Суть справи: позивачка звернулась до суду з позовом до профучилища з позовом про усунення перешкод у користуванні житловою площею у гуртожитку.
Позов мотивовано тим, що на підставі ордеру на право на проживання в гуртожитку з червня 2007 року вона разом із малолітніми дітьми проживала у наданій їй кімнаті. З вересня 2016 року адміністрацією державного навчального закладу в особі виконуючого обов'язки директора закладу їй та її малолітнім дітям протиправно чиняться перешкоди в користуванні житлом.
Місцевий суд позовні вимоги задовольнив. Рішення мотивовано тим, що виселення позивачки з малолітніми дітьми з гуртожитку є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла і є недопустимою в даному випадку. Крім того, позивачка зробила ремонт у кімнаті де вона проживає з дітьми, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вона має інше житло, а тому перешкода їй з дітьми в користуванні кімнатою та виселення з вказаного житла є грубим порушенням права на житло та є недопустимим.
Апеляційний суд погодився із таким висновком.
Колегія суддів Цивільного суду ВС рішення судів попередніх інстанцій залишила без змін.
Відповідну постанову у справі № 592/345/17 ВС прийняв 25.08.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.
ЛІГА:ЗАКОН презентує Verdictum PRO - першу систему аналізу судових рішень із функціоналом передбачення вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Система Verdictum PRO дає змогу визначити вірогідність ухвалення схожого судового рішення за допомогою математичних моделей машинного зчитування інформації. Сьогодні Verdictum PRO аналізує понад 80 млн документів. Долучайтеся до перших користувачів революційного рішення Verdictum PRO.
У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Прокопович проти Росії" Європейський суд з прав людини визначив, що концепція "житла" за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. "Житло" - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання "житлом", що спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв'язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі "Баклі проти Сполученого Королівства" від 11 січня 1995 року, пункт 63).
Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.
Кожному гарантується недоторканість житла (стаття 30 Конституції України).
У частині четвертій статті 9 ЖК УРСР визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
ВС вказав, що оскільки позивачка з дітьми вселилася у спірне жиле приміщення на підставі спеціального ордеру, постійно проживає і зареєстрована там, не має іншого житла на момент подання позову про виселення, тому є підстави стверджувати, що вона має достатні та триваючі зв'язки з конкретним місцем проживання, а спірна квартира є їхнім "житлом" у розумінні статті 8 Конвенції.
Читайте також: Новий власник квартири не відповідає за борги попередніх власників (наймачів) за комунальні послуги: ВС
Повна база рішень ЄСПЛ відтепер доступна у системах ЛІГА:ЗАКОН
· 60 тис. рішень ЄСПЛ пов'язаних зі статтями Конвенції
· Легка навігація від рішень ЄСПЛ до відповідних статей Конвенції та навпаки
· Рішення офіційною мовою та в перекладі всього у кілька кліків
· Короткі огляди рішень українською
· Рішення ЄСПЛ на будь-яку дату у минулому
Детальніше за посиланням.
