Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

ЄСПЛ розмежував провокацію хабаря від законної слідчої діяльності

22 лютого 2018, 12:18
4186
0
Автор:
Реклама

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Раманаускас проти Литви" від 20 лютого 2018 року не визнав порушення Литвою ст. 6 Європейської конвенції (право на справедливий суд).

Пан Раманаускас, приватний адвокат, був засуджений за хабарництво на 60 днів позбавлення волі. За обставинами справи заявник отримав хабар за обіцянку допомогти по звільненню засудженого від пробації. Цей хабар запропонував засуджений, який заздалегідь погодив вказані дії з прокуратурою.

Заявник подав апеляційну скаргу, в якій вказав на надмірний тиск при дачі хабаря і використання несанкціонованого устаткування для прослуховуванняі, не дозволеного для засуджених у виправних колоніях.

Апеляційний суд визнав, що не було ніякого підбурювання і що влада не здійснювала активного тиску на заявника. Проте суд змінив міру покарання, так як на той час були внесені зміни до Кримінального кодексу Литви. Апеляційний суд наклав на заявника штраф у розмірі 65 тис. літів (приблизно 18 тис. євро).

Верховний суд також не побачив в цій справі підбурювання влади до вчинення злочину і залишив рішення апеляційного суду без змін.

Заявник подав скаргу в ЄСПЛ, вказуючи, що в його справі була порушена стаття 6 Конвенцій. Він зазначив, що звинувачення грунтувалось на записах пристроїв, які засудженим заборонено мати в установах виконання покарань. Також заявник скаржився, що перший набір провокаційних дій був проведений до того, як суд їх санкціонував.

Розглянувши справу, Суд вирішив, що статтю 6 Конвенцій не було порушено.

ЄСПЛ нагадав свою судову практику, згідно якої негласні слідчі дії самі по собі не порушують право на справедливий судовий розгляд за наявності чітких, адекватних і достатніх процедурних гарантій.

Суд відмітив, що право на справедливий судовий розгляд було б порушене у випадку, якщо б органи слідства вийшли за рамки фактично пасивного розслідування злочинної діяльності підозрюваного і здійснили такий вплив, як підбурювання до скоєння злочину. При цьому таке підбурювання повинне спровокувати злочин, який в іншому випадку не був би здійснений.

Оцінивши усі обставини цієї справи, Суд дійшов висновку, що органи слідства лише "приєдналися" до кримінальної діяльності, а не почали її.

Ганна Юдківська відмітила, що таке підбурювання не мало місця, а тому використання доказів, отриманих під час операції проти заявника, не порушило статтю 6 Конвенції.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини