором перевезення вантажу, відповідно до ст. 909 ЦК України, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення - це фактична доставка вантажу з однієї точки в іншу з передачею доставленого вантажу одержувачу.

Важливим є те, що договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК України).

Сторонами договору є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Перевізником є суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги згідно з договором перевезення вантажу певним видом транспорту.

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Що потрібно враховувати, укладаючи договір перевезення вантажу? Які нюанси слід обговорити обом сторонам перед його укладенням?

У першу чергу, компанії, яка замовляє послуги з перевезення слід здійснити перевірку компанії перевізника на предмет наявності у нього власних транспортних засобів, а саме чи належить транспортний засіб компанії перевізнику, чи транспортний засіб є орендованим.

Також слід з’ясувати чи водій компанії перевізника, який здійснюватиме перевезення є працівником компанії, а також перевірити наявність дозволів у компанії на конкретний вид перевезень, здійснити перевірку контрагента компанії перевізника на наявність судових проваджень та інше.

Істотні умови перевезення можна узгодити як у договорі перевезення безпосередньо, так і у заявці на перевезення вантажу.

Формування заявки і укладення договору - важливий етап організації перевезення вантажів.

Заявка на договір перевезення вантажу дозволить вантажоперевізнику отримати всю необхідну інформацію та визначитися з остаточною ціною за свої послуги.

Які пункти потрібно вказувати вантажовідправнику в заявці?

По-перше, необхідно зазначати інформацію про товар для перевезення, а саме його кількість, конкретну вагу, комплектацію, якісні характеристики. Така інформація впливає на рішення сторін про можливість укладення договору перевезення. Адже існують замовлення, які вимагають особливих умов і перевезення спеціальним видом транспорту, який підійде саме для перевезення того чи іншого виду товару.

По-друге, у заявці потрібно вказати конкретні терміни доставки та відстань, на яку перевозиться товар. Цими показниками перевізник керується при прийнятті рішення щодо можливості здійснення перевезення вантажу в обраний пункт призначення у строк. Для багатьох вантажів встановлюються обмежені терміни зберігання, наприклад для продуктів харчування. Також варто зазначити про відповідальність за вантаж.

ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

При укладенні договору перевезення слід визначити його істотні умови, які для кожного виду перевезень можуть мати свою специфіку.

Істотними умовами договору перевезення вантажу автомобільним транспортом є: найменування і місцезнаходження сторін; найменування і кількість вантажу, його упаковки; умови і строк перевезення; місце і час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, які сторони договору (або одна зі сторін) уважають важливими.

На практиці, з метою зменшення або уникнення відповідальності за вантаж компанії перевізники часто укладають договори про транспортно-експедиторське обслуговування, замість договорів перевезення.

Варто відзначити, що перевезення можливе також і в разі укладення договору транспортного експедирування, за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Вантаж може перевозитися за допомогою одного з цих договорів, але обсяг відповідальності відповідно умов цих договорів буде різним.

Далі у таблиці відображено ключові відмінності у відповідальності перевізника та експедитора.

Слід зазначити, що для вантажовідправника найбільш вигідним з точки зору перспектив стягнення можливих збитків буде укладення з компанією перевізником прямого договору перевезення. У цьому випадку норми про відповідальність перевізника і презумпція його вини максимально гарантуватимуть інтереси вантажовідправника.

При укладенні договору перевезення чи надання заявки на перевезення вантажу слід також зазначати особливі умови перевезення для того чи іншого виду вантажу.

Наприклад, у договорах перевезення сипучих вантажів, з метою уникнення непорозумінь під час вивантаження товару слід додати до договору чи заявки наступний пункт:

«Вантаж вважається доставленим без втрат за умови, що різниця між масою вантажу, вказаної в пункті відправки (навантаження) вантажу і масою вантажу, встановленої в пункті доставки (розвантаження) вантажу, не перевищує 0,2%».

Перевізник повинен досконало знати правила вантажоперевезень, які допомагають в подальшому виключити всі помилки, що призводять до зайвих витрат. За порушення даних вказівок, можна отримати штрафні санкції, а також понести серйозний збиток, включаючи втрату самого об'єкта транспортування.

У разі перевезення товарів військового призначення/подвійного використання, сторонам слід звернути увагу на те, що законодавством деяких країн може бути передбачено необхідність конвойного супроводу під час транспортування вантажу, що зумовлює потребу врегулювання між сторонами договору перевезення питання про організацію такого супроводу та його оплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Фактор часу – категорія не лише економічна, але і юридична, оскільки усі головні переміщення матеріальних цінностей регламентовані за строками виконання зобов’язань в договорах перевезення.

У договорі перевезення необхідно зазначити строк доставки вантажу до пункту призначення. Якщо ж вантаж не буде видано одержувачеві на його вимогу протягом 30 днів після закінчення строку доставки, тоді вантаж уважається втраченим – за умови, що в договорі не встановлено більш тривалий строк (ч. 2 ст. 919 ЦК України).

У випадку, якщо вантаж буде передано одержувачеві після того, як вищезгадані строки минули, то одержувач повинен прийняти вантаж і повернути перевізникові суму, яка була виплачена йому за втрату вантажу. Якщо тільки сторони не передбачили в договорі інші умови (аб. 2 ч. 2 ст. 919 ЦК України).

Бажаєте автоматично перевіряти договори на помилки? Спробуйте функціонал CONTRACTUM у LIGA360. Він укаже неточності у структурі, сумах, реквізитах й нумерації. Замовляйте безкоштовний тест прямо зараз.

ПРИЙНЯТТЯ ВАНТАЖУ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту його прийняття до перевезення. Для зручності доведення факт прийняття вантажу повинен бути оформлений належним чином як з боку вантажовідправника, так і з боку перевізника.

Особливу увагу слід звертати на наявність підпису представника перевізника в ТТН при прийнятті вантажу. Оскільки підпис водія, на відміну від підпису представника вантажовідправника, зазвичай не завіряється в ТТН будь-якими печатками і штампами, як наслідок при наявності суперечок між сторонами договору, заінтересована сторона в подальшому може оспорювати підпис представника перевізника. У практиці господарських судів не рідко бувають випадки, коли перевізник, який перевозив вантаж, заявляє про підробку підпису свого водія в ТТН та просить суд призначити судову почеркознавчу експертизу, намагаючись обґрунтувати таким чином ту обставину, що вантаж не приймався їм до перевезення.

Має сенс вказати у договорі перевезення, що водій перевізника є його уповноваженим представником по прийняттю вантажів, а також приєднати зразок його підпису.

Дані про транспортний засіб, яким буде здійснюватися перевезення вантажу варто зазначати у заявках до договору перевезення. При ознайомленні зі свідоцтвом про реєстрацію автомобіля можна з’ясувати, що він не належить перевізнику ні на праві власності, ні на праві оренди (автомобіль може належати фізичній особі (наприклад водієві). За умови, що такий автомобіль і його водій були вказані в договорі перевезення і в ТТН, в цілому обсяг відповідальності перевізника не зменшиться, оскільки вантажовідправник не зобов’язаний встановлювати приналежність транспортного засобу перевізника.

Однак у такого транспортного засобу можуть виникнути проблеми в дорозі, які обернуться для вантажовідправника як мінімум затримкою в доставці вантажу. Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює перелік документів, які повинні супроводжувати автомобіль перевізника. Водій транспортного засобу повинен мати при собі зокрема ліцензійну картку, яка видається саме перевізнику на кожен автомобіль.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

Перевізник несе відповідальність у випадку (ст.ст. 921, 923, 924 ЦК України):

• ненадання транспорту для перевезення вантажу – згідно з умовами договору;
• прострочення доставки вантажу – у вигляді відшкодування збитків або в іншій формі, яку сторони встановили в договорі;
• втрати, недостачі, псування і пошкодження вантажу – у розмірі фактичної шкоди, якщо перевізник не доведе, що це сталося не з його вини.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

Перевізник несе відповідальність за прострочення прийняття вантажу до перевезення, за прострочення його доставки, втрату або нестачу вантажу при перевезенні і за його пошкодження. Причому законом встановлюється презумпція вини перевізника. Це означає, що при втраті, нестачі або пошкодженні вантажу тягар доведення обставин, які могли б звільнити перевізника від відповідальності, лежить на самому перевізнику. Коло таких обставин, які звільняють перевізника від відповідальності, визначене в п. 1 ст. 314 ГК України. До них належить непереборна сила та випадок.

Будь-які обставини, які можуть бути підставою матеріальної відповідальності перевізника (тобто факти пошкодження, недостачі або втрати вантажу), повинні відображатися в актах, складених за участю представника перевізника за формою, визначеною Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (пункт 15.1). Водночас відомості про складання акта повинні бути відображені в ТТН. Суди у більшості випадків відмовляють у задоволенні позовів до перевізників про притягнення їх до матеріальної відповідальності, якщо такі акти відсутні.

Однак, якщо такі акти були складені одержувачем та відправником без участі водія транспортного засобу, то вони не можуть бути підставою для пред’явлення претензій перевізникові.

Також не варто забувати і про те, що якщо кількість вантажу при розвантаженні не відповідає його кількості при завантаженні, то ця обставина має бути відображеною у відповідному розділі ТТН, про що одержувач та водій проставляє підпис на трьох примірниках ТТН. Якщо водій відмовився ставити свій підпис, то необхідно про це скласти акт за участю представника незацікавленої організації. Чинне законодавство України не визначає, які саме організації вважаються незацікавленими. Ймовірно, вони не повинні бути пов’язаними з одержувачем, безпосередньо фінансово залежними від одержувача (наприклад, компанія, яка охороняла складські приміщення).

Що ж стосується причин пошкодження або вартості втраченого вантажу, то такі висновки є повноважним робити лише бюро товарних експертиз, ліцензований оцінювач або експерт. Якщо сторони не дійшли згоди про причини пошкодження вантажу, потрібно буде скласти акти як про факт недостачі (пошкодження) вантажу, так і про причини такої недостачі (пошкодження) вантажу.

Отже, укладаючи договір перевезення, слід звернути увагу на надійність компанії перевізника, його ділову репутацію та наявність власного автопарку. При узгодженні тексту договору необхідно чітко визначати предмет договору, розмежовувати та узгоджувати відповідальність сторін, а також закріплювати у договорі умови, що врегульовуватимуть перевезення специфічного виду вантажу.

Дізнавайтеся повну інформацію про контрагентів і фізосіб, з якими плануєте працювати. Система CONTR AGENT покаже дані з ЄДР, фінансовий та податковий стан на 6,5 млн компаній та ФОП. А ще тут є дані з державних реєстрів про всіх громадян України. Оцініть переваги CONTR AGENT прямо зараз.