В 2021 році Україна ратифікувала Конвенцію про угоди про вибір суду. Разом з тим, повноцінної ратифікації не відбулося, оскільки механізм набрання чинності полягав у внесенні відповідних змін до процесуальних законів.
У вересні 2022 року Верховною Радою України ухвалюється законопроєкт 5120, яким вносяться відповідні зміни до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду.
Читайте також: Рада адаптувала законодавство під ратифіковану Конвенцію про угоди про вибір суду
Зміни стосуються Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та закону України «Про міжнародне приватне право».
На законодавчому рівні встановлено можливість вибору підсудності спорів за окремою угодою сторін.
Сторонам надано право визначати підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами.
Після підписання Президентом України та офіційного опублікування цих змін, набирає чинності закон України, яким була ратифікована Конвенція. Сама Конвенція набуває сили для України через три місяці після здачі Україною депозитарію її ратифікаційної грамоти.
На теперішній час Конвенцію підписали 37 країн, з яких 28 країн її повністю ратифікували.
Серед учасників є країни Європейського Союзу, США, Велика Британія, Китай, Сінгапур.
Ухвалення Конвенції було мотивовано двома основними проблемами, які виникають при вирішенні міжнародних спорів: суди різних країн відрізняються за своєю готовністю виконувати положення в комерційних угодах, які визначають вибір суду, а також те, що судові рішення не завжди виконуються судами інших країн.
Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, до якої увійшли близько 170 держав, неодноразово вказувалась як модель Конвенції про вибір суду. Як зазначалося в Пояснювальній доповіді Гаазької конференції, Конвенція зробить для угод про вибір суду те, що Нью-Йоркська конвенція зробила для арбітражних угод.
Ця Конвенція існує паралельно із Конвенцією про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах 2019 року.
Розробники Конвенції звернулися одразу до практики застосування Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (вони намагалися встановити єдині правила міжнародної юрисдикції та виконання судових рішень загалом). Але за фактом, визнання та виконання іноземних судових рішень обмежилося положеннями про автономію волі сторін на вибір суду. В цьому розумінні Конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах доповнює Конвенцію про угоди про вибір суду.
Не можна заперечувати, що складність Конвенції, яка містить численні виключення зі сфери їх застосування, робить її громіздкою порівняно з Нью-Йоркською конвенцією та може призвести до відсутності єдиної практики використання. Однак найбільшою проблемою з усіх, на думку спеціалістів, є широкі потенційні відступи від застосування Конвенції окремою державою. Якщо це застосовуватимуться широко, виникне ризик серйозно підірвати одноманітність, яка є, беззаперечно, важливим елементом ефективного використання.
Конвенція встановлює, щоб Договірні держави вводили в дію міжнародні угоди про вибір суду та виконували винесені рішення, за винятком обмежених випадків. Заявленою метою Конвенції є заохочення транскордонної торгівлі та інвестицій шляхом посилення міжнародного судового співробітництва через «єдині правила щодо юрисдикції та визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах».
З практичної точки зору Конвенція про угоди про вибір суду призначена перш за все для застосування до міжнародних комерційних справ. Зі сфери застосування Конвенції виключено спори стороною яких є фізична особа, яка діє головним чином як споживач та трудові договори. Також виключено спори щодо нерухомого майна, справи сімейного права, заповіти, банкрутство та претензії щодо травм. Виключаються також позови про делікти, які не випливають із договірних відносин, деякі судові позови, антимонопольні позови, позови щодо ядерної шкоди та більшість, але не всі позови щодо інтелектуальної власності.
Конвенція також містить винятки, які дозволяють судам відмовляти у виконанні судового рішення в певних випадках.
Так, суд не зобов'язаний виконувати рішення, наприклад, якщо сторона не отримала повідомлення про провадження, або якщо рішення було отримане внаслідок обману стосовно процесуальних питань або якщо сторона передбачуваної угоди не мала можливості укласти угоду, згідно із законодавством запитуваної Держави.
Висловлюються також слушні зауваження щодо недоліків Конвенції в частині процесуальної захищеності сторін спору. Мова йде про відсутність в ній механізму захисту від визнання рішення суду, ухваленого судовими системами, які не в повній мірі мають фундаментальні атрибути незалежності, чесності, і компетентності (тобто судові рішення, які мають корупційну природу).
Попри все, набрання Конвенцією чинності для України означатиме ще один механізм захисту інтересів бізнесу. Одночасно з дією Нью-Йоркської конвенції щодо арбітражних рішень з'являється ефективна можливість врегульовувати міжнародні спори в національних судах.
Чи буде це настільки затребуване покаже практика її застосування. Адже варто розуміти, що велика кількість спорів на сьогодні передається на розгляд міжнародному арбітражу. Одночасно, залишається багато спорів, які можуть бути також розглянуті (або розглядаються) в національних судах.
В багатьох випадках розгляд міжнародних комерційних справ може бути вигідним сторонам в національному суді, наприклад, через більш дешеву процедуру або через більш ефективні механізми реалізації виконання саме судових рішень.
Ця Конвенція важлива для України також через те, що її активно просуває Європейський Союз, а його члени є сторонами цієї Конвенції.
А ви впевнені у due dilligence процедурах вашого бізнесу? Повноту інформації забезпечить рішення LIGA360. Досьє на 6,8 млн компаній, перевірка міжнародних санкційних списків, пошук токсичних зв'язків з рф та рб. Замовте LIGA360 сьогодні та забезпечте топ-команду інструментами для ухвалення рішень.
Читайте також:
Верховний Суд проаналізував новий Закон "Про акціонерні товариства"
