Судовий форум: завершити розпочате

Антикорупційний суд

Черговий судовий форум, підсумовуючи здобутки реформи, виявив проблеми, які все ж варто вирішити, продовжуючи розпочатий поступ.

Одна з складових судової реформи була пов'язана з антикорупційною - Вищий антикорупційний суд після тривалих баталій був створений за каденції одного Президента, а запрацювати повинен - за каденції іншого (нагадаємо, збори суддів оголосили про початок роботи з 5 вересня).

Тож слово за темою оцінки ключових змін і проекцій на майбутнє отримала голова ВАС Олена Танасевич, яка нагадала, що суд був створений перш за все для пришвидшення проваджень у корупційних злочинах. «ВАС є частиною системи судочинства, а не входить в тріаду антикорупційних органів. Наша місія - здійснювати неупереджене судочинство», - запевнила присутніх голова ВАС. Оскільки ВАС є судом кримінальної юрисдикції, поки що зарано говорити про цивільно-правовий аспект конфіскації майна (для запровадження механізму необхідно внести зміни до профільного закону). Вона зазначила, що найскладнішим буде перший рік роботи, що пов'язано з процесом передачі справ за новою підсудністю. За даними Державної судової адміністрації станом на 17 травня у першій інстанції розглядається 3352 справ, до апеляційної палати мають передати 190 проваджень. Крім того, існує проблема з приміщеннями для суду. Так, передана для Апеляційної палати ВАС будівля на Хрестовому провулку є допустимою, але першу інстанцію - сам ВАС, фізично неможливо розмістити на Хрещатику (в будинку Печерського райсуду) - виходить 1 кв м на людину. ВАС вже звернувся до вищих органів державної влади та міжнародної спільноти щодо вирішення питання з приміщенням. Адже до 5 вересня треба закупити техніку та меблі. Що ж до організаційного забезпечення - тут допомагає Верховний Суд (допомогу обіцяла сама голова ВС).

На відокремленості ВАС наголошував і керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, який зазначив, що рішення мають бути законним і справедливими, хай навіть і публічно непопулярними. За його словами, такий підхід на своєму прикладі показала САП. Він також додав, що ВАС буде найкращим аудитором як САП, так і Національного антикорупційного бюро. Він нагадав про 37 випадків затримання на хабарництві суддів. Разом з тим, ключова проблема, спричинена судовою реформою - відсутність суддів - призвела до того, що в судах не можуть зібрати кворум для розгляду переданих антикорупційними органами справ. Н. Холодницький нагадав, що в 14 районах взагалі немає суддів [очільники судової влади вже визначили шляхи подолання кадрового голоду]: «був один, його викрили на отриманні неправомірної вигоді - і вже нема правосуддя». Крім того, пан Холодницький вважає, що розгляд справ вже навмисно відкладають на дати після 5 вересня - щоб їх розглядав саме ВАС. Коментуючи резонансне рішення Конституційного Суду України, яким скасована відповідальність за незаконне збагачення, Н. Холодницький запевнив, що антикорупційні органи не порушували презумпцію невинуватості, і хоча 65 справ було закрито через декриміналізацію злочину, ще до прийняття КСУ рішення 37 проваджень закрили через неможливість доведення вини: «За 4 роки ми не примушували нікого доводити свою невинуватість».

На ще одній проблемі, з якою стикаються судді, наголосив Богдан Львов, голова Касаційного господарського суду ВС: щодо суддів порушено більше тисячі кримінальних справ. Тобто, кожен четвертий суддя - під загрозою кримінальної відповідальності. Такий порядок речей є тисом на суд, але робота суддів - судити, поки правоохоронні органи перевіряють, чи мав місце інкримінований злочин.

Виконання судових рішень

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий суд, яке не є повним без забезпечення виконання судових рішень. В Україні з цим проблеми (і Європейський суд з прав людини про це знає - він відмовився приймати від нас скарги з цього питання). Про проблему знають і чиновники (Україні ж отримала відповідне рішення у справі «Бурмич та інші проти України»): про негативний тренд невиконання судових рішень говорила Світлана Глущенко, заступниця Міністра юстиції з питань виконавчої служби.

Міністерство зі своєї сторони намагається вирішити цю проблему: було створено реєстр боржників, впроваджено авансовий внесок. Пані Глущенко повідомила, що на нещодавньому засіданні Комітету Міністрів були позитивно оцінені зрушення у примусовому виконанні за «справою Бурмич». За словами заступниці Міністра, за рік рівень виконання збільшився на 10 %. Позитивні зрушення є і в сфері захисту прав дітей: стягнули 7 млн грн. Не останню чергу в покращенні зіграли приватні виконавці, яких наразі в реєстрі є 178. В подальших планах міністерства: повна автоматизація процесів; мотивація виконавців; розширення повноважень; відповідальність за ухилення від виконання рішення як майнового, так і немайнового характеру. Крім того, автоматичний арешт коштів боржників, який наразі стосується лише аліментників, збираються запровадити щодо всіх неплатників за зобов'язаннями. Коментуючи ще одне резонансне рішеня КСУ щодо скасування авансового внеску для початку виконавчого провадження, С. Глущенко пояснила, що є чинними норми як щодо додаткового авансування, так і додаткових витрат. Крім того, йде законопроектна робота: можливо буде введено новий інститут покриття попередніх витрат виконавця.

Реорганізація судової системи

«Очевидно, що ми маємо завершити розпочате», - вважає Микола Онищук, ректор Національної школи суддів України. Він зазначив, що процес реорганізації судів був зупинений через проблеми з переведенням суддів, які своєю чергою виникли через нерозуміння законодавства. Вирішивши, що в нові суди можна перевести лише суддів, які пройшли кваліфоцінювання, не врахували, що право на переведення мають усі без винятку судді. М. Онищук запевнив, що кваліфікаційне оцінювання є окремою процедурою, яка може бути проведена незалежно від переведення. Пан Оніщук нагадав про спільну заяву очільників судової влади щодо конкурсів та переведення всіх діючих суддів і запевнив, що тотальну реорганізацію можна провести до нового року. Оцінювання ж має продовжуватись паралельно. Крім того М. Оніщук поділився візіями майбутнього. По-перше, він бачить обєднання господарської і цивільної юрисдикцій: має бути виділена господарська спеціалізація в рамках єдиного цивільного права. Окремою, на його думку, має бути лише адміністративна юстиція. По-друге, в освіті правничі професії мають бути виокремлені від загальноюридичних, адже вимоги до суддів, прокурорів, адвокатів мають бути вищими, ніж, наприклад, до юрисконсультів.

Зазначимо, що новий Президент скасував призначення членів Вищої ради правосуддя колишнім Президентом. Пан Оніщук введений в комісію з відбору кандидатів до ВРП від Володимира Зеленського. Коментуючи своє призначення, М. Оніщук зазначив, що хоча йому було некомфортно давати згоду, але він вирішив погодитися, оскільки це було особисте прохання Президента.

Охорона судів та суддів

Повертаючись до здобутків судової реформи, слід нагадати про введення Служби судової охорони, яка поки що не діє. Одна з причин - єдиним співробітником служби є її голова - нещодавно обраний Валерій Бондар.

За його словами судову гілку влади наразі охороняють Нацгвардія, поліція судової охорони та приватні підприємства, що не можуть забезпечити її незалежність. «В третю гілку влади прийшов правоохоронний орган і прийшов надовго: маємо державний орган з правоохоронною функцією», - заявив пан Бондар. Разом з тим, діяльність нового органу не може регулюватись лише п'ятьма статтями Закону «Про судоустрій і статус суддів», які покладають на службу 5 задач, зокрема: охорона всіх учасників судового процесу; забезпечення фізичної безпеки суддів; охорона 756 будівель судів. Крім того, має бути забезпечена цілодобова охорона 38 суддів ВАС (разом з членами їх сімей та майном). Так, для забезпечення цілодобової охорони антикорупційних суддів необхідно 600 чоловік. Служба судової охорони формально працює з квітня: як юридична особа вона (як і ВАС) зареєстрована за адресою Державної судової адміністрації. Разом з тим, служба складається з центрального органу і 24 територіальних управлінь. Пан Бондар висловився красномовно: «Підрозділи забезпечуватимуть стіну між злочинним світом, негативом і судовою владою». Але для цього конче необхідно приміщення і територія, адже мають бути сформовані збройні підрозділи. Крім того, необхідно прийняти окремий Закон про Службу судової охорони, який, зокрема, скасував би конкурси для молодшого складу. Разом з тим, пан Бондар запевнив, що до кінця 2019 року охороною будуть забезпечені 8 областей-мільйонників, а до липня 2020 - решта судів. Але це можливо лише за умови належного фінансування: «якщо я заплачу менше, ніж платять патрульним, в охороні нікого не буде. В охоронних послугах існує конкуренція: патрульні їздять з дєвочками на красивих мігалках. А волонтери ніколи не забезпечать належну охорону суду».

Окреслені зсередини проблеми, спричинені довготривалим процесом суспільно-політичних змін, показують, що зробити щось нове не є просто, так само, як і скасувати старе.

Тож залишається сподіватися, що реформи, започатковані за п'ятого Президента, будуть завершені за шостого. І в черговий раз в життя не впроваджуватимуть відомі старшому поколінню слова "весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем мы наш, мы новый мир построим, кто был ничем, тот станет всем".

Марина Ясинська, головний редактор ЮРЛІГИ

Фото Юрпрактики