Іване Сергійовичу, що треба знати і до чого має бути готовий абітурієнт, що планує поступити на юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка? Які поради Ви можете дати майбутньому студенту університету?
- Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка є одним з найкращих навчальних закладів, що надають юридичну освіту в Україні. У нас працюють потужні викладачі, багато з яких є відомими юристами-практиками, суддями тощо. І відповідно вимоги до студентів також ставляться високі. Тому майбутній студент має бути готовий до щоденної кропіткої праці на студентській ниві. Але також на нього чекає цікаве та користе спілкування із видатними викладачами - майстрами своєї справи.
А порада буде така: студентські роки - одні з найкращих в житті! Беріть від них максимум - і у навчанні, і у науковій діяльності, і звичайно, у особистому житті!
Наскільки стрімко зростає з кожним роком кількість бажаючих вступити до юридичного факультету? Як Ви оцінюєте дану тенденцію?
- Конкурс на юридичний факультет залишається стабільно високим. На мій погляд, тенденцію до зростання або зменшення помітити важко. І хоча у цьому році ми підняли
мінімальний прохідний бал за профільним предметом (історія) до 160 балів, що, природно, «відсіче» певну кількість вступників, цьогоріч також очікуємо високий конкурс. На веб-сайті нашого університету публікується щоденно оновлювана статистика подання заяв на всі факультети, в тому числі на юридичний. Звідти будь-який бажаючий може дізнатися про цьогорічні конкурси на факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А серед останніх тенденцій хочу відмітити зростання конкурсу на заочне відділення, який іноді перевищує конкурс на денне відділення.
Чи може у країні бути занадто багато юристів або економістів? Чи підтримуєте Ви заклик міністра скоротити кількість вишів, що займаються підготовкою майбутніх юристів?
- Так, думку про «перевиробництво» юристів я поділяю. Причому досить багато юридичних вузів надають неякісні освітні послуги. Рано чи пізно ситуацію підкорегує ринок - вже давно більшість роботодавців як неодмінну вимогу до претендента на вакансію висувають освіту в провідних юридичних вузах, до яких належить наш факультет. У той же час, думаю, державі варто також боротися з перевиробництвом престижних спеціальностей шляхом акредитації, ліцензування та інших адміністративних механізмів.
|
Іван Гриценко |
Чи ведете Ви статистику своїх випускників: скільки з них сьогодні працюють не за фахом? Як Ви вважаєте, чи багато випускників з часом розчаровуються у виборі професії юриста?
- Ні, спеціальної статистики працевлаштування наших випускників ми не ведемо. Але знаю напевно, що наших випускників можна зустріти і в державних структурах, і в судових органах, і в провідних юридичних компаніях. Що стосується розчарування, то думаю, що тих, які розчарувалися в обраній професії, серед наших випускників небагато. Але вони, безумовно, є - як і у випадку з будь-якими іншими професіями. Професія юриста - непроста, вона вимагає не лише знань і навичок, а й певних особливостей характеру, наприклад, стійкості до стресів, величезної працездатності, вміння знаходити спільну мову з людьми тощо. На жаль, не всі це розуміють при виборі
професії, що призводить іноді до розчарувань.
Що змінилося з моменту введення анонімного незалежного тестування в школах? Наскільки критичним є той факт, що тестування не враховує знання абітурієнта в галузі правознавства?
- У зовнішньому незалежному оцінюванні у сьогоднішньому його вигляді є як позитивні, так і негативні моменти. При цьому позитивні моменти є очевидними, і на них я зупинятися не буду. До негативів же я відніс би те, що, як Ви вірно відмітили, на сьогодні немає ЗНО з правознавства, тому ми відбираємо фактично абітурієнтів з найкращими знаннями історії, а не права, що важко назвати оптимальним. Крім того, на мій погляд, тестування у сьогоднішньому вигляді дозволяє більшою мірою оцінити знання, а не вміння мислити. Для сьогоднішнього юриста ж, на моє переконання, саме вміння мислити є більш важливим, ніж вміння засвоювати великі масиви інформації. Сьогодні норму закону допоможе знайти комп'ютер - але він ніколи не замінить юриста у питанні тлумачення і застосування закону.
Розкажіть, будь ласка про поточну вступну компанію: як відбувається відбір студентів, які критерії оцінюються, чи проводяться додаткові випробування?
- Цьогорічна вступна компанія не сильно відрізняється від вступних компаній минулих років. Серед позитивних змін хочу відмітити працюючу систему віддаленої реєстрації вступників, яка призначена для автоматизації роботи приймальної комісії. Вступники для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра та спеціаліста зобов'язані пройти попередню електронну реєстрацію на сайті університету, заповнивши заяву та анкету встановленого зразка. Абітурієнти бакалаврату можуть подавати документи тільки в паперовому вигляді, але електронна реєстрація дозволяє пришвидшити процедуру оформлення документів.
На навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра ми приймаємо абітурієнтів з повною загальною середньою освітою. Відбір студентів відбувається на підставі середнього балу атестату та балів, зазначених у сертифікатах зовнішнього незалежного оцінювання. Ніяких додаткових випробувань не відбувається.
На навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста приймаються абітурієнти, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра. Для спеціалістів передбачено вступне випробування з фаху (правознавство).
У магістратуру ми приймаємо абітурієнтів, що мають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра або спеціаліста. Вступники до магістратури проходять два вступних випробування: з іноземної мови та з фаху (правознавство).
Крім того, враховуються середній бал додатка до диплома бакалавра (та спеціаліста, якщо є) вступника та бали отримані за наукові досягнення.
«Я став би на сторону тих талановитих дітей, хто |
Який процент державного замовлення в цьому році?
- Державне замовлення для нашого факультету збереглося. Офіційну інформацію про обсяги державного замовлення можна подивитися на веб-сайті університету. А стосовно юридичного факультету скажу, що для бакалаврів - це125 місць на денному відділенні та 20 - на заочному. Для спеціалістів - 50 місць на денному відділенні та 25 на заочному. Для магістрів - 145 місць на денному відділенні та 97 на заочному.
Одне із наболілих питань вступної компанії будь-якого вишу - надмірно велика кількість пільговиків. Чи виправдані скарги абітурієнтів, які опинилися «за бортом», не змогли вступити до обраного вишу та звинувачують в цьому дану систему?
- У даному питанні я став би на сторону тих талановитих дітей, хто опиняється «за бортом». Я принципово не згодний із сьогоднішнім підходом держави до надання пільг щодо освіти. Підхід повинен бути раціональним - найкращу освіту повинні здобувати найкращі абітурієнти. Лише це дозволить суспільству, економіці, державі розвиватися і бути конкурентоспроможним у сучасному світі. У свою чергу, конкурентоспроможна держава зможе подбати про пільгові категорії громадян - наприклад, виплачуючи дітям-інвалідам достойну пенсію, дітям сиротам - необхідні для гідного життя допомоги тощо. Пільги щодо освіти не є адекватним засобом досягнення соціальної справедливості. Я вже не кажу про те, що пільгами часто зловживають.
Які зміни, на Ваш погляд,треба внести до Умов прийому до вищих навчальних закладів України?
- Запровадити можливість оцінки знань абітурієнтів з правознавства (шляхом ЗНО або вступного іспиту), ліквідувати пільговий набір.
Бесіду вів Сергій Саченко, головний редактор порталу «ЮРЛИГА»
