Здійснюючи процесуальне правонаступництво, суд має вказати правові підстави, оскільки від цього залежить характер правовідносин сторін. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 296/6683/18, повідомила прес-служба ВС.
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. VERDICTUM PRO за допомогою штучного інтелекту проаналізує Ваш позов та покаже шанси на успіх у судовому засіданні в першій інстанції, а також відобразить шанси на перемогу в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, тепер Ви зможете розрахувати вірогідність перемоги Вашого клієнта на будь-якому етапі розгляду справи в суді. Детальніше за посиланням
Суть справи: після пред'явлення до суду позову про стягнення одним із колишнього подружжя з другого компенсації за частку набутого у шлюбі спільного майна відповідач помер, і районний суд протокольною ухвалою залучив до справи як відповідача сина померлого, який раніше був у справі третьою особою.
Місцевий суд стягнув із правонаступника грошову компенсацію 1/2 частини вартості гаража й автомобіля, оскільки вони є спільною власністю подружжя. При цьому суд керувався нормами СК України та ст. 364 ЦК.
В апеляції таке рішення було скасовано і задоволено позовні вимоги тільки в частині компенсації за автомобіль. Апеляційний суд навів інші правові підстави та застосував інші норми. Він зазначив, що, змінивши відповідача, місцевий суд не врахував, що син колишнього чоловіка позивачки не є співвласником спірного майна. Натомість він без законних підстав продав належну позивачці частину спірного автомобіля і таким чином збагатився за рахунок останньої, тому повинен ці кошти повернути відповідно до ст. 1212 ЦК.
Колегія суддів ВС не погодилась із висновками судів попередніх інстанцій і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтування Верховного Суду
Позивачка заявила вимоги до колишнього чоловіка про стягнення грошової компенсації, обґрунтовуючи свій позов нормами СК щодо майна подружжя й ст. 364 ЦК України (виділ частки). Після смерті колишнього чоловіка та заміни судом відповідача у справі позивачка своїх вимог не уточнювала.
Місцевий суд розглядав позовні вимоги на підставі норм СК і ЦК, до яких змінений відповідач жодного стосунку не має, оскільки між ним і позивачкою немає відповідних правовідносин.
Апеляційний суд мотивував своє рішення положеннями ст. 1212 ЦК, яка регулює зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, посилаючись на те, що син колишнього чоловіка позивачки без її згоди продав автомобіль. Проте позивачка таких вимог не заявляла, як на фактичну, так і на правову підставу на це не посилалася, відповідних доказів не подавала. Апеляційний суд на порушення вимог статей 13, 367 ЦПК вийшов за межі як позовних вимог, так і апеляційної скарги.
Зі змісту протокольної ухвали про заміну відповідача не має можливості визначитися із правовою підставою такої заміни, оскільки в ній відсутнє правове обґрунтування. Суд повинен уточнити статус відповідача і вимоги позивачки до нього. Тобто слід з'ясувати, новий відповідач був залучений як спадкоємець первісного відповідача чи як сингулярний (одиничний) правонаступник, згідно з яким від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права та обов'язки. Від цього залежать застосування відповідних норм матеріального права, умови і підстави їх застосування.
Компанія ЛІГА:ЗАКОН пропонує незамінні інформаційно-аналітичні продукти та комплексні рішення для юристів за мега знижками до 60%. Уся нормативно-правова інформація, алгоритми дій у різноманітних ситуаціях, судові рішення з правовими позиціями, типові договори та шаблони. Оберіть своє рішення для автоматизації рутинної роботи та продуктивного Нового 2021 року. Встигніть оформити замовлення зі знижкою, до завершення акції залишились лічені дні.