21 вересня Верховна Рада прийняла в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду (президентський законопроект № 5120).
Згідно з текстом законопроекту, підготовленим до другого читання (станом на 13.12.2021), вносяться такі зміни:
1. Цивільний процесуальний кодекс
Статтю 497 доповнено частиною другою, згідно з якою у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
2. Господарський процесуальний кодекс
Статтю 366 доповнено частиною другою, відповідно до якої у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
3. Закон "Про міжнародне приватне право"
Документ доповнено статтею 4-1 «Вибір суду» такого змісту:
Учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами.
Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України.
Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.
Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсність угоди про вибір суду.
Статтю 75 «Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом» викладено в новій редакції, згідно з якою підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі.
Суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі буде з'ясовано, що у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Як пояснив Голова Комітету з питань правової політики Денис Маслов, цей документ спрямований на покращення інвестиційного клімату в Україні.
«Ми сьогодні дозволяємо угоду про вибір суду й надаємо право сторонам на розгляд справ у тому суді, якому вони довіряють, зокрема й не українському, а будь-якому іноземному. Це однозначно покращить наш інвестиційний клімат і допоможе нашим компаніям, підприємствам встановлювати ділові зв'язки та співпрацювати з іноземними партнерами», - роз'яснив Денис Маслов.
За його словами, раніше в іноземних підприємств і фірм, які працюють із нашим компаніями, були певні перестороги щодо функціонування української судової системи. Зараз цю перешкоду усунуто й бізнес зможе сам обирати той суд, якому довіряє.
А ви впевнені у зв'язках бізнес-партнерів? Перевірити наявність російського і білоруського сліду компаній допоможе CONTR AGENT у LIGA360. Замов сьогодні на вигідних умовах.
Читайте також:
ТОП-5 цікавих рішень Верховного Суду в податкових спорах 2022
