У своєму роз'ясненні від 23 липня 2026 року Міністерство юстиції наголошує, що пожертва є специфічною формою дарування нерухомих і рухомих речей для досягнення певної, наперед обумовленої мети. Основними сторонами таких правочинів можуть виступати фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, територіальні громади та АР Крим, проте існують суворі обмеження: батьки або опікуни не мають права пожертвувати майно своїх дітей чи підопічних.
Договір пожертви має низку особливостей, які відрізняють його від звичайного дарування: від моменту набрання чинності до контролю за використанням переданого майна. Щоб швидко знаходити роз'яснення державних органів, норми законодавства та пов'язану судову практику, використовуйте можливості платформи LIGA360. Скористайтеся тестовим доступом, щоб перевірити, як платформа допоможе у вирішенні ваших професійних завдань.
Особлива увага в документі приділяється тому, що договір пожертви є реальним, тобто вважається укладеним лише з моменту прийняття пожертви особою, якій вона призначена. На відміну від звичайного дарування, прийняття пожертви автоматично покладає на обдаровуваного обов'язок використовувати майно виключно за цільовим призначенням, що дає пожертвувачу право на подальший контроль за його використанням.
Детальніше про права пожертвувача та вимоги до форми таких правочинів читайте в повному матеріалі LIGA360.
