19 квітня в рамках конференції «Належне відправлення правосуддя - запорука громадської довіри до суду», організованої Програмою USAID «Нове правосуддя» спільно з Вищою радою правосуддя, Радою суддів України та Державною судовою адміністрацією України, відбулася сесія, присвячена питанням побудови системи зв'язків із громадськістю та прозорості судової влади. У центрі уваги, зокрема, були питання використання соціальних медіа.
Так, Володимир Кравчук, суддя Верховного Суду, член Ради суддів України, розповів про використання соціальних мереж в інтересах підвищення довіри до суду, його авторитету та зрозумілості для суспільства. Він зауважив, що задля ефективної комунікації перед розміщенням кожного посту у соціальних медіа суддею або прес-службою суду має бути сформульовано відповіді на три ключові питання: «Хто?», «Що?», «Як?».
Перше питання визначає, від імені кого має бути розміщене повідомлення. Це може бути сторінка суду як установи, або особиста сторінка окремого судді, особливо того, який вже має багато друзів, читачів, послідовників. На даний момент у Верховному Суді використовуються обидва способи комунікації, при чому кожний з них використовується для донесення дещо різної інформації.
Друге питання стосується змісту інформації. Як показує практика, добре сприймається як певна особиста інформація про суддю (наприклад, про його хобі), так і перепост, а надто коментування певної юридичної інформації, навіть тієї, що не стосується безпосередньо діяльності суду чи судді. Відкритим залишається питання, наскільки доцільним є участь судді у обговоренні такої інформації із читачами, але на думку пана Кравчука все ж варто відповідати на змістовні коментарі користувачів, які викладено у адекватній формі.
Трете питання стосується оцінювання найбільш цікавих для аудиторії інформаційних приводів та способів їх висвітлення. Виходячи з аналізу показників відвідуваності офіційної сторінки ВС у Facebook найбільше охоплення мають пости про конкретні судові рішення, найменше - пости про офіційні події, у яких приймають участь представники ВС або які проводить сам суд. Для особистих сторінок суддів ситуація зовсім інша - найбільший відгук аудиторії знаходять пости, які висвітлюють суддю як людину.
Що ж стосується прийомів, що використовуються під час підготовки постів, то найкраще працюють на збільшення аудиторії проста, не обтяжена термінологією, мова, інфографіка та зображення.
В цілому ж пан Кравчук наполягає на тому, що соціальні медіа є дуже важливим інструментом формування образу суду та суддів у громадськості, особливо в ситуаціях, коли треба оперативно повідомити важливу інформацію.
Про досвід використання соціальних медіа та організації взаємодії зі ЗМІ під час висвітлення резонансних справ у США розповіла Лія Гуровіц, директорка по зв'язкам із громадськістю та ЗМІ судів Вашингтону, Федеральний округ Колумбія. Перш за все вона висвітила наступні головні принципи комунікації судової влади із громадськістю:
- якщо в громадськості виникає занепокоєння, суди реагують швидко, впевнено та у спосіб, зрозумілий громадськості;
- правила, рішення та процеси суду, а також інформація мають бути легкодоступними;
- судді заслуховують обидві сторони справи, а підстави рішення є зрозумілими (в тому числі за рахунок того, що вони детально описані у самому рішенні);
- суди та судді активно відвідують та проводять публічні заходи, а також взаємодіють із людьми у соціальних мережах.
Використання соціальних медіа судами та суддями є дуже важливим, оскільки вони дозволяють комунікувати із суспільством напряму, без посередників. Тому потрібно, щоб такі комунікації велися не спонтанно, а були регулярними.
Під час таких комунікацій суддям, на думку пані Гурвіц, слід уникати обговорення конкретних справ, які вони розглядають, навіть якщо вони не роблять відсилок до такої справи. Крім того, спілкування судді у соціальних мережах має відповідати прийнятим у відповідній юрисдикції (в нашому випадку - в Україні) етичним вимогам, в тому числі спеціальним вимогам поводження саме у соціальних мережах, якщо вони були затверджені компетентним органом. Наприклад у США кожний штат має відповідні вимоги, які регулюють в тому числі питання можливості додавання у «друзі» на Facebook адвокатів чи прокурорів, тому найкращою моделлю спілкування є створення лише офіційної сторінки суду, на якій втім, можуть розміщуватися коментарі будь-якого судді.
Окремо пані Гурвіц зупинилася на правилах поведінки та комунікації під час розгляду резонансних справ. Перш за все вона зазначила, що в таких випадках суддя має бути ще більш уважним до своє поведінки та висловлювань, займаючи максимально стриману та виважену позицію. Також як суддя, так і працівники апарату суду не мають будь-яким чином коментувати справу або обговорювати її за межами суду. Після ж прийняття рішення суддя обов'язково має пояснити його простою мовою.
Спілкування із громадськістю та ЗМІ слід залишити прес-секретарю суду, який не має давати коментарі по суті справи, однак має всіляко пояснювати та роз'яснювати журналістам процедурні моменти, в тому числі за допомогою судді-спікера. У особливо складних справам може бути дуже корисним роз'яснення законодавства, яке регулює питання по суті справи.
Також прес-секретар має здійснювати постійний моніторинг медіа-простору під час розгляду гучної справи, своєчасно виявляючи будь-які публікації та повідомлення, що мають стосунок до неї. Головна мета такого моніторингу - виявлення спроб маніпуляцій або поширення хибної інформації та швидке реагування на такі спроби шляхом надання достовірної інформації.
Однак в деяких випадках таке реагування може бути навіть шкідливим. Перш ніж надавати заперечення, слід зважити, наскільки широко може поширитися неправдива інформація і чи не станеться так, що значно більша аудиторія дізнається про неї саме завдяки поширенню спростування.
Особливо важливо систематично працювати з журналістами - це допомагає вибудувати довірчі та щирі комунікації ще до того, як виникне певна резонансна справа, та значно полегшує забезпечення довіри до суду під час розгляду такої справи.
В цілому ж робота із ЗМІ та суспільством для суду є край важливою. Отже її здійснення слід доручати професіоналам, які будуть систематично вибудовувати комунікації на підставі єдиної стратегії, спрямованої на створення та підвищення довіри до суду через відкритість та готовність пояснювати складні юридичні питання.
В свою чергу, Бенджамін Вілсон, директор із комунікацій та зв'язків із громадськістю у Голдсмітc, Лондонський університет, колишній керівник відділу комунікацій Верховного Суду Сполученого Королівства, зазначив, що в Англії існує офіційне керівництво для суддів щодо користування соціальними мережами. Воно, зокрема, забороняє суддям на своїх сторінках ідентифікувати себе як представників судової влади, встановлює суворі вимоги до налаштувань конфіденційності та публікації особистої інформації, а також застерігає від висловлювань, які можуть завдати шкоди авторитету судової влади або створити сумніви у їх неупередженості.
На офіційних ж сторінках судів, зокрема Верховного Суду Сполученого Королівства, публікується інформація про рішення, що мають бути прийняті найближчим часом, посилання на короткий та повний текст судових рішень, а також про освітню та публічну активність суду, але ніколи не коментуються питання по суті справ, які перебувають або перебували у провадженні суду. Також в соцмережах публікуються відеозаписи проголошення вироків та рішень суду. В частині реакції на коментарі читачів діє наступна політика: відповіді надаються на прямі запитання, якщо вони не стосуються суті справ.
В якості прикладу комунікаційного супроводження резонансної справи пан Вілсон навів розгляд справи щодо законності процедури виходу Великобританії з ЄС (Brexit). Вже від самого початку, зазначив він, суд стикнувся із досить високою увагою ЗМІ, які дуже уважно відслідковували всі деталі провадження, а також поведінку суддів та їх оточення. Наприклад, одного із суддів публічно закликали заявити самовідвід через пост його дружини щодо можливого Brexit, розміщений на рік раніше.
Відповідно прес-служба Верховного Суду Сполученого Королівства створила окремий портал, на якому детально висвітлювало деталі встановленої процедури розгляду, розмістила розклад слухань, надала аргументи сторін, намагаючись донести якомога більше інформації із перших рук для уникнення маніпуляцій. Аналогічна інформація поширювалася і в соціальних медіа, зокрема у виді інфографіки, для якнайбільшого охоплення аудиторії.
Все це дозволило успішно запобігти перекрученню інформації та маніпулюванню громадською думкою, а, отже, належним чином підтримати довіру до суду, який розглядав дуже болюче та резонансне питання.
В цілому спікери сесії зійшлися на тому, що у роботі із громадськістю та ЗМІ суди мають дотримуватися таких основних прийомів:
- комунікації мають вестися систематично, незалежно від того, чи розглядає суд на даний момент резонансну справу;
- суди та судді мають пояснювати складні законодавчі питання, розкривати суть судових процедур, але мають утримуватися від коментування деталей конкретних справ;
- слід розрізняти комунікації від імені суду і від імені судді. Від імені суду має надаватися більшість офіційної інформації, при цьому варто довірити це професіональним прес-секретарям. Судді ж у особистій комунікацію мають більш зосередитися на пояснені складних юридичних питань, якщо це є необхідним;
- важливим інструментом є детальне та зрозуміле не лише правникам мотивування судового рішення, яке може бути потім використане і як основа для матеріалів для ЗМІ та соціальних медіа;
- під час розгляду резонансних справ слід інтенсифікувати комунікації із ЗМІ та громадськістю, першими доносячи до них важливу інформацію щодо перебігу розгляду справи, але ні в якому разі не коментуючи її по суті
Нагадаємо, протягом двох днів відбувалось обговорення питань належного відправлення правосуддя, образу судді у масовій культурі тощо.
