Законодавче регулювання галузі вітрової енергетики в Україні
Вітрова енергетика - одна з галузей відновлюваної (альтернативної) енергетики, що спеціалізується на використанні кінетичної енергії вітру. Щодо потенціалу України в даній галузі варто відзначити узбережжя Чорного та Азовського морів, Південний берег Криму, вершини Українських Карпат, Кримських гір, а також область Донбасу.
Слід зауважити, що всі українські вітрові електростанції (ВЕС) були побудовані в межах виконання Комплексної програми будівництва вітроелектростанцій, яка була прийнята урядом України в 1997 році. Ця програма також передбачала введення в експлуатацію 1990 МВт вітроенергетичних потужностей до 2010 року. Саме в межах цієї програми було опановано виробництво ліцензованих установок потужністю 107,5 КВт, при тому, що 100% компонентів цих машин виробляються в Україні.
Чинні норми національного законодавства у сфері альтернативної енергетики:
Закон України «Про альтернативні джерела енергії»;
Закон України «Про альтернативні види палива»;
Закон України «Про електроенергетику»;
Закон України «Про енергозбереження»;
З 2009 року вітрові електростанції в Україні отримали право на використання зеленого тарифу. Зелений тариф (в англійській мові зазвичай використовується термін Feed-in tariff) - економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. За даними Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива і енергії України (АПЕУ), станом на кінець 2011 року в Україні було підключено 117 МВт вітроенергетичних потужностей.
Компанії «Вітряний парк Новоазовський», «Вітряний парк Очаківський» і «Вітряний парк Березанський» діють в рамках інвестиційного проекту компанії ТОВ «Вітрові парки України». Найближчим часом будівництво вітрових турбін планують розпочати компанії ТОВ «Конкорд Групп» (Казантипська вітрова електростанція потужністю 100 МВт) та ДТЕК (Ботієвська вітрова електростанція потужністю 200 Мвт).
Президент України Віктор Янукович визначив національні програми. Одна з таких програм передбачає впровадження відновлювальних видів енергетики та енергоефективних технологій, заявив Андрій Клюєв. Він повідомив, що компанії, що ввозять технології з-за кордону, не платять ввізного ПДВ та звільняються від митних зборів. Якщо підприємства розробляють енергозберігаючі або енергоефективні технології в нашій країні, то такі підприємства протягом п'яти років не платять податок на прибуток.
Згідно його слів, Україна, перейняла досвід Німеччини, яка є одним з лідерів у розвитку альтернативної енергетики. В результаті в уряді є заявки від цілого ряду компаній, які готові вкладати свої фінансові ресурси, свої технології в будівництво вітрових, сонячних та малих гідроелектростанцій.
Хочеться також відмітити, що в Україні активно розвиває свою діяльність Українська вітроенергетична асоціація, головна ціль створення якої - об'єднати всі зацікавлені компанії, структури, які хотіли б розвивати в Україні сучасну, ефективну і економічно доцільну вітроенергетику.
Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, заявив: «Те, що до сьогоднішнього дня робилося в сфері вітроенергетики, виявилося недостатнім. Але головний позитив був в тому, що Україна прийняла сміливе рішення - переорієнтувала військові заводи на виробництво вітроагрегатів».
«Інтерес інвесторів до української вітроенергетики все ж є» |
Він також висловив свою думку з приводу інвестування в українську вітроенергетику: «Багато компаній заявляють, що вони є інвесторами, але насправді це не так. Це компанії-проектанти, які приходять сюди розвивати проекти, готувати проектну документацію. Інвестори дуже важко виходять на український ринок. І сьогодні говорити про те, що у нас дуже багато інвесторів, бажаючих інвестувати в українську вітроенергетику, неправильно. Але не все так безнадійно. Інтерес до української вітроенергетики все ж є і навіть є ряд потенційних інвесторів. До того ж, вже є готові проекти, реалізовані знову ж таки за європейськими та світовими стандартами».
За даними агентства Bloomberg, президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ) Віталій Давій в інтерв'ю повідомив, що обсяг інвестицій в галузь відновлюваної енергетики, включаючи сонячну й вітрову енергетику, використання потенціалу біомаси та виробництво біопалива в найближчі п'ять років може скласти близько $5 млрд.
Україна вперше включена до міжнародного рейтингу привабливості країн для розвитку відновлюваної енергетики, який щоквартально оприлюднюється компанією Ernst&Young. Також Україна посіла в рейтингу 32 місце серед 40 країн, набравши 37 балів із 100 можливих та випередивши таким чином Австрію, Туніс, Болгарію, Аргентину, Ізраїль, Угорщину, Чилі та Чехію. Рейтинг очолює Китай із 70 балами, друге місце за США (66 балів), а третє - Німеччина (65 балів). За оцінками фахівців Ernst&Young, найбільший потенціал для розвитку в Україні має вітрова енергетика, сонячна енергетика та будівництво малих гідроелектростанцій.
Про роль «зеленої» енергетики в енергетичному балансі країн ЄС (на прикладі Польщі)
Європейська Комісія вже закликала членів ЄС щороку зменшувати кількість енергії, отриманої традиційним шляхом, тобто зі спалення вугілля, нафти та газу, на користь вітрової, сонячної, біологічної та інших видів так званої «зеленої» енергетики. Причини: небагато країн ЄС мають власні поклади горючих корисних копалин, та й ті швидко вичерпуються, плюс узалежнювати спільноту від поставок енергоресурсів з інших регіонів світу є доволі ризикованим.
В Європейському Союзі альтернативна енергетика є пріоритетним напрямком розвитку, що пов'язано з високими екологічними стандартами, до яких зобов'язує законодавство ЄС та відомий Кіотський протокол. Брюссель має перед собою високу мету: до 2020 року зробити так, аби частка енергії, отриманої альтернативним шляхом, дорівнювала 20% в загальному енергетичному балансі. Польщі, щоправда, вдалося домовитися про більш ліберальні квоти - 15%, але на сьогодні це важкодосяжний показник, розповів Войцех Штуба, керуючий партнер інвестиційної компанії TPA Horwath, співавтор минулорічного рапорту на тему вітрової енергетики в Європі Вітрові генератори над Балтикою.
Енергія отримана з відновлюваних джерел, таких як вітер, вода чи сонце, має незаперечні переваги - вона не забруднює навколишнє середовище та є невичерпною. На 2012 рік у Польщі встановлена обов'язкова квота у 10,4% - саме стільки енергії, яку отримує споживач, має походити з відновлюваних джерел. Проте стільки «зеленої» енергії в Польщі ще не виробляють, за що країна платить штраф. Хоча Польща має гарні природні умови для потужного розвитку принаймні одного різновиду альтернативної енергетики, переконаний В.Штуба: «Якщо ми вже маємо надавати споживачеві принаймні 15% енергії, отриманої з відновлюваних ресурсів, то в Польщі цю квоту можна вибрати вітровою енергетикою, ну і може трохи спаленням біомаси. Але я б робив наголос на вітрову. На жаль, наше географічне положення та природні умови не дозволяють розраховувати на розбудову сонячної енергетики, а також геотермальної чи водної. Натомість, Польща має майже досконалі умови для добування енергії з вітру. Найкращими теренами для будівництва вітрових ферм - так прийнято називати станції, які перетворюють енергію вітру на електроенергію - є узбережжя Балтійського моря, а також північно-східні райони країни. Потенціал цих регіонів є не меншим, ніж прибережних районів Данії, Німеччини та Британії, які є еталоном розвитку в цій галузі».
Найбільшим виробником енергії з вітру є Китай, на другому місці - Сполучені Штати. З європейських країн найкращі показники демонструють Німеччина, Іспанія та Італія. У 2011 році всі вітрові електростанції світу виробили 239 ГВт енергії. Багато це чи мало? За результатами дослідження, яке минулого року провели фахівці з американського університету Берклі, всі прибори, підключні до інтернету у світі, споживають від 170 до 307 ГВт. Отже, самої енергії вітру наразі навіть на глобальну мережу виявилося б замало. Розвиток вітрової енергетики в Польщі відбувається за підтримки держави та завдяки ініціативі приватних інвесторів.
Виробникам видаються «зелені сертифікати», які засвідчують екологічність виробленої енергії. |
Держава допомагає виробникам вітрової енергії двома шляхами: перше - це встановлення мінімальної гарантованої вартості виробленої енергії, тобто ціни за яку її можуть купувати споживачі, а друге - це видавання так званих «зелених сертифікатів», які засвідчують екологічність виробленої енергії. Ці сертифікати можна потім продавати тим енергетичним компаніям, які не виробили достатньо «зеленої» енергії, і можуть за це отримати штраф.
Щороку в Польщі з'являються вітрові ферми спільною потужністю близько 700 МВт, і до 2020 року, на думку експерта, за умови залучення інвестицій можна вийти на рівень 7-8 ГВт. Провідну роль у розвиткові галузі на даному етапі грають приватні компанії:
Міністерство економіки Польщі на сьогодні допускає інвестування у вітрову енергетику, але поки що саме не створює відповідних можливостей. Тому на ринку активними є приватні компанії двох типів. Перші знаходять ділянки, на яких можна збудувати вітрові генератори, залагоджують юридичні формальності, пов'язані з використанням землі, вивчають можливості підключення генераторів до вже наявних регіональних електромереж. Вони ж проводять дослідження, потрібні для створення інвестпроекту. Як правило, цей процес займає близько 5 років. В процесі будівництва вітрової ферми підключаються компанії другого типу - власники електромереж або міжнародні енергетичні холдинги, які викуповують проект і потім розпоряджаються виробленою енергією. Найбільшими вітчизняними інвесторами на цьому ринку є Tauron, Enea, PGE та Energa. В.Штуба прогнозує, що за 10-15 років абсолютна більшість вітрових ферм в Польщі буде перебувати у власності цих чотирьох фірм.
За словами експерта, невдовзі на вітрову енергетику в Польщі чекатимуть зміни: Міністерство економіки Польщі оголосило, що в 2017 році буде змінена наявна система державної підтримки, зокрема буде скасовано продаж «зелених сертифікатів». Тому інвестори поки що обмежили свої інвестиції в цю галузь. Хоча, зізнається експерт, якщо польський уряд запропонує більш ефективне рішення - потік інвестицій може стрімко зрости. Отже, «зеленої» енергії в перспективі буде більше.
Варто зазначити, що уперше в історії Європейський парламент проголосував за створення виділеної бюджетної лінії для дослідження та розвитку вітрової енергетики. Відтепер дослідження та розвиток енергії вітру матиме власну «символічну» бюджетну лінію в 1 млн. євро на 2012 рік.
Цим голосуванням парламент визнає, що дослідження та розвиток вітрової енергетики потребують власної бюджетної лінії. Це посилює значення, яке має інвестування у вітрову енергетику для суспільства у зниженні витрат на безпечні, надійні відновлювані енергетичні системи з величезними перспективами створення нових місць, заявила радник з питань регулювання Європейської асоціації вітрової енергетики Вільма Радвілайте.
Висновки
Виходячи з наведеного, хочеться відмітити позитивні змін на шляху розвитку вітрової енергетики України, проте не слід забувати про завдання, яких залишилось чимало на шляху досягнення поставлених цілей.
Досі існує багато недоліків, таких як:
- нестача досвіду інновацій;
- відсутність структурних реформ в енергетичному секторі;
- відсутність контролю за виконанням стратегічних рішень;
- відсутність сприятливого інвестиційного клімату.
Це все і багато іншого є причиною того, що на сьогодні альтернативна енергетика задовільняє лише лише 1-2 % потреб українського ринку.
Андрій Багрій, юрист ЮФ «Халас і Партнери».
