Материал публикуется на языке оригинала
Питання, яке останнім часом задають платники податків: чи потрібно проводити дисконтування зобов'язань? І якщо дисконтування згідно з МСФЗ вже сталою практикою, то Національні П(С)БО не передбачають прямого обов'язку для компаній дисконтувати свої зобов'язання.
Довгий час контролюючі органи під час перевірок не зачіпали питання дисконтування. Однак наразі підхід інспекторів змінився, відтепер компанії, які мають довгострокові зобов'язання і не дисконтують їх, потрапляють в зону ризику щодо винесення негативних висновків в акті податкової перевірки.
Як контролюючі органи підходять до розрахунку теперішньої вартості зобов'язань?
В основу висновків про необхідність відображення в бухгалтерському обліку зобов'язань за справедливою вартістю контролюючі органи кладуть посилання на п. 10 П(С)БО 11 «Зобов'язання», згідно з яким довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. При цьому, для розрахунку теперішньої вартості податківці використовують методологію, яка не передбачена в П(С)БО.
Що ж робити бізнесу?
Очевидно, якщо процедура досудового врегулювання не є ефективною, і погоджуватися із висновками акту перевірки не хочеться, доведеться захищатися в суді. Перші ластівки податкових спорів у цій категорії вже з'явились у Єдиному державному реєстрі судових рішень [VERDICTUM містить всі судові рішення, внесені в ЄДРСР, і є зручним в користуванні]. Спостерігаємо, що практика в цілому позитивна для платників податків. Так, поки що лише в одній із адміністративних справ (№ 826/17919/17) суд першої інстанції та апеляційний суд стали на сторону контролюючого органу, вказавши, що позивач повинен був відобразити дохід у вигляді отриманої позики шляхом його дисконтування, тобто визначення різниці між майбутньою та теперішньою вартістю зобов'язання, яка включається до доходу в момент отримання позики у вигляді відсотків.
За результатами аналізу більшості судових рішень щодо дисконтування, зрозуміло, що не усі можливі аргументи були використані суддями та платниками у даній категорії спорів.
Так, зрозуміло, що першочерговою сходинкою захисту є аргумент про відсутність у П(С)БО методології та формули розрахунку теперішньої вартості. Профільне Міністерство фінансів також не розробило методології та не надало роз'яснень щодо правил дисконтування. А формула, яка використовується в актах перевірок, відповідно, не закріплена в П(С)БО.
Питання віднесення доходу від дисконтування зобов'язань до складу доходів не врегульоване у П(С)БО 15 «Дохід». Відповідно, посилання на порушення П(С)БО 15 «Дохід» є неправомірним з боку контролюючих органів.
Нерідко контролюючі органи для підсилення своєї позиції в актах перевірок використовують посилання на МСФЗ чи МСБО, що прямо суперечить положенням ПК України та ЗУ «Про бухгалтерський облік». Зустрічаються і посилання на нерелевантні П(С)БО, які стосуються, наприклад, обліку доходів чи активів.
По-друге, досить часто договори позики не містять кінцевого строку погашення або передбачають можливість довгострокового повернення - ці умови є також перешкодою до застосування формули дисконтування.
Ще ряд помилок допускають контролюючі органи під час застосування самої формули і проведення розрахунку теперішньої вартості зобов'язань: неправильне визначення дати початку розрахунку дисконтування, неправильна валюта розрахунку амортизації дисконту, проведення дисконтування тільки основної суми позики тощо.
Що у підсумку?
Як бачимо, контролюючі органи ще не зовсім розібралися в особливостях дисконтування податкових зобов'язань на підприємствах, що ведуть облік за правилами П(С)БО, проте вже активно проводять перевірки та виносять податкові повідомлення-рішення, в яких роблять висновки про порушення платниками обліку зобов'язань, нараховуючи при цьому значні суми податків. Такі податкові повідомлення-рішення часто є неправомірними, а тому компанії у разі отримання таких ППР, мають високі шанси, відстояти свої права.
З огляду на акти податкових перевірок та судові рішення в цій категорії справ, оскаржувати такі епізоди доцільно озброївшись усім арсеналом аргументів. Комплексний підхід із набором юридичних та бухгалтерських аргументів допоможе виграти справу, якщо не на етапі досудового врегулювання спору, то в суді.
Мусієнко Наталія, старший юрист KPMG Law Ukraine
Барановська Софія, юрист KPMG Law Ukraine
