Зміни до ДБН: чи можна буде ввести в експлуатацію об’єкт після першого вересня?

У 2018 році було продовжено розпочату у 2015 році реформу будівельної галузі, проте в новому ракурсі. Якщо в реформах 2015 та 2017 року головну скрипку грали органи державного архітектурно-будівельного контролю, то тепер до управління галуззю підключився профільний регулятор будівництва в Україні - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Мінрегіонбуд).

Специфіка регулювання відносин у будівництві така, що реальними повноваженнями з контролю за конкретними будівельними проектами та з накладення санкцій на замовників будівництва наділено інший орган - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - ДАБІ), яка отримала ще більш посилені повноваження після набрання чинності 10 червня 2017 року змінами до профільного Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» згідно із Законом від 10 лютого 2017 року № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності і державного архітектурно-будівельного контролю».

Натомість до останнього часу Мінрегіонбуд виконував функції лише регулятора відносин у будівництві. Тепер же, судячи з усього, Міністерство вирішило підключитись до реальної комунікації з конкретними замовниками, використавши своє право затвердження державних будівельних норм (далі - ДБН).

Відповідно до Закону України від 05.11.2009 р. № 1704-VI «Про будівельні норми» будівельні норми - це затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність і забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

Будівельні норми не є нормативно-правовими актами, тобто не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України. Незважаючи на це, вони можуть містити правові норми, тобто вимоги, обов'язкові для виконання суб'єктами містобудування.

Затверджувати будівельні норми можуть лише суб'єкти нормування в будівництві, причому згідно із ст. 5 Закону України «Про будівельні норми» затверджувати державні будівельні норми має право лише центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, тобто Мінрегіонбуд.

Вже протягом кількох останніх років порушувалось питання невідповідності значної кількості з чинних державних будівельних норм вимогам сьогодення. Так, ключовий ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» прийнято ще 26 років тому. Загалом щонайменше чвертьі з чинних 109 ДБН вимагають оновлення або скасування з прийняттям нового аналогу.

Зусиллями Мінрегіонбуду у 2017 - 2018 роках тільки повністю нових ДБН мають набути чинності вісімнадцять:

Окрім того, у той самий період набирають чинності зміни до ще одинадцяти ДБН, тобто загалом вже здійснено істотний вплив на 29 ДБН із 109, наступного 2019 року заплановано перегляд (зміну чи прийняття нових ДБН на заміну) 30 норм.

Особливу увагу з-поміж нових норм викликає ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». Ці ДБН стануть очевидно основоположним документом у сфері містобудування в Україні та замінять цілу низку існуючих норм у будівництві, у тому числі ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств», ДБН Б.2.4-4-97 «Планування та забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств», ДБН Б.1-2-95 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження комплексних схем транспорту для міст України», СНиП ІІ-89-80 «Генеральные планы промышленных предприятий».

Текст ДБН Б.2.2-12:2018 містить низку досить революційних новацій, серед яких повна заборона будівництва багатоквартирних житлових будинків з поверховістю вище чотирьох поверхів для сільських населених пунктів та обмеження поверховості для невеликих міст (до 9 чи до 16 поверхів залежно від розміру міста). Окрім того, встановлено чіткі вимоги щодо площі земельної ділянки, яку дозволено використовувати під багатоквартирну житлову забудову.

Однією з технічних причин збільшення темпів нормотворчості стали нові можливості Мінрегіонбуду із затвердження ДБН, а саме прийняття Кабінетом Міністрів постанови від 28 березня 2018 року № 340, яка надала Мінрегіонбуду право затверджувати ДБН за наявності зауважень від базових організацій з науково-технічної діяльності у будівництві. Ще раніше постановою Кабміну від 18 серпня 2017 р. № 632 «Про внесення змін до Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві» відкрито шлях до оновлення самих базових організацій, скасовано застарілі вимоги, що призводили до монополізації розробки ДБН колишніми науково-дослідними установами пострадянських часів (зокрема, скасовано вимоги щодо обов'язкового стажу 10 років у сфері розробки нормативних документів).

Головною РЕАЛЬНОЮ причиною активності, не виключено, є намір регулятора запустити на потік процедуру погодження відхилень від ДБН. Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону для кожного замовника існує можливість так званих «обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, за умови їх погодження суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку». Такий порядок нещодавно установив Мінрегіонбуд (наказ від 19.04.2018 № 97).

Із врахуванням значного масиву оновлень у ДБН, величезна частина будівельних проектів, що вже перебувають у процесі будівництва, не відповідають оновленим нормам, а отже об'єкти не можуть бути введені в експлуатацію. Єдиним реальним виходом із такої патової ситуації є саме отримання погодження на відхилення від Міністерства.

На нашу думку, значною проблемою є те, що при впровадженні нових, у цілому потрібних змін чи замін ДБН регулятор не передбачив жодних перехідних періодів для їх впровадження. На відміну від законодавчих актів, будівельні норми є технічними документами, отже їх текст не містить жодних прикінцевих і перехідних положень.

Які існують можливі виходу із ситуації, що склалась, та інші проблемні моменти з веденням будівництва в Україні автор має намір обговорити з учасниками практикуму БУДІВНИЦТВО-2018, що відбудеться 5 вересня 2018 року в Бізнес-центрі «ЛІГА».

Також направлено відповідні запрошення представникам Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

 Віталій Правдюк,

керуючий партнер ЮФ «Бізнес Форс», адвокат

Більш детальний аналіз причин і реальних наслідків прийняття в поточному році майже десяти нових державних будівельних норм буде надано на новому практикумі «Будівництво-2018: Чи можна ввести в експлуатацію об'єкти після впровадження нових ДБН після 1 вересня 2018 року?». Особливу увагу буде приділено аналізу  ДБН Б.2.2-12: 2018 «Планування і забудова територій», що набуде чинності 1 вересня 2018 року. Учасники практикуму зможуть з'ясувати, що означають поняття «жовта лінія забудови», «блакитна лінія забудови»,  «зелена лінія забудови», яка мінімальна площа земельної ділянки необхідна для будівництва різних типів об'єктів, тощо. У фокусі уваги буде також судова практика - останні рішення новосформованого Верховного Суду щодо питань будівництва.