Головним «ньюзмейкером» тижня, безперечно, став Президент, який Указом № 133/2017 від 15 травня 2017 року затвердив оновлений санкційний список щодо юридичних та фізичних осіб. Зазначений Указ, з-поміж іншого, містить низку обмежень щодо великих ІТ-компаній: 1С, Мейл.РУ, Яндекс, Доктор Веб та Лабораторії Касперського.
Це не лише призвело до паніки в соціальних мережах, а й збентежило вітчизняних підприємців, більшість яких не уявляє власного документообігу без 1С. Зважаючи на це компанія ЛІГА:ЗАКОН терміново організувала круглий стіл за участю представників держави, бізнесу та ЗМІ для обговорення таких питань:
1. Що очікує Україну далі?
2. Чи передбачається відповідальність для компаній, які користувались «санкційними» продуктами?
3. Як надалі працюватимуть бухгалтери?
Під своєї час доповіді керівник Служби з питань інформаційної безпеки Апарату РНБО Валентин Петров згадав минулорічну атаку на фінансовий сектор, звернувши увагу, що на більшості постраждалих машин було інстальовано саме російське програмне забезпечення. Попри ймовірні загрози з боку таких програмних продуктів, він підкреслив, що санкції стосуються лише компаній, а раптовість їх запровадження є здебільшого вимушеним заходом і має на меті запобігти спробам виведення активів чи внесення зміни до господарської діяльності.
Також представник РНБО підкреслив, що в умовах війни неприпустима ситуація, коли держава витрачає більше 1 млрд грн щорічно на російське програмне забезпечення.
В. Петров: «Гроші, сплачені [такими компаніями в РФ] у вигляді податків, повертаються бомбами та снарядами на голови наших солдат» |
Таку позицію підтримала і спікер від СБУ, заступник начальника департаменту контррозвідувального захисту у сфері інформаційної безпеки СБУ Юлія Лапутіна, окремо звернувши увагу, що заборона використання додатка «1С» поки стосується лише підприємств державного сектору, які з наступного року з метою запобігання підриву економічної безпеки країни мають бути переведені на продукти-аналоги, що, своєю чергою, відкриває нові горизонти для вітчизняних ІТ-компаній. Зі слів Ю. Лапутіної, на веб-сторінці СБУ незабаром має з'явитися роз'яснення з приводу практичного застосування санкцій.
Ю. Лапутіна: «З приводу 1С: ніхто ні до кого приходити не буде» |
Окремо спікер від СБУ звернула увагу на те, що використання «заборонених» програмних продуктів і ресурсів загрожує не лише національній, а й особистій безпеці кожного громадянина (про що СБУ неодноразово повідомляла інтернет-користувачів на своїх брифінгах), а соціальні мережі - це ідеальна платформа для збору інформації та основний плацдарм для ведення гібридної війни.
Андрій Дацюк, доцент кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України, підкреслив, що проти України ведеться не лише інформаційна, а й смислова війна, спрямована на формування громадської думки, а збір інформації сьогодні ведеться не за допомогою «штірліців», а спеціальними програмами та інтернет-ресурсами, у тому числі внесеними до санкційного списку.
Більше того, на думку, А. Дацюка, програмне забезпечення, розроблене в інших країнах, може містити так звані «логічні бомби», запрограмовані на знищення інформації або здійснення інших шкідливих дій. Одним з варіантів вирішення питання інформаційної безпеки, за його словами, є розробка вітчизняних аналогів такого програмного забезпечення.
Таку позицію підтримав своїм виступом і Олександр Кочетков, аналітик, виконавчий секретар Асоціації національних розробників програмного забезпечення. На його думку, таке рішення потребує політичної волі і, попри все, несе нові можливості для вітчизняного ІТ-сектору.
О. Кочетков: «РНБО та СБУ провели колосальну роботу в умовах протидії з боку бізнесу та чиновників, які не розуміють або роблять вигляд, що не розуміють, того, що відбувається» |
Оператори телекомунікаційних послуг, зокрема «Київстар» та «Воля», звернули увагу на відсутність регулювання механізму блокування інтернет-ресурсів.
Крім того, представник юридичної спільноти звернув увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими лише для органів виконавчої влади. Отже, про пряме застосування положення про заборону надання доступу до ряду інтернет-ресурсів (зокрема, до ресурсів групи Яндекс та Мейл.РУ, включаючи популярні соцмережі «Вконтакте» та «Одноклассники») не йдеться. Крім того, ні провайдерів, ні користувачів за обхід блокування ніхто карати не збирається.
Іншу позицію висловив представник компанії «Софтком», на думку якого такі санкції в першу чергу вдарять по українських компаніях, що займаються обслуговування платформи 1С, а належна технічна підтримка та резервне копіювання файлів допоможуть запобігти несанкціонованій передачі даних за межі підприємства. Водночас, на думку більшості присутніх, накладення санкцій на російських виробників ПЗ, - це відкриття величезного ринку для українських розробників, які пропонують бухгалтерське ПЗ.
Втім, на думку деяких учасників обговорення, в будь-якому разі необхідно налагоджувати шляхи комунікації між державою, бізнесом та громадськістю з метою уникнення непорозумінь та вироблення зважених та «застосовних» рішень.
Олег Данильченко,
ЛІГА:ЗАКОН
