Цифровізація виконавчого провадження - per aspera ad законопроєкту № 9363

Узагальнюючи прочитані праці з теорії держави та права, видається, що держава є формою організації суспільства, яка забезпечує його захист від зовнішніх загроз, внутрішній правопорядок і благоустрій.

Для реалізації цих функцій історично в державі була створена система органів державної влади, які утримуються за рахунок податків.

Формула виглядає так: я працюю і віддаю частину коштів державі у вигляді податків, щоб жити в безпечному (армія, поліція), комфортному (інфраструктура) та чесному (суди, органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень) суспільстві.

Звісно, якщо я плачу державі кошти у вигляді податків, я хочу максимально комфортного спілкування з нею. Я не хочу, щоб мені хамив поліцейський, суддя, виконавець чи будь-який інший чиновник, щоб у мене вимагали хабарі за виконання своєї роботи, за яку я і так сплачую кошти. В ідеалі, я взагалі хочу робити усе онлайн, щоб не контактувати з представниками влади: замовив в інтернеті послугу й отримав її в зручний для себе час; порушив правила дорожнього руху, отримав постанову про сплату штрафу, оплатив онлайн; і так далі.

З викладеного логічно випливає, що одним із завдань держави є створення комфортних умов контакту громадян з нею для максимально ефективного задоволення їхніх потреб, які держава повинна забезпечувати.

В умовах сьогодення мабуть найефективнішим інструментом виконання цього завдання є цифровізація. Приємно констатувати, що Україна за останні декілька років досягла значного успіху в цифровізації державних послуг та стала однією з найтехнологічніших країн світу.

Результати роботи Мінцифри за підсумками 2022 року вражають. В рамках розвитку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) та мобільного додатку Порталу Дія (Дія) на кінець 2022 року забезпечено доступ загалом до 140 послуг (на Порталі Дія забезпечено доступ до 102 електронних публічних послуг, а через мобільний додаток Порталу Дія (Дія) реалізовано можливість для отримання ще 38 електронних публічних послуг).

У мобільному додатку Порталу Дія (Дія) забезпечено реалізацію сервісів Дія-TV, Дія-Радіо, єВорог, купівлі військових облігацій і відображення інформації, яка міститься у єДокументі, пенсійному посвідченні, посвідці на тимчасове та постійне проживання. Крім того, у 2022 році кількість користувачів Дія зросла на 6 млн (загалом 18,5 млн користувачів мобільного додатку Порталу Дія (Дія) та приблизно 22 млн користувачів Порталу Дія) (1).

Заслуговує уваги і важливий крок у підвищенні рівня безпеки дорожнього руху - запровадження системи фіксації адміністративних правопорушень в автоматичному режимі. У головних управліннях Національної поліції в областях та м. Києві функціонують понад 4 тис. камер, підключених до системи «Гарпун», які мають можливість розпізнавання реєстраційних номерних знаків. Зазначена система здатна в режимі реального часу визначати транспортні засоби, які перебувають у розшуку або на які накладено арешт. Крім того, на даний час у складі системи функціонують 246 технічних засобів (приладів контролю), які здійснюють фото-, відеофіксацію подій з ознаками адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (220 з цих приладів встановлені у 2021 році). За результатами їх роботи у 2021 році винесено 2,6 млн постанов, з яких за 2,3 млн постанов сплачено штрафи на загальну суму 505,7 млн грн. (2).

____________

(1) Звіт про результати роботи Міністерства цифрової трансформації України в 2022 році.

(2) Звіт Національної поліції України про результати роботи у 2021 році.

Тісний взаємозв'язок усіх сфер суспільного життя, стрімкий розвиток та цифровізація банківської системи, перехід суспільства з готівкових у безготівкові розрахунки, збереження коштів на банківських рахунках зумовили необхідність цифровізації і виконавчого провадження, зокрема впровадження автоматизованого арешту коштів боржників.

Впровадження автоматизованого арешту коштів боржника розпочалось ще в 2018 році та розповсюджувалось виключно на виконавчі провадження про стягнення аліментів. Такі новації викликали масу осуду та критики у суспільства та правової спільноти. Хтось писав про необхідність впровадження єдиної системи рахунків, багато правників акцентували увагу на міжнародних системах автоматизованого арешту коштів. Але посягнувши на «все й одразу», без здійснення аналізу законодавства, бюджетних можливостей реалізацій тієї чи іншої новації, а також прогнозування очікуваних результатів можна тільки отримати «все і нічого». Щось схоже відбулось із запровадженням в 2017 році Єдиного державного реєстру виконавчих документів, який і досі не функціонує. Отже, краще йти до цілі поступово, ніж зі швидкістю світла виправдовуватися, чому ти стоїш на місці.

Тому Міністерство юстиції при плануванні головної мети у сфері примусового виконання рішень - повного та своєчасного їхнього виконання, розбиває шлях її досягнення на низку проміжних етапів, які успішно реалізуються та мають позитивні результати.

Так, після успішного впровадження інформаційної взаємодії з автоматизованого арешту коштів боржника по аліментам, в 2021 році Міністерством юстиції автоматизований арешт коштів розповсюджено на всі категорії виконавчих проваджень, а також удосконалено таку взаємодію та автоматизовано отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника і сум коштів на них.

Через неправильне трактування в засобах масової інформації, ця новація викликала певну паніку в суспільстві (нібито списуватимуться всі кошти громадян тощо). Водночас, після офіційної реакції Мін'юсту та тлумачення новел напруга в суспільстві поступово спала (3). Крім того, удосконалення інформаційної взаємодії з автоматизованого арешту коштів боржника зробило її цікавішою та привабливішою для банківської спільноти, адже кількість банків, які підключились до неї, значно збільшилась, але, на жаль, поки не є стовідсотковою (так, до автоматизованої взаємодії підключено 20 банків із 68 діючих). І тут хочеться згадати фразу Оноре де Бальзака: «Щоб дійти до мети, треба насамперед іти.».

____________

(3) Кошти з банківських рахунків боржників не списуватимуть автоматично.

Поряд із автоматизованим арештом коштів боржника цифровізація поступово торкнулась і деяких інших етапів виконавчого провадження. Так, до запровадження Єдиного реєстру виконавчих документів Міністерством юстиції визначено порядок пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа. На початку впровадження таких змін пред'являти виконавчі документи могли лише органи, уповноважені видавати такі документи. Ця новація успішно спрацювала під час пред'явлення постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (статистику наведено на початку статті). Після чого наприкінці минулого року пред'явлення до примусового виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, передбачено з використанням:

• засобів Порталу Дія, зокрема, з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) стягувачами - фізичними особами;

• підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», стягувачами - фізичними та юридичними особами.

Автоматизовано і можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю друку такої інформації; доступ сторонам виконавчого провадження до документів виконавчого провадження.

Дієвим кроком є і реалізація можливості онлайн-сплати заборгованості за виконавчим провадженням, яка забезпечується з використанням платіжних систем під час доступу сторін виконавчого провадження до інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП, Система) або платіжних застосунків, що взаємодіють із АСВП (зокрема, з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія)).

Отже, є чим хвалитися, але є і куди рухатись далі, адже ще не всі перепони та проблеми подолано.

Так, аналізуючи скарги та звернення, які надходять до Міністерства юстиції та стосуються примусового виконання рішень, а також судову практику, ми помітили, що добросовісні боржники, які якнайшвидше хочуть позбутися боргів, стикаються з проблемами, зокрема:

• тривалого списання коштів з арештованих рахунків у зв'язку із частковим підключенням банків до інформаційної взаємодії щодо автоматизованого арешту коштів (так, з деякими банками обмін платіжними документами ще й досі відбувається в паперовій формі);

• відсутності можливості автоматизованого зняття арештів з коштів (без втручання виконавця) і автоматичного виключення боржника з Єдиного реєстру боржників (далі - ЄРБ).

На жаль, існують випадки, коли, не зважаючи на сплату боргу за виконавчим провадженням, виконавці затягують в часі винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, або під час завершення виконавчого провадження в порушення вимог статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» не знімають арешт з майна або коштів боржника, очікуючи або прямо вимагаючи за «вирішення питання» неправомірну вигоду.

Така взаємодія держави і громадянина є неприпустимою. Як би не було сумно, але корупційні чинники виникають під час примусового виконання саме через людський фактор, а тому «точки дотику» боржника з виконавцем під час правовідносин у сфері примусового виконання рішень мають бути максимально цифровізовані, тобто знеособлені.

Проаналізувавши численну кількість звернень боржників, новин правоохоронних органів у взаємозв'язку з перевагами та недоліками інформаційної взаємодії під час арешту коштів боржників, можна дійти висновку, що подолання корупції можливе у поєднанні автоматизованого арешту коштів боржника з автоматичним виключенням відомостей про боржника в ЄРБ. Схематично це має виглядати так:

1) при відкритті виконавчого провадження виконавець за допомогою Системи створює та надсилає до банків запит про отримання інформації стосовно наявності рахунків боржника та коштів на них;

2) банки, не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання такого запиту, надсилають виконавцю відповідну інформацію;

3) виконавець за допомогою Системи створює та надсилає до банків постанову про арешт коштів або за наявності коштів на рахунках виставляє банку платіжні документи про їх списання;

4) банки виконують відповідний документ виконавця шляхом накладення арешту на кошти боржника або примусового списання коштів з рахунків боржника;

5) при зарахуванні коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, достатніх для задоволення усіх вимог за виконавчим провадженням, арешти з коштів на рахунках боржників автоматично знімаються Системою (без втручання виконавця) і відомості про боржника одразу виключаються з ЄРБ.

Автоматичне зняття арештів з коштів боржника та виключення відомостей про нього з ЄРБ має бути і при самостійній оплаті боржником заборгованості, зокрема, через засоби онлайн оплати. У такому випадку боржник поновлюється в реалізації своїх прав майже в один клік без додаткових звернень до виконавця. Взаємодія виконавця з боржником у таких випадках відсутня, а отже не може бути і корупційних ризиків та інцидентів.

Таку модель подальшої цифровізації виконавчого провадження Міністерство юстиції поставило за мету у цьому році та передбачило її одним із кроків Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 року № 221-р.

Так, на виконання пункту 486 згаданого Плану Мін'юстом розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження» (далі - проєкт Закону) з метою забезпечення виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) шляхом осучаснення та цифровізації деяких етапів виконавчого провадження, який було погоджено з усіма заінтересованими органами та 06.06.2023 схвалено Урядом, а вже 07.06.2023 зареєстровано у Верховній Раді України за № 9363.

Проєктом Закону пропонуються зміни до низки законодавчих актів, які:

· розширять функціонал Системи, зокрема, щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей;

· удосконалять порядок звернення стягнення на кошти боржників на рахунках у банках, інших фінансових установах, яке здійснюватиметься за допомогою інформаційної взаємодії виконавців та зазначених суб'єктів (автоматизований арешт коштів);

· зроблять обов'язковим підключення банків, інших фінансових установ до інформаційної взаємодії (автоматизованого арешту коштів);

· автоматизують виключення відомостей про особу з ЄРБ та зняття арешту з коштів на рахунках у разі надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, які підлягають стягненню під час виконання такого рішення.

Запропоновані зміни сприятимуть оптимізації стадій виконавчого провадження, строків вчинення виконавчих дій та підвищенню ефективності виконавчого провадження, а головне - слугуватимуть боротьбі з корупцією та відновленню довіри до держави в особі органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Прийняття Верховною Радою України законопроєкту № 9363 цифровізує виконавче провадження, зробить комфортним сплату боргу для добросовісних боржників, що підвищить рівень примусового виконання рішень.

Отже, маленькими кроками ми рухаємось до великої мети - забезпечення гарантованого Конституцією принципу обов'язкового виконання судових рішень.

Олександр Олійник,

директор Директорату правосуддя

та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України,

к. ю. н., заслужений юрист України

Читайте також: Автоматизированный арест средств - три шага вперед

Автоматизований арешт коштів, або Як розбудити боржників