Податкові спори щороку отримують пальму першості і це не дивно. Адже найбільш спірною сферою взаємовідносин з державою є політика податкової служби.
З урахуванням положень ч.ч. 5, 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», щодо обов'язковості висновків Верховного Суду, викладених у постановах, бізнесу вкрай необхідно, для належного захисту своїх порушених прав та інтересів, бути обізнаним із позиціями ВС.
Нами наведено підбірку постанов ВС у справах з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотримання вимог податкового законодавства, щодо найбільш поширених питань у цій сфері.
Зазначена нижче інформація, викладена з позиції захисту інтересів бізнесу.
Під написання статті використовувалися офіційні джерела: сайт Верховного Суду та апеляційних адміністративних судів.
1. Перевірка з підстав ненадання відповіді на запит, в якому не зазначено у чому полягає недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях є протиправною
Товариство звернулося до суду з позовом до обласного ГУ ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, з огляду на те, що рішення контролюючого органу про проведення податкової перевірки не узгоджується зі змістом попередньо направленого запиту.
Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем до суду не надано документального підтвердження того, що контролюючим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2018 року та з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, поданих позивачем. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, апеляційний суд вказав, що запит ГУ ДФС було складено відповідно до вимог п. 73.3 ст.73 ПК України за наявності обґрунтованих припущень про ймовірне вчинення податкового правопорушення. Суд апеляційної інстанції зауважив, що наказ було винесено на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме у зв`язку із ненаданням платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий запит контролюючого органу.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених пп. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Колегія суддів вважає правильними наведені висновки суду першої інстанції, оскільки обов`язку платника податків надати пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов`язок контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність отримання такої інформації від платника податків та у зв`язку з чим виникла необхідність надання такої інформації (п. 1 абз. 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України).
Постанова від 06.10.2020 у справі № 280/1475/19
2. Нова правова позиція щодо можливості оскарження наказу на проведення перевірки у разі якщо допуск до перевірки відбувся
Товариство звернулося до суду з проханням визнати недійсними і скасувати, зокрема: наказ ДФС про проведення документальної позапланової виїзної перевірки; податкових повідомлень-рішень за результатом перевірки.
Одним із спірних питань у цій справі є можливість оскарження прийнятого за наслідками проведеної документальної виїзної позапланової перевірки податкового повідомлення-рішення з підстав допущених контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні такої перевірки, зокрема у разі якщо допуск до перевірки відбувся.
ВС визначив, що недопуск контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
З урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах ВС у справах № 804/1113/16, № 826/16221/15, № 820/850/16, № 820/11291/15), № 815/4392/15.
Отже, особа має право оскаржити прийняте за наслідками проведеної документальної виїзної позапланової перевірки податкового повідомлення-рішення з підстав допущених контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні такої перевірки, зокрема у разі якщо допуск до перевірки відбувся.
Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Постанова від 21.02.2020 у справі №826/17123/18
3. Право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки.
Товариство звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування ППР ГУ ДФС у м. Києві. Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважав їх незаконними, оскільки, документи, які були необхідні для перевірки не були надані з поважних причин.
Задовольнивши частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підтвердження реальності господарських операцій позивачем до суду надано копії специфікацій, рахунків на оплату, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних. Також в судовому засіданні, на вимогу суду першої інстанції, було надано докази оренди відповідних приміщень позивачем, докази оплати оренди цих приміщень, акти-прийому передачі приміщень, за адресами яких, продукція отримувалась позивачем.
Відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, - здійснюється документальна позапланова перевірка. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.
Постанова від 01.04.2020 у справі №640/637/19
4. Бюджетне відшкодування ПДВ. Стягнення з бюджету надміру сплаченого ПДВ як належний спосіб захисту права
Товариство звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності й стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
У даній справі контролюючий орган наголошував, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок Київського апеляційного адміністративного суду про те, що ПК України не встановлює залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати ПДВ контрагентами платника податку або з підстав незавершення перевірки контрагентів платника податку, або у зв'язку з відсутністю відповідей на запити контролюючого органу про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання.
В аналогічних справах за правовідносинами, що склались протягом 2012-2015 років, Верховний Суд України напрацював правову позицію, що стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнано зобов'язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 07 березня 2017 року у справі № 820/19449/14, про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків.
Правовий висновок за результатами розгляду зазначеної справи полягає в такому. Стягнення з Державного бюджету України на користь платника податків заборгованості з відшкодування ПДВ є належним та ефективним способом судового захисту.
Постанова від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15
5. Додаткове рішення. Спір між суб'єктами господарювання щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну
05 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 908/1568/18, якою задовольнила касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пожтехніка» до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про зобов'язання останнього скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від господарських операцій. Суть спору полягала в тому, чи були порушені правила предметної юрисдикції.
Правовий висновок за результатами розгляду зазначеної справи полягає в такому. Відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах між особою і державою.
Зобов'язання зареєструвати податкові накладні в ЄРПН для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов'язанням. Спори, які можуть виникнути між платниками ПДВ та державою в особі уповноваженого органу - суб'єкта владних повноважень щодо суми сплаченого податку, є адміністративними та мають розглядатися судами адміністративної юрисдикції.
Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту в господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Постанова від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18
Юрисконсульт Адвокатського об'єднання “Тарасюк і Партнери” Марія Сорока
Читайте також: Коли директор не відповідає за податковий борг компанії: ЄСПЛ
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує першу систему аналізу судових рішень із передбаченням вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката протягом підготовки до судових засідань. Детальніше за посиланням.
Рецепт легкої звітності - сервіс Liga:REPORT для ФОП. У ньому містяться всі необхідні форми звітів з підказками, податковий календар, автоматичні нагадування, перевірка заборгованості перед державою. Новинка місяця - онлайн-книга обліку доходів. Придбати за найнижчою ціною
