Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Пошкодження майна підприємства внаслідок воєнних дій: чи варто розраховувати на відшкодування та як підтвердити втрати?

Реклама

З початку воєнної агресії росії проти України пошкоджень зазнають не лише об'єкти державної інфраструктури та територіальних громад, а й приватні об'єкти українського та іноземного бізнесу.

За оцінкою Kyiv School of Economics, від початку воєнних дій та станом на 24 березня 2022 року втрати економіки України від пошкодження фізичної інфраструктури становлять 63 мільярди доларів США, зокрема, пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 92 заводи/ підприємства.

Відсутність механізму відшкодування шкоди

20 березня 2022 року український уряд затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 №326 (надалі - Порядок). Він покликаний встановити процедуру визначення шкоди та збитків за окремими напрямками.

Одним із таких напрямків є економічні втрати підприємств, що включають в себе втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основними показниками, що оцінюються під час визначення економічних втрат підприємств, згідно з Порядком є:

· вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна;

· упущена вигода;

· втрати від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Відповідно до абзацу 4 пп. 14 п. 2 Порядку відповідальними за визначення шкоди та збитків підприємств є:

· міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, які є уповноваженими органами управління, - в частині підприємств, що належать до сфери їх управління;

· обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації), - в частині підприємств недержавної форми власності, які знаходяться на території відповідних областей та м. Києва.

Згідно з абзацом 3 пп. 14 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Однак станом на сьогодні така методика відсутня та має бути затверджена протягом шести місяців з моменту набрання чинності Порядком.

Таким чином, органами, що будуть визначати економічні втрати підприємств приватної форми власності в межах відповідних територіальних одиниць, є обласні та Київська міська державні адміністрації. Визначення шкоди та збитків має здійснюватися на підставі методики, яка буде розроблена та затверджена спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.

Крім цього, ще на початку березня цього року стало відомо, що уряд започаткував чотири спеціальні фонди, метою яких є збір коштів для відновлення та підтримки різних сфер життєдіяльності України. Зокрема, Уряд створив Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури та Фонд підтримки малого та середнього бізнесу. Втім, наразі відсутні деталі їх цільового призначення та порядок отримання компенсації за їх рахунок.

Тож наразі в Україні відсутній механізм відшкодування шкоди, якої зазнав бізнес у зв'язку з воєнною агресією, однак поступово уряд впроваджує процедури та створює спеціальні фонди, що в майбутньому зможуть забезпечити таке відшкодування.

Фіксація завданої шкоди

Незалежно від того, яким у фінальному варіанті буде механізм відшкодування шкоди, вже зараз бізнесу необхідно особливо відповідально поставитися до фіксації фактів знищення та пошкодження належного йому майна. Саме правильна фіксація таких фактів стане передумовою для того, щоб визначити розмір завданої шкоди та отримати компенсацію. З огляду на наш досвід, ми розуміємо, що важливими є такі кроки:

1. Зберігання документів

Перше, що варто зробити задля забезпечення подальшої компенсації, це належним чином зберігати документи. Зі свого досвіду ми рекомендуємо забезпечити збереження в першу чергу таких документів:

- установчих документів підприємства-власника майна;

- документів, що посвідчують право власності на майно, а також технічних паспортів, проєктно-кошторисної документації, тощо;

- документів, що посвідчують право власності на обладнання та предмети/товари, що знаходяться всередині майна;

- документів щодо господарської діяльності підприємства, бухгалтерських документів, зокрема документів щодо інвентаризації.

Вказані документи у сукупності з іншими доказами в подальшому будуть необхідними для об'єктивної оцінки шкоди, що була завдана підприємству.

При цьому, якщо підприємство знаходиться на території, де активно ведуться бойові дії, за можливості слід перевезти документи до більш безпечного місця, яке відповідатиме вимогам щодо їх належного збереження. У випадку, якщо підприємство локалізується у місцях, де наразі активних бойових дій не ведеться, рекомендуємо здійснити ревізію наявних документів і, якщо частина з них відсутня, за можливості забезпечити їх відновлення.

Крім того, за можливості потрібно зробити електронні копії документів та зберегти їх на сервісах зберігання файлів (Google Drive, Dropbox тощо).

2. Повідомлення правоохоронних та інших уповноважених органів

Одразу після того, як стало відомо про подію, рекомендуємо якнайшвидше звернутися до органів поліції:

- усно (телефоном) з подальшим виїздом правоохоронних органів на місце і складанням протоколу огляду місця події;

- письмово (електронною поштою або шляхом подання заяви про вчинення кримінального правопорушення).

Після фіксування факту події правоохоронні органи зобов'язані видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також за необхідності ефективним є звернення до органів Державної служби з надзвичайних ситуацій. За результатами виїзду на місце події органи ДСНС складають документ, що засвідчує відповідні пошкодження, наприклад, акт про пожежу.

Важливо: отримання копій документів, що будуть складені уповноваженими органами на місці події та у подальшому за наслідками прийняття відповідних рішень, є важливим кроком у процесі фіксації шкоди, завданої майну підприємства. Тому їх також важливо зберігати та за можливості зробити електронні копії.

3. Фіксація стану майна

Щоб належно відобразити стан майна підприємства, рекомендуємо:

1) Здійснити відео та фотозйомку майна «до» та «після» події

Фото- та відеофіксацію необхідно здійснити зовні та всередині майна, його окремих частин та інших цінних предметів, що у ньому знаходиться. Особливо корисно буде для порівняння віднайти фото та відео зйомки майна у звичайному стані, до будь-яких пошкоджень.

Належна фотофіксація передбачає такі дії:

- зробити ландшафтні фото, які перетинаючись, складають повну картину навколо (за можливості потрібно зафіксувати маркери, що показують на північ, та інші деталі, що зможуть показати розташування місця події на місцевості (дорожні знаки, унікальні вказівники, тощо);

- сфотографувати крупним планом окремі предмети та деталі, що знаходяться на місці події (за наявності можна скористатися лінійкою або предметами, що допоможуть відобразити та в подальшому встановити дійсний розмір об'єкта, що фіксується).

У разі, якщо фіксація здійснюється за допомогою відеозйомки, необхідно:

- показати своє обличчя, назвати прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, місце проживання та паспорті дані (за можливості), поточну дату та час;

- назвати дату та час події (за доступності інформації), а також місце події;

- описати та відобразити у відеофайлі те, що ви бачите навколо, та якомога детальніше описати стан майна та характер пошкодження або знищення.

У випадку, якщо, крім особи, яка безпосередньо здійснює зйомку, в кадр потрапляють інші особи, необхідно переконатися, що всі вони надали свою згоду на зйомку та розуміють, з якою метою вона здійснюється.

Важливо пам'ятати, що до та під час фото- та відеофіксації місце події повинно залишатися максимально непорушним та незміненим.

У випадку, коли фото- та відеофіксація здійснюється за допомогою пристрою, що передбачає функцію відображення геолокації, наприклад, смартфону, варто увімкнути вказану функцію у його налаштуваннях.

Також важливо пам'ятати, що фото- та відеофайли, створені за наслідками фіксації завданої шкоди, необхідно зберігати у незміненому та необробленому стані на локальних носіях або на сервісах зберігання файлів (Google Drive, Dropbox тощо). Це забезпечить збереження метаданих, що можуть бути втрачені під час пересилання файлів через месенджери або електронною поштою. Дуже корисно буде зафіксувати найменування пристрою, за допомогою якого здійснюється фіксація події, та його серійний номер (у тому числі IMEI).

Водночас варто пам'ятати, що особи, які є свідками події, теж можуть мати фото- та відеофайли, пов'язані з подією. Це також стосується записів камер відеоспостережень та будь-яких реєстраторів на об'єктах, що розташовані навколо. Негайне отримання копій цих файлів зможе додатково підтвердити деталі події та забезпечити збереження таких електронних доказів.

2) Скласти акт/ протокол обстеження стану майна

Акт/протокол складається комісією осіб (представників підприємства-власника майна та незалежних осіб) у довільній формі та має включати:

· дату та час складання акту;

· перелік присутніх під час складання акту (прізвища, імена, по батькові, посади осіб, їх паспортні дані та адреси реєстрації, номери телефонів та інших засобів зв'язку);

· найменування та ідентифікаційні дані підприємства-власника майна, що пошкоджено або знищено;

· найменування, опис та місцезнаходження майна (за можливості рекомендуємо використовувати інформацію, що міститься у державних реєстрах);

· характер та суть пошкодження або знищення майна;

· причини пошкодження або знищення майна (за наявності інформації).

За можливості рекомендуємо також скласти план або схему локалізації пошкоджень чи знищення майна та окремих його частин. Для цього можна використати, до прикладу, план приміщень з техпаспорту.

Разом з тим, якщо під час обстеження стану майна буде виявлено майно, яке належить третій особі, рекомендуємо повідомити їй про наявні пошкодження або знищення її майна та скоординуватися щодо подальшої фіксації завданої шкоди.

4. Фіксація показань свідків

Першочергово на місці події необхідно скласти перелік свідків події та встановити їх контактні дані, а саме прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, адресу місця реєстрації та проживання, номер телефону та інших засобів зв'язку.

Надалі дієво буде отримати нотаріально засвідчену заяву свідка (якщо це можливо в конкретних умовах). Під час складання заяви необхідно врахувати, що вона має містити:

· прізвище, ім'я та по батькові свідка,

· місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс,

· реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка (за наявності) або номер і серію паспорта,

· номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності),

· обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин,

· підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

За відсутності нотаріуса справжність підпису свідка на заяві може посвідчити посадова особа органу місцевого самоврядування (у сільській місцевості) або консульська установа (за кордоном).

5. Фіксація доказів, що пошкодження або знищення майна є наслідком збройної агресії РФ

Якщо інформація про фізичну особу, яка безпосередньо причетна до руйнування майна, є доступною, необхідно за безпечної можливості зафіксувати прізвище, ім'я та по батькові такої особи, дату та місце народження, військове звання та інші деталі.

Якщо ж руйнування майна було здійснено внаслідок детонування боєприпасу та його залишки присутні на місці події, виключно за безпечної можливості необхідно здійснити детальну фото та відео фіксацію цих залишків із відображенням ідентифікуючих даних (серійний номер, маркування, тощо).

6. Фіксація в онлайн ресурсах

Щоб надати інформацію про факт пошкодження або знищення майна уповноваженим органам, інформацію про подію та зібрані докази можна надіслати до таких офіційних онлайн ресурсів:

- warcrimes.gov.ua (створено Офісом Генерального прокурора з українськими та міжнародними партнерами для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні);

- damaged.in.ua (проект KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки створений з метою створення найповнішого переліку усього, що зруйновано у війні, яку РФ розв'язала проти України).

Фіксація шкоди на вказаних ресурсах скоріше надасть інформацію про пошкодження та знищення майна уповноваженим органам для здійснення ними своїх повноважень, аніж додатково зафіксує завдані підприємству збитки. Водночас, згідно з інформацією на цих сайтах, вони покликані зокрема й сприяти оцінці збитків, яких зазнала Україна внаслідок російської агресії та формування позовів до росії в міжнародних судах та відшкодування збитків.

7. Зберігання матеріалів та публікацій

Додатково до всіх описаних кроків рекомендуємо зберігати:

- будь-які матеріали онлайнових та офлайнових засобів масової інформації;

- документи, повідомлення та публікації органів державної влади та місцевого самоврядування, військового командування, інших уповноважених органів щодо фактів обстрілів, бомбардувань, існуючих заборон, перешкод чи обмежень щодо господарської діяльності, яку здійснює підприємство тощо;

- публікації в соцмережах щодо подій, пов'язаних із пошкодженням або знищенням майна підприємства (окремі пости, скріншоти).

Всі ці матеріали та публікації зможуть додатково підтвердити час, обставини та, можливо, дійсні причини завданої підприємству шкоди.

Висновок

Наразі українська влада вже почала готувати механізм відшкодування шкоди завданої підприємствам внаслідок збройної агресії РФ. Водночас, незалежно від особливостей та процедур майбутнього відшкодування, необхідно вже зараз звернути особливу увагу на належну фіксацію пошкодженого та зруйнованого майна підприємств за допомогою всіх доступних засобів.

Крістіна Шипоша, адвокат, старший юрист ЮФ INTEGRITES

Марта Грунська, адвокат, старший юрист ЮФ INTEGRITES

Читайте також: Закон про участь цивільних осіб у захисті України: що передбачено?

Ваші «гарячі» запитання стосовно функціонування бізнесу, відносин бізнесу й держави, а також фізичної особи з державою. Всі відповіді та Інформація збирається, оновлюється та доповнюється за посиланням.

Оставьте комментарий
Войдите чтобы оставить комментарий
Войти

Похожие новости