Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 910/8122/17 про заборону дельфінарію.
Постановою від 11 грудня, з якою можна ознайомитись у Verdictum, визначена юрисдикція спору: виходячи зі змісту заявлених позовних вимог (припинення незаконної діяльності, зокрема, внаслідок відсутності дозвільних документів), спір має публічно-правовий характер та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, Велика Палата визначила, що природоохоронна організація відповідно до положень Орхуської конвенції та законів "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про громадські об'єднання", "Про благодійну діяльність та благодійні організації" має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
Орхуська конвенція встановлює, що забезпечення дотримання екологічного законодавства - це обов'язок не лише природоохоронних органів, але й громадськості. Представники громадськості можуть безпосередньо забезпечити дотримання закону в разі дій або бездіяльності як з боку приватних осіб, так і з боку державних органів. Крім того, представники громадськості можуть оскаржувати дії або бездіяльність державних органів, які порушують національне природоохоронне законодавство. Під бездіяльністю в цьому випадку розуміється нездатність здійснити чи забезпечити дотримання природоохоронного законодавства іншими державними органами або приватними суб'єктами діяльності.
Суд пояснив, що відсутність спеціального порядку видачі дозволів не надає права суб'єктам господарювання здійснювати діяльність з використання диких тварин без відповідних дозволів, оскільки це заборонено законодавством. Тобто, якщо держава не забезпечила належний захист диких тварин, які використовуються у видовищних заходах та комерційних цілях, повноваження органу державної влади (як суб'єкта владних повноважень) щодо захисту тварин, може реалізовувати громадська організація. При цьому право міжнародної громадської організації звернутися з позовом про усунення порушень природоохоронного законодавства не виключає можливості залучення у цьому спорі як співвідповідача Мінприроди.
"Велика Палата Верховного Суду вважає, що МБО "Екологія-Право-Людина" має право звернутися до суду з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства відповідачем. Водночас, оскільки зверненням з таким позовом позивач фактично замінює органи державної влади у питанні здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, цей спір має публічно-правовий характер, а отже, повинен вирішуватися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства", - зазначено в постанові.
