Обнародувана постанова Верховного Суду України у справі № 6-2750цс15прийняте 27 січня 2016 року на спільному засіданні судових палат у цивільних і адміністративних справах по позову до Вищий кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури України про визнання протиправним рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
При розгляді була сформована наступна правова позиція. За загальним правилом в порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або інтересів, в яких хоч би однією із сторін є фізична особа, у тому числі спори, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових стосунків, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ГПК).
Справа адміністративної юрисдикції - переданий на рішення адміністративного суду публічно-правова суперечка, в якій хоч би однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова або службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на усі публічно-правові спори, окрім суперечок, для яких законом встановлений інший порядок судового рішення (частина друга статті 4 КАС).
Відповідно до пункту 7 частин першої статті 3 КАС суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова або службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Публічно-правовий характер суперечки визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Статтею 2 Закони "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що адвокатура - недержавний самоуправляемый інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва і надання інших видів правовій допомозі на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому справжнім законом.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові суперечки про стосунки, які відповідно до закону, статутом (положенням) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виняткової компетенції.
В той же час, згідно частини п'ятої статті 50 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наділена повноваженнями приймати рішення про припинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Це свідчить про те, що громадський інтерес, а отже і публічно-правовий характер правовідносин виходить з повноти реалізації функцій адвокатури по захисту прав невизначеного кола осіб.
Враховуючи викладене, суперечка у справі, що переглядається, являється публічно-правовим, оскільки торкається позбавлення обличчя права на заняття адвокатською діяльністю.
Нагадаємо, в постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2873цс15 ВСУ дійшов висновкущо що на рішення органу адвокатського самоврядування з питань організації і діяльності адвокатури, зокрема про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
