Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 березня 2016 року розглянув справу № 6-1356цс15 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення.
Судом була підтверджена правова позиція, висловлена при перегляді справ № 6-483цс15, № 6-58цс15.
7 червня 2014 набув чинності Закон від 3 червня 2014 № 1304 - VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті"згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужено без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом запоруки відповідно до статті 4 Закону "Про запоруку" і / або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону "Про іпотеку"якщо таке майно виступає забезпеченням зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) по споживчих кредитах, наданих йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, що знаходиться в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкту незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири і 250 кв. м для житлового будинку.
Поняття "мораторій" в цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ГК).
Таким чином, встановлений Законом № 1304 - VII мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (запоруки) у разі невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника). Крім того, впродовж дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Оскільки Закон № 1304 - VII не зупиняє дії інших нормативно-правових актів, регулюючих забезпечення зобов'язань, то він не може бути приводом для відмови в позові, а є правовою основою, що не дозволяє органам і посадовцям, що здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки і конкретні старанні дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень по окремій категорії боржників або іпотекодавців, що підпадають під дію цього закону на період його дія.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
