Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Реформа виконавчого провадження триватиме, поки рішення не почнуть виконувати добровільно

Реклама

30 березня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась науково-практична конференція «Реформа виконавчого провадження: сьогодення та перспективи», в ході якої практики та науковці обговорили інституційні та процесуальні питання, а також проблеми взаємодії виконавців з судами та іншими органами, в тому числі щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Паспорт подальшої реформи системи виконання судових рішень окреслив Олексій Воробйов, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції. Виходячи з того, що запорукою виконання є розуміння невідворотності відповідальності за порушення, стратегічною метою реформи є максимальне добровільне виконання рішень. Боржник має розуміти, що не виконавши рішення добровільно, в майбутньому він заплатить більше. Цієї мети планують досягнути за рахунок просвітницької кампанії, запровадження мотивації, формування позитивного іміджу Державної виконавчої служби та приватних виконавців, а також шляхом запровадження альтернативних способів, де виконання відбувається через досягнення сторонами згоди. Застосування останнього інструменту буде ефективним, якщо сторони зрозуміють його вигідність та якщо відповідні експерти володітимуть навиками медіації.

Друга мета реформи - вчасність, кваліфікованість і якісність вчинення виконавчих дій для недопущення можливості боржників позбутися своїх активів. Досягти цієї мети планують за рахунок автоматизації процесів, у тому числі пошуку рахунків боржника, забезпечення доступу виконавців до реєстрів нерухомості, транспортних засобів тощо. Також має бути створена єдина база банківських рахунків боржника. О. Воробйов пояснив, що виконавець має отримати повне електронне досьє на боржника. Покращення мають стосуватися державних виконавців: штатну чисельність працівників повинні визначити пропорційно навантаженню. Також у держвиконаців планують забрати невластиві їм функції, адже вони повинні займатись виключно виконанням рішень. Крім того, держвиконавців мотивуватимуть (кар'єрно і фінансово): буде запроваджена програма навчання, кар'єрний зріст залежатиме від атестації.

Нарешті, процес виконання рішень має стати суспільно-орієнтованим. Тому планується створення сервісних центрів, де споживач зможе отримати повну інформацію і вирішити свої питання без відвідання органів ДВС.

На недоліках оновленого законодавства зупинився Олександр Сіндевич, доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури КНУ. У своїй доповіді на тему «Акти виконавця: проблеми теорії і практики» він розказав про проблеми, спричинені невідповідністю і неузгодженістю термінів у законодавстві. Врегулювати виконання судових рішень О. Сіндевич пропонує шляхом прийняття Цивільно-виконавчого кодексу, оскільки Закон «Про виконавче провадження» містить помилки, що є неприйнятним для такої важливої сфери. До того ж, питання актів виконавців мало б бути врегульоване окремим розділом. Науковець пропонує приділити більше уваги актам, вчиненим у формі конклюдентних або вербальних дій. Можливо, було б доцільне запровадити обов'язкову відеофіксацію.

Проблеми існують і в забезпеченні електронного обміну інформацією, про що розказав Зорян Маковецький, приватний виконавець зі Львова. Так, наразі не функціонують особисті кабінети в системі електронних торгів арештованим майном, тому документи передаються в паперовому вигляді. Паперові документи виконавці змушені направляти й до Нацполіції, що значно сповільнює процес. Проблеми взаємодії з банківськими установами дозволяють боржнику вивести кошти. Крім того, не врегульовано питання з банківськими скриньками - варто забезпечити обмеження можливості їх використання боржником. До того ж, слід задуматися над забезпеченям ефективної взаємодії з міграційною службою.

Загалом доповідачі не раз зазначали, що судочинство не може бути ефективним без ефективного виконання судових рішень. Так, адвокат і к.ю.н. Наталя Сергієнко, посилаючись на практику ЄСПЛ, наголосила на єдності ухвалення судового рішення з його виконанням, адже саме суд визначає порядок виконання. Реформа мала вирішити проблемні питання, але багато теоретичних і практичних аспектів не було врегульовано, - зазначила Н. Сергієнко. Наприклад, проблемним є питання обмеження права виїзду закордон стосовно керівника юрособи-боржника. Вона пояснила, що суд не зможе задовольнити таке подання виконавця, оскільки законодавець визначив, що суд задовольняє подання тільки щодо фізичної особи, адже керується виключно нормами процесуального законодавства. Жваве обговорення викликало і нове врегулювання обставин закриття виконавчого провадження. Так, однією з підстав закриття визначено смерть сторони, що автоматично порушує права правонаступників. Очевидно, що цю норму треба змінювати.

До речі, щодо змін - на минулому тижні у Верховній Раді був зареєстрований урядовий законопроект щодо вдосконалення виконавчого провадження. Тож процес триває.

Марина Ясинська

Оставьте комментарий
Войдите чтобы оставить комментарий
Войти

Похожие новости