Перш за все варто згадати, що суддя приймає рішення на підставі Конституції, законів, нормативних актів і принципів верховенства права. У свою чергу, цей принцип означає, що застосування тієї чи іншої норми здійснюється з урахуванням, що вся діяльність державної влади є підпорядкованою принципам захисту гідності, свободи і прав людини (1). Навіть самий найкращий і такий необхідний нормативний акт, яким є Постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р з шістьма редакціями, повинен відповідати принципам верховенства права. І як тут не згадати абз.3 ст. 62 Конституції в контексті норми прямої дії ст.64 Конституції.
Перш за все варто пояснити, що таке карантин в контексті сьогоднішньої ситуації. Так, карантин з протидії поширенню коронавирусной епідемії, введений Постановою КМУ "Про Запобігання Поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричіненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 16.03.2020 р зі змінами.
в пункті 2 Постанови ми бачимо що зокрема заборонено до 24 квітня 2020 г.:
1) з 6 квітня 2020 перебування в громадських місцях без одягнених засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, в тому числі виготовлених самостійно;
...
8) роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає прийом відвідувачів, в тому числі підприємств громадського харчування (ресторанів, кафе і т.п.), торгово-розважальних центрів, інших установ розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного та побутового обслуговування населення , крім: торгівлі продуктами харчування, паливом, деталями для транспортних засобів і сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та медичними виробами, технічними та іншими засобами реабі ітаціі, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням та посадковим матеріалом, добовим молодняком птиці, засобами зв'язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, відтворюють і передають інформацію, за умови забезпечення персоналу (включаючи захист особи і очей) і відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, в тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не бол її одного відвідувача на 10 кв. метрів торгової площі, а також дотримання інших санітарних і протиепідемічних заходів;
Зокрема, за порушення, зазначені вище, передбачена адміністративна відповідальність, яку оперативно впровадили Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавирусной хвороби (COVID-19)" № 530 від 17.03.2020 р через додаток КУпАП ст. 44-3, в якій йдеться про таке:
Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ";
На чому хотілося б зупинитися, так це, забігаючи наперед, до рішення по справі № 591/1906/20.
Читайте також: Штраф 17 тис. грн за перебування в магазині без маски: рішення суду
Так, Постанова Кабміну № 211 недвозначно встановлює обов'язок торгового підприємства забезпечити відвідувачів засобами захисту (!). Тобто, в цій частині Постанова №211 корелює зі ст. 8 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та покладає на юридичних осіб (торговельні підприємства) витрати на боротьбу з поширенням єпідемії. Це ключовий момент, який дуже чітко показує законність і обґрунтованість рішення в адміністративній справі №717/422/20 і необгрунтованість, незаконність і поверхневе рішення по справі 591/1906/20.
Читайте також:
Діаметрально протилежні рішення з одного й того складу адміністративного порушення "перебування в громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, в тому числі виготовлених самостійно;
відрізняється двома важливими обставинами:
- лінія захисту
- застосування норм матеріального права судами
У справі № 717/422/20 особа, що притягається до адміністративної відповідальності, визнала факт перебування без засобів індивідуального захисту: захисної маски (респіратора) в громадському місці. У своє виправдання особа пояснила, що не має коштів на придбання, не знає де купити, а також не знає як виготовити маску самостійно.
Як ми бачимо, є нормативний документ - Постанова № 211, але немає відповідей "як виготовити маску самостійно". Тим більше Постанова Кабміну встановлює правило активної поведінки (носіння засобів індивідуального захисту). До обов'язків органів влади входить повне сприяння громадянам у виконанні протиепідемічних заходів, особливо, якщо вони вимагають матеріальних витрат.
Ми не бачимо обтяжуючих обставин, як застосування обсценной лексики або опору органам Національної поліції. Бачимо ж повне визнання обставин і чітке пояснення, чому людина була без одягнених засобів захисту.
З точки зору матеріального права, підстав для застосування прямої норми ст. 64 Конституції у суду не було, так як прямого обмеження конституційних прав немає. А ось норми Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" досить однозначно вказують на обов'язок фінансування протиепідемічних заходів за рахунок коштів держбюджету. І тільки в особливих випадках, на підставі закону це можна фінансувати за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб. ст.ст. 8-9 Такого закону на сьогоднішній день немає. Так, постановою Кабміну покладено такий обов'язок на торговельні підприємства, яким не заборонено працювати в умовах карантину. Така собі угода з бізнесом, адже багато бізнесів змусили закритися.
Також суд троллить (по іншому не можна сказати) протиепідемічні заходи влади. Зокрема, відсутність будь-яких нормативних вимог до засобів захисту, в т.ч. до виготовлених самостійно. Тобто, ми бачимо чітку позицію суду по невиразній реалізації Кабміном плану протиепідемічних заходів. Немає чітких і зрозумілих заходів та інструкцій - немає і складу адміністративного порушення.
Підсумок в тому, що суд не знайшов достатніх доказів наявності складу адміністративного порушення.
Суд пройшовся як суб'єктивною стороною - суб'єкт не мав за що придбати, не знав де і не знав як самостійно виготовити засіб захисту. Обидва чинники вказують на відсутність суб'єктивної сторони в складі адміністративного правопорушення.
Основний акцент все ж був зміщений на об'єктивну сторону, а саме відсутність достатніх доказів здійснення суспільно шкідливого діяння через нечітке формулювання в нормативних документах, а місцями і на повну їх відсутність.
Рішення однозначно цікаве з точки зору застосування верховенства права до дій органів влади в умовах епідемії. Прошу зауважити, що не політично доцільне, а саме законне.
Щодо справи №591/1906/20
На жаль, дане рішення не вирізняється таким же підходом до законності і обгрунтованості. Як було зазначено вище, суд обійшов увагою обов'язок продуктового магазину забезпечити покупця засобом індивідуального захисту.
По-перше, суд послався на рішення органів місцевої влади, коли згідно ст.30 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" у органів місцевої влади немає таких повноважень встановлювати правила поведінки населення в громадських місцях (носити чи не носити засоби захисту). Правда інших повноважень і обов'язків у місцевих органів влади досить, це і контроль в'їзду-виїзду та залучення юридичних осіб до ліквідації епідемії і проведення відповідних заходів.
Дані протиепідемічні правила були введені Кабміном. На рішення Кабміну в даному випадку логічно посилатися.
Зв'язка рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №172 від 27.03.2020 «Про заходи під час карантину щодо запобігання розповсюдженню на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавируса SARS-CoV-2» і ст. 44-3 КУпАП не відповідає принципам верховенства права, оскільки не прийнято до уваги ні положення Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", ні Постанова Кабміну № 211. Точніше в рішенні немає обґрунтування з посиланням на спеціальні норми законодавства.
Суб'єктивна сторона описана як зухвала поведінка особи, що притягається до адміністративної відповідальності, яка до того ж "нецензурно лаялась" в сторону працівників магазину.
Наскільки правильно було давати оцінку цим обставинам сказати складно. Скоріше це психологічний прийом для додання "законності" рішенню, що не має нічого спільного з принципами верховенства права і законністю.
Чомусь впевнений, що в апеляції це рішення не має перспектив і дуже боюся помилитися.
В обох справах можна зробити один висновок про низьку компетентність органів Національної поліції при складанні протоколів по ст.44-3 КУпАП. Якщо в першому випадку не було взагалі ніяких підстав, то в другому протокол потрібно було скласти на продовольчий магазин за порушення вимог пп.8 п.2 Постанови Кабміну № 211
Тарасюк Сергій, адвокат, керуючий партнер АО “Тарасюк і Партнери”
Читайте також:
Судова система України в умовах карантину
Оновлено процесуальні кодекси в частині особливостей розгляду справ під час карантину
Тримайте все під контролем юридичного департаменту з новим рішенням LIGA360 від ЛІГА:ЗАКОН.
Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи по контрагентам, аналізуйте Правові позиції та судові рішення з понад 85 млн. Формуйте власну сильну позицію з системою аналізу судових рішень Verdictum. Отримайте тестовий доступ за посиланням.
