У листі № 06/01-26/1025 Федерація профспілок роз'яснила порядок стягнення заборгованості із заробітної плати.
Відповідно до ст. 115 КЗоТ зарплата виплачується працівникам регулярно в робітники дні в терміни, встановлені колективним договором або нормативним актом працедавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше за 2 рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Отже, у разі виникнення затримки виплати зарплати працівник має право звертатися до суду за захистом своїх прав з позовною заявою.
Згідно ч. 1 ст. 16 ГКст. 3 ГПК кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або інтересів.
Трудові спори підлягають безпосередньому розгляду у районних, районних в місті, міських або міськрайонних судах (статті 231, 232 КЗоТ).
За загальними правилами осудності, визначеними в ст. 109 ГПК, позови до фізособи пред'являються до суду по зареєстрованому у встановленому законом порядку місцю його проживання або по зареєстрованому у встановленому законом порядку місцю його перебування. Иски до юрособ пред'являються до суду по їх місцезнаходженню.
В той же час, ст. 110 ГПК передбачена можливість пред'явлення позовів, що виникають з трудових стосунків також за зареєстрованим місцем проживання або перебування позивача.
Таким чином, при зверненні працівника до суду для вирішення трудової суперечки він має право вибрати суд, в якому розглядатиметься справа, з урахуванням правил, приведених вище.
При зверненні до суду з позовами про стягнення заборгованості із заробітної плати позивачі звільняються від сплати судового збору (ст. 5 Закону "Про судовий збір").
Згідно ч. 1 ст.47 КЗоТ власник або уповноважений їм орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і зробити з ним розрахунок в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то вказані суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, що належать працівникові при звільненні, власник або уповноважений їм орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою вказаних сум (ст. 116 КЗоТ).
У разі, якщо працівник був звільнений, а повного розрахунку з ним не зроблено, виникає необхідність в захисті своїх трудових прав в суді. Також працівник має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку (ст. 117 КЗоТ).
Нагадаємо, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження яким-небудь терміном (ч. 2 ст. 233 КЗоТ).
