21 лютого відбулася робоча зустріч із суддею Верховного Суду Анною Вронською, організована спільно Комітетом АПУ з корпоративного права та фондового ринку та Комітетом АПУ з процесуального права. На зустрічі обговорили важливі процесуальні питання, зокрема щодо внутрішньої організації Верховного Суду, змін формату та систематизації рішень. Зустріч відбулася у форматі «запитання-відповідь», модераторами в розмові були: Анна Бабич - голова Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку та Анна Огренчук - голова Комітету АПУ з процесуального права.
Стосовно внутрішньої організації Верховного Суду та розподілу повноважень між колегією та палатами
Ідея судової реформи полягала в тому, щоб перегляд будь-якої справи на стадії касації відбувався лише один раз. Тому й було створено один Верховний Суд. У його складі є чотири касаційні суди, у яких суддів розподілено на палати за спеціалізацією. У Касаційному господарському суді чотири палати, три з них було визначено законом і четверту було створено додатково. Ці палати розглядають справи про банкротство, інтелектуальну власність, корпоративні та земельні спори права власності. Треба розуміти, що категорію справі надає суд першої інстанції. Є ще справи загальної спеціалізації, до яких входять договірні, банківські та інші справи, що не потрапили до цієї класифікації. У кожній палаті є колегії по три або п'ять суддів. Також є така форма організації як об'єднана палата, до якої кожна палата за спеціалізацією делегує своїх суддів. Це фіксовані судді, які розглядатимуть ті справи, щодо яких є різна практика в межах одного касаційного суду. Є також, скажімо, «квазіорган» Верховного Суду - Велика Палата, яка складається із суддів різних касаційних судів. Вони розглядають справи в разі різної практики застосування між касаційними судами або оспорення юрисдикційної підсудності справи. Варто підкреслити, що рішення колегії, об'єднаної палати в складі касаційного суду чи Великої Палати мають одну силу та є остаточними.
Чи зміниться формат рішення Верховного Суду?
Останнім часом багато рішень ВСУ викликали легке невдоволення. Тому що іноді було (як ми кажемо) багато води, іноді - до кінця не зрозуміло, чому суд ухвалив саме таке рішення. Але якби все було добре, то, мабуть, не виникло б думки, що потрібно щось міняти. І багато хто із суддів під час конкурсу, який тривав близько року, озвучував думку, що треба змінювати форму судового рішення. Мені здається, що на той момент ніхто до кінця не розумів, як це потрібно зробити. А втім, серед нас було кілька людей, які фактично вже знали як це зробити та щодо цього вже були конкретні ідеї. Усі говорили про орієнтацію на рішення ЄСПЛ. Тому було створено робочу групу, яка займалася розробленням нової форми судового рішення. Група цих адвокатів і науковців розробила структуру рішення та написала пояснювальну записку. І справді, під час формулювання структури за основу взяли логіку ЄСПЛ. У цій структурі рішення було закладено ідею, що сторона, прочитавши її, зрозуміє, чому її доводи чи аргументи суд прийняв або не прийняв. Тобто у такий спосіб рішення повинно викликати довіру.
Нині менша половина суддів пише за новою структурою.
Нова форма передбачає такі нововведення.
По-перше, у постанові кожен абзац нумерується. Логіка в тому, що так простіше посилатись, адже рішення стає структурованим. Насправді така нумерація й викликає найбільшу неприязнь у суддів, які пишуть за старою формою. Блоки в рамках тих структурних частин, які передбачено Кодексом, мають свої великі заголовки та підзаголовки. І це зручно, тому що не потрібно читати все рішення, щоб знайти той розділ, який потрібно перевірити.
По-друге, за структурою рішення поділяють на такі розділи:
1) описова частина, яка містить суть, історію справи, інформацію про особу, що звернулася з позовом тощо;
2) суть касаційної скарги та її аргументи;
3) фактичні обставини справи та факти, що встановлено судами першої й апеляційної інстанцій;
4) джерела права (ті нормативні акти, які Верховний Суд використовує під час ухвалення рішення);
5) аргументація сторін;
6) позиція Верховного Суду.
У межах позиції Верховного Суду виражають правову позицію, якщо вона є у цій справі. Якщо правової позиції в цій справі немає, то це також зазначають.
Нині ми намагаємось налагодити комунікацію, тож даємо інформацію стосовно наших правових позицій для сайта й сторінки Фейсбук Верховного Суду. Також у Суді ведуть роботи з метою систематизації правових позицій. Так сторонам буде зручніше ними користуватися, адже можна буде подавати позови вже з посиланням на правові позиції.
Ми всі з нетерпінням очікуємо на запуск цієї Єдиної інформаційної системи. Розробники обіцяють, що система буде розрахована не тільки на роботу суду, а й матиме опцію з підключення через зареєстровані кабінети адвокатів, держорганів тощо. І в майбутньому планують також установити ключові слова для пошуку правових позицій. Тобто суддя після ухвалення рішення вибиратиме ключові слова для пошуку, що буде доступно й для інших.
Межі розгляду справ: Верховний Суд як суд права, а не факту. Що судді очікують від адвокатів щодо формулювання вимог і заперечень?
Стосовно того, що Верховний Суд - це суд права, а не факту. На практиці дуже мало представників реально розуміють про що йдеться. Здебільшого представник, який немає юридичної освіти набагато доступніше формулює свої вимоги. Він висловлює в чому було порушено право, а не викладає своє бачення та перелік законодавчих норм. Формулювати позицію необхідно так, щоб суть була зрозуміла і щоб це було легко сприйняти. Іноді приходять представники та починають розповідати всю справу, думаючи, що суд касаційної інстанції її не читав. У нас немає процесуальної можливості перевіряти фактичні обставини справи, до того ж це не наше завдання. Ми дуже залежимо від тих фактичних обставин, які було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій. Якщо суди установили факти або цього не зробили, то вже на рівні касації ми цього зробити процесуально не зможемо. Дуже важливо адвокатам або представникам, приходячи до касаційного суду, відволіктись від того, що було в першій та апеляційній інстанціях. Подивіться на проблему глобально, знайдіть суть. Здається, що 20 хвилин для розгляду однієї справи - це дуже мало, але насправді, коли людина знає конкретно, у чому порушено право та який Закон було неправильно застосовано, цих 20 хвилин буде достатньо. Якщо позицію правильно сформульовано, суд, за необхідності, може ставити уточнювальні запитання для з'ясування окремих моментів.
Не потрібно аналізувати вже встановлені обставини справи. Аналіз договорів, ордерів, накладних - це не так важливо. Важливо те, чи було порушено право та який спосіб захисту ви обрали. І от тоді, відштовхуючись від вашої стратегічної цілі, уже можна буде посилатись на те, що вже було встановлено. Нині в багатьох постановах, залишаючи їх без змін, ми надаємо таке формулювання: «Скаржник намагався переглянути фактичні обставини справи та не довів порушення матеріального чи процесуального права».
На скільки важливий сам виступ у касаційному суді під час розгляду справи?
Подумайте про те, що ви збираєтесь говорити. Важливо, щоб це була правильна мова. Також важливо вести діалог із суддею, а не з опонентами. Треба розуміти, що Верховний Суд готується до розгляду справи та вже має якісь думки щодо неї. А втім, є випадки, коли сторони змогли змінити прогнозоване рішення, яке колегія обговорювала до початку засідання. І здебільшого це дуже прості слова та аргументація. Таких справ, коли їх вирішення залежить від озвученої позиції сторін в засіданні, близько 30 - 40 %.
Чи є позитивні зміни від установлення монополії адвокатури?
З погляду представництва - право обмежено, а з погляду якості розгляду справ, звичайно, критерій став кращий. Адвокат все-таки краще може виразити позицію.
Систематизація судової практики Верховним Судом. Застосування постанов пленумів вищих спеціалізованих судів та позицій Верховного Суду України
Питання про пленуми - це не в найближчому майбутньому. З одного боку, це вносить певну невизначеність у роботу судів першої та апеляційної інстанцій, особливо враховуючи прийняття нових кодексів. Тому найближчим часом практика місцевих та апеляційних судів може відрізнятись. Треба певний час, щоб це все стабілізувалося. І воно стабілізується. У нас зараз дуже багато комунікацій (робочих нарад) із місцевими й апеляційними судами.
Верховний Суд може як погодитись із пленумами минулого Вищого господарського суду, так і ухвалити інше рішення. Якщо ми хочемо відійти від минулої практики ВСУ, ми передаємо справу на розгляд Великої палати. Загалом рішень, що підтверджують уже встановлену позицію, дуже багато.
Статистика переглядів за корпоративними спорами
Корпоративних спорів загалом не так багато. Ми розглядаємо дуже різношерсті справи. Прогнозуємо, що у зв'язку з прийняттям і опублікуванням законів про корпоративні договори та товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ситуація зміниться, і ми з радістю займатимемось тільки корпоративними спорами. На сьогодні вже є статистика, на розгляді перебуває близько 190 корпоративних справ. З них у 14 - вже ухвалено постанови, у 11 з яких є правова позиція.
Олена Баконіна,
ЮРЛІГА
