Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 16.11.2017 р. № 2213-VIII внесено низку позитивних змін до КПК України - так звані «заборони на маски-шоу», які набрали чинності 07.12.2017.
Що ж нового принесли «заборони на маски-шоу»?
1. Відтепер фіксуємо все
Так, згідно із змінами до ст. 27 КПК України запроваджено, що під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частина 4 ст. 107 КПК України відтепер звучить так: «Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим».
Тобто фактично з 07.12.2017 здійснюють обов'язкову аудіофіксацію не лише судових засідань під час судового розгляду у кримінальному провадженні, а й у процесі розгляду клопотань під час досудового розслідування, тобто під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу, про надання дозволу на проведення обшуку, про тимчасовий доступ до речей і документів тощо, якщо інше не передбачено КПК України.
Крім того, застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів буде обов'язковим у кримінальному провадженні лише з 01.01.2019. Звичайно, це забезпечить повноту й неупередженість судового розгляду, хоча дещо технічно ускладнить роботу кожного суду, оскільки фактично за наступний рік необхідно буде забезпечити суди відповідними технічними можливостями в достатній кількості.
Обов'язковою умовою стало й фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів проведення такої слідчої дії, як обшук.
|
Анастасія Гурська |
2. Обшуки вже не ті
З погляду можливості контролю дій правоохоронців під час проведення обшуків позитивною зміною стала обов'язкова умова фіксування такої слідчої дії за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, а також право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису, яке надано стороні захисту, що виключає право слідчого чи прокурора перешкоджати адвокатам здійснювати відеозапис слідчої дії, як це було раніше.
Тож саме час придбавати відеореєстратори адвокатам для можливості надалі надати оригінал свого відеозапису для суду, адже, як відомо, у телефоні не завжди зручно тривалий час зберігати оригінал запису.
Такі зміни забезпечують контроль за проведенням обшуку, можливість доведення правомірності/неправомірності дій правоохоронців під час обшуку, зменшують ризик можливості фальсифікації збирання доказів із боку сторін кримінального провадження.
Згідно із змінами до ст. 104 КПК України запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані в записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.
Що це означає? У разі відсутності запису обшуку, в тому числі у випадку пошкодження носія інформації чи відсутності його оригіналу або правильно процесуально відтвореного дубліката, усі речі й документи, вилучені під час обшуку, є сумнівними та можуть бути надалі визнані судом недопустимими, а відомості, зафіксовані в письмовій формі протоколу без наявності запису, не можуть узагалі вважатися доказом у кримінальному провадженні та використовуватися стороною кримінального провадження.
Важливим нововведенням стало й закріплення на законодавчому рівні положення про те, що особа, у житлі чи іншому володінні якої проводять обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку.
Зазвичай досить часто обшук проводять на стадії кримінального провадження до вручення кому-небудь повідомлення про підозру й фактично під час проведення обшуку особа, у володінні якої проводять обшук, не має статусу учасника кримінального провадження з необхідним обсягом прав, що раніше давало можливість не допускати адвоката до обшуку, у тому числі після початку обшуку.
Тепер відповідно до змін до законодавства допуск адвоката на обшук, у тому числі на будь-якій стадії обшуку, - не право слідчого чи прокурора, а прямий обов'язок гарантувати право на захист.
Зміни регламентують також імперативні норми: недопустимими є докази, отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії або якщо таку ухвалу виніс слідчий суддя без проведення повної технічної фіксації засідання.
Тобто такі зміни фактично змушуватимуть правоохоронців допускати адвоката до обшуку й надавати право на захист особі, інтереси якої обмежують під час досудового розслідування, а також змушувати учасників кримінального провадження забезпечувати неупереджений та об'єктивний розгляд клопотань про надання дозволу на обшук.
Водночас обов'язок доказування факту недопущення до участі в обшуку адвокат буде зобов'язаний довести в суді під час судового провадження. Яким чином це доводити? Будь-яким незабороненим способом (наприклад, фіксування адвокатом на відео факту надання документів, що підтверджують повноваження, та факту недопуску; зазначення особами, які брали участь в обшуку, під відеофіксацію та в зауваженнях до протоколу щодо недопуску адвоката та ін.).
3. Що є документом відповідно до змін у КПК України
Як відомо, ст. 84 КПК України чітко визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Щодо документів, то згідно з ч. ч. 3 і 4 ст. 99 КПК України у старій редакції сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке саме значення, як документу. Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал) може бути визнаний судом як оригінал документа.
Відповідно до змін до ст. 99 КПК України копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Ця норма, звичайно, діє не на користь сторони захисту.
4. Поява нового учасника кримінального провадження
Зокрема, змінами введено нових суб'єктів у кримінальному процесі - інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування.
Так, до запровадження змін у кримінальному процесі існували сторона обвинувачення, сторона захисту, потерпілий, заявник, цивільний позивач, цивільний відповідач, представники, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, свідок тощо.
Водночас особа, у якої вилучили майно або у володінні якої проводять слідчу дію та можуть якимось чином обмежувати права з урахуванням норм КПК України, не мала жодного статусу й регламентованих прав оскаржувати дії слідчого чи прокурора, навіть якщо права порушено. Звичайно, на практиці все діяло по-іншому - фактично особу, у якої вилучали майно, прирівнювали до особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт або не було вирішено питання про арешт, і, відповідно, така особа могла подавати скарги на бездіяльність слідчого, прокурора щодо неповернення майна.
Змінами вказані неточності було ліквідовано. На сьогодні встановлено пряме та беззаперечне право інших осіб, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, оскаржувати бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, а також право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Додатково запроваджено ще й можливість сторонам кримінального провадження оскаржувати у слідчого судді відмову прокурора щодо недотримання строків досудового розслідування, можливість ініціювання закриття кримінального провадження, якщо з такого самого діяння проводилося досудове розслідування з дотриманням правил підслідності й, відповідно, було закрито провадження постановою прокурора чи слідчого.
Також неможливо не оминути й питання змін, запроваджених Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII. Водночас поки що варто брати до уваги лише ту частину норм, які набрали чинності 15.12.2017 та стосуються запровадження судової реформи щодо розгляду справ у суді касаційної інстанції.
Так, з 15.12.2017 судом касаційної інстанції у кримінальному провадженні є лише Верховний Суд та, відповідно, запроваджено деякі процесуальні зміни щодо порядку розгляду касаційних скарг і заяв про перегляд рішень за нововиявленими обставинами. Решта змін, передбачених Законом України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, що стосуються досудового розслідування та судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, набере чинності 16.03.2018.
Далі буде...
Анастасія Гурська,
адвокат, партнер Адвокатського об'єднання «КЛОЧКОВ ТА ПАРТНЕРИ»
