Замміністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо вважає, що прийняття Мінаматської конвенції знизить ризики, завдані ртуттю здоров'ю людини. Про це він заявив на громадському обговоренні однойменного законопроекту.
Основні положення Конвенції стосуються поступової заборони та виробництва деяких приладів із вмістом ртуті, а також обов'язкового припинення її видобування. Йдеться насамперед про люмінесцентні лампи із вмістом ртуті, неелектронні вимірювальні прилади (зокрема термометри та барометри), деякі медичні препарати. Для окремих продуктів, які не мають екологічно безпечних аналогів, установлено винятки.
За словами Сергія Лук'янчука, директора Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Мінприроди, для бізнесу впровадження Конвенції критичним не буде. На сьогодні в Україні виробництво приладів, які вона забороняє, відсутнє - мова лише про імпорт. Його обсяги на сьогодні - мізерні. З іншого боку, у тих галузях, де вміст ртуті має бути заміщено до 2020 року, ратифікація Конвенції сприятиме більш швидкому пошуку альтернатив та активізації інвестицій у безпечні технології. Як повідомив п. Лук'янчук, підприємствам своєю чергою будуть запропоновані найкращі практики та технології із заміщення ртуті та її сполук.
Також обмеження торкнуться і виробництва цементу, застосування хлор-лужних технологій і роботи вугільних ТЕС, діяльність яких пов'язана з викидами ртуті.
В Україні нараховується 11 родовищ ртуті. Останнє активне родовище припинило свою роботу ще в 90-х рр. ХХ століття, а на сьогодні знаходиться на тимчасово окупованій частині Донецької області.
Окремий аспект у впровадженні Конвенції полягає у забезпеченні належної утилізації. У рамках здійснюваної Урядом реформи з управління відходами передбачається впровадження нових методів поводження із такими небезпечними відходами, як ртуть та її сполуки. Однак належне впровадження Конвенції має забезпечити перший принцип ієрархії управління відходами - запобігання їх утворенню.
Як повідомив п. Кузьо, Конвенцію підписало близько 130 країн, 94 країни ратифікували. На сьогодні документи із ратифікації знаходяться на внутрішньо урядовому погодженні, тому важливо провести громадське обговорення саме зараз - коли є розуміння, яким чином ратифікувати і головне - впроваджувати положення Конвенції.
Нагадаємо, Мінаматську конвенцію щодо ртуті прийнято у 2013 році. Вона носить ім'я японського міста Мінамата, де у 1956 році ртуттю отруїлися майже 2 тис. осіб, багато з них померли. Отруєння викликало хворобу Мінамати - синдром послаблення зору та слуху, а у важких випадках - параліч та порушення свідомості, причиною якого є отруєння органічними сполуками ртуті. Вперше була виявлена у Японії у 1956 році через діяльність хімічного заводу Chisso.
