Верховною Радою України 14.12.2016 р. було зареєстровано законопроект № 5539 «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків», передумовою для розроблення якого стало підвищення вимог до статутного капіталу банків.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04.07.2014 р. були суттєво підвищені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу новостворюваних банків з 120 до 500 млн. грн. У зв'язку з цим, наявні банки було зобов'язано протягом десяти років привести розмір статутного капіталу у відповідність до вимог вищевказаного закону. В межах даного строку Національний банк України встановив графік поетапного збільшення розміру статутного капіталу банків, зокрема:
300 млн. грн. - до 11 січня 2017 р.;
400 млн. грн. - до 11 січня 2018 р.;
450 млн. грн. - до 11 січня 2019 р.;
500 млн. грн. - до 11 липня 2024 р.
Проте, прогнозується, що на початок 2017 року майже дві третини банків не відповідатимуть вимогам щодо розміру статутного капіталу.
Даним законопроектом (у разі прийняття Закон діятиме до 01.08.2020 р.) пропонується зменшити строки розгляду документів та оптимізувати процедури капіталізації та реорганізації банків шляхом приєднання (інші види реорганізації відбуватимуться за звичайною процедурою). На думку розробників законопроекту, спрощення процедури приєднання банків буде хорошою альтернативою поряд із збільшенням розміру статутного капіталу за рахунок додаткових внесків та дозволить безперервно обслуговувати клієнтів протягом проведення усієї процедури реорганізації.
Згідно з нормами законопроекту, банки-учасники приєднання зобов'язані подати до Національного банку України проект плану реорганізації шляхом приєднання. Банк-правонаступник набуває всіх прав за переданими йому активами, а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Крім того, законопроектом передбачена прискорена процедура прийняття рішення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та спрощена процедура отримання дозволу Антимонопольного комітету України.
Також законопроектом планується врегулювати питання припинення здійснення банківської діяльності без ліквідації юридичної особи. На думку розробників, це дозволить банкам, які не можуть виконати вимоги Національного банку України щодо капіталізації, залишити банківський ринок без навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на вищевказане, банк може прийняти рішення про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Таким чином, юридична особа, яка припинила здійснювати банківську діяльність, втратила ліцензію та виключена з реєстру банків, може здійснювати інші види діяльності.
Однак, збереження юридичної особи в найменування якої, як правило, міститься слово «банк» для здійснення господарської діяльності, крім банківської, виглядає сумнівно. Крім того, ділова репутація юридичної особи тісно пов'язана з її фірмовим найменуванням, і таке фірмове найменування складно буде впізнати, після вилучення з нього слова «банк».
Загалом, даний законопроект можна охарактеризувати як позитивний. Враховуючи досвід минулих років, процедура приєднання досить часто використовується банками. Згідно з даними Національного банку України, в період 1992 -1994 рр. - було укладено 11 угод про приєднання; 1995 -2005 рр. - 29 угод про приєднання; 2006 -2016 рр. - 11 угод про приєднання.
Для пересічних громадян збільшення вимог до капіталу банків означатиме зростання впевненості у виборі банку та меншу ймовірність зазнати втрат у зв'язку із його банкрутством. За останні роки в Україні збанкрутіло близько півсотні банків, виплати вкладів з цих банків було покладено на державу. Згідно з даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на 2016 р. вкладникам неплатоспроможних банків кожен місяць виплачується від 65 до 80 млн. грн. Тому, під час вибору банку варто враховувати насамперед його стабільність, що ґрунтується, серед іншого, на розмірі статутного капіталу.
Отже, видається, що не всі банки зможуть виконати графік підвищення обсягу статутного капіталу, тому найближчим часом варто очікувати новини про об'єднання банків з недостатнім обсягом статутного капіталу, цілком можливо, за процедурою передбаченою законопроектом № 5539.
Арсен Нізельський, старший юрист LEMAN International Law Group
Андрій Слободенюк, юрист LEMAN International Law Group
