Аналіз практики застосування статей 1061 і 1070 ЦК у справах про стягнення процентів за банківськими депозитами до і після його закінчення.
Отже, історія така: сеанс одночасної гри, шахіст здається Альохіну. Альохін запитує: "А чому Ви здалися"? "Але Ви ж, - говорить шахіст, - мені ставите мат". "Почекайте, - говорить, перевертаючи дошку, - а якби Ви ось так пішли"? І каже: "Слухайте, тоді я вже здаюся за білих". Альохін відповідає: "Ні, почекайте". Перевертає дошку знову і говорить: "Ні, все-таки Вам мат".
Саме таку ситуацію мені нагадує правовий висновок Верховного Суду України в постанові ВСУ від 21.09.2016 року у справі № 6-544цс16 (№ у ЄДРСРУ 61817254) щодо стягнення процентів за вкладом у розмірі (згідно з умовами договору) саме до моменту його фактичного повернення (ч. 5 ст. 1061 ЦК), а не лише до моменту закінчення договору, враховуючи зміну форми договору у разі припинення договору вкладу (ч. 2 ст. 1070 ЦК).
На мій погляд, ця постанова не внесла жодної ясності у цій категорій справ.
Так, згідно з ч. 5 статті 1061 ЦК проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Відповідно до ч. 2 статті 1070 ЦК проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
До прийняття спірної постанови ВСУ існувало дві категорії справ, вирішення яких залежало від певних обставин, встановлених судом.
На мій погляд, «зерно» питання було в тому, а чи був договір пролонгований після його закінчення або чи діяв він на момент смерті вкладника?
Є численні правові позиції, згідно з якими якщо договір не пролонгований, то після його закінчення відсотки нараховуються як за депозитом на вимогу, а стаття 1061 ЦК застосуванню не підлягає.
Такими справами, де не застосовано статтю 1061 ЦК, встановлено обставину, що «Договором не передбачено його автоматичної пролонгації та зміни умов в односторонньому порядку» та не встановлено факт смерті, є:
* постанова ВСУ від 29.06.2016 року у справі № 6-956цс16 (№ в ЄДРСРУ 58736555);
* постанова ВСУ від 01.06.2016 року у справі № 6-2558цс15 (№ в ЄДРСРУ 58332539);
* постанова ВСУ від 11.05.2016 року у справі № 6-338цс16 (№ в ЄДРСРУ 57832422);
* постанова ВСУ від 27.04.2016 року у справі № 6-639ц16 (№ в ЄДРСРУ 57515134, ймовірно, за помилку в реєстрі!) або провадження № 6-302цс16;
* постанова ВСУ від 02.03.2016 року у справі № 6-2861цс15 (№ в ЄДРСРУ 56309772);
* постанова ВСУ від 11.11.2015 року у справі № 6-1891цс15 (№ в ЄДРСРУ 53498273);
* постанова ВСУ від 10.06.2015 року у справі № 6-36цс15 (№ в ЄДРСРУ 45910643).
Зазначені постанови ВСУ активно застосовувались ВССУ:
* ухвала ВССУ від 28.09.2016 року у справі № (№ в ЄДРСРУ 61817439)
* ухвала ВССУ від 07.09.2016 року у справі № 552/5459/15-ц (№ в ЄДРСРУ 61235174)
* ухвала ВССУ від 20.07.2016 року у справі № 552/3833/15-ц (№ в ЄДРСРУ 59172105)
* ухвала ВССУ від 14.07.2016 року у справі № 695/3210/15-ц (№ в ЄДРСРУ 58989240)
* ухвала ВССУ від 13.07.2016 року у справі № 750/10611/15-ц (№ в ЄДРСРУ 58937509)
* ухвала ВССУ від 22.06.2016 року у справі № 761/25485/14-ц (№ в ЄДРСРУ 58789540)
* ухвала ВССУ від 01.06.2016 року у справі № 761/14100/15-ц (№ в ЄДРСРУ 58247996)
* ухвала ВССУ від 01.06.2016 року у справі № 520/22/15-ц (№ в ЄДРСРУ 58106849)
* ухвала ВССУ від 27.04.2016 року у справі № 757/6071/15-ц (№ в ЄДРСРУ 57515363)
* ухвала ВССУ від 13.04.2016 року у справі № 6-30948ск15 (№ в ЄДРСРУ 57227290).
Вказані постанови ВСУ також було застосовано ВГСУ:
* постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі № 910/29406/15 (№ в ЄДРСРУ 59788238).
Поряд з цими справами та за подібних ключових обставин є справи, в яких проценти були стягнуті до моменту фактичного повернення вкладу та без пролонгації, а саме:
* постанова ВСУ від 28.01.2015 року у справі № 6-247цс14 (№ в ЄДРСРУ 42576434);
* постанова ВСУ від 29.05.2013 року у справі № 6-39цс13 (№ в ЄДРСРУ 31701326).
Слід зазначити, що ці справи ВСУ вже не застосовуються судами касаційної інстанції, оскільки ці правові позиції суперечать зазначеним вище висновкам з приводу стягнення процентів за вкладом до моменту закінчення договору.
Поряд з цим є справи, в яких встановлено факт смерті вкладника (спадкодавця), успадкування вкладу, а в деяких випадках прямо й факт пролонгації вкладу, та вирішувалось спірне питання: яким чином здійснювати нарахування та стягнення відсотків - до моменту смерті або до фактичного повернення вкладу, що у всіх зазначених вище випадках здійснювалось одразу після закінчення строку дії договору.
Такими справами були:
* постанова ВСУ від 09.04.2014 року у справі № 6-12цс14 (№ в ЄДРСРУ 38376811).
* постанова ВСУ від 22.01.2014 року у справі № 6-157цс13 (№ в ЄДРСРУ 36866540);
* постанова ВСУ від 20.11.2013 року у справі № 6-129цс13 (№ в ЄДРСРУ 35667399) - вклад пролонговано;
* постанова ВСУ від 18.09.2013 року у справі № 6-65цс13 (№ в ЄДРСРУ 33890131) - вклад пролонговано;
* постанова ВСУ від 04.09.2013 року у справі № 6-67цс13 (№ в ЄДРСРУ 33432798).
При цьому у всіх випадках відсотки стягнуто до фактичного повернення вкладу спадкоємцям за чинним чи пролонгованим договором, який було повернено одразу після закінчення строку дії договору.
Слід зазначити, що ці правові позиції ВСУ не використовуються ані ВССУ, ані ВГСУ у 2016 році.
Водночас у справі ВСУ згідно з постановою від 21.09.2016 року у справі № 6-544цс16 (№ в ЄДРСРУ 61817254), якою залишено в силі рішення першої інстанції (№ в ЄДРСРУ 47146664), встановлено такі обставини справи:
"У справі, яка переглядається, за умовами укладених між вкладниками та банком 25 жовтня 2012 року і 11 лютого 2013 року договорів банківського вкладу строк їх дії складав: 366 днів (до 25 жовтня 2013 року) та 365 днів (до 11 лютого 2014 року)".
Суди встановили, що позивач є спадкоємцем після смерті вкладників та, отримавши 6 червня 2014 року свідоцтво про право на спадщину за законом, 19 червня 2014 року звернувся до банку із заявою про повернення вказаних банківських вкладів, чим засвідчив свій намір припинити дію договорів.
Відсоткова ставка за договором - 18%. Надходження вкладу за рішенням суду - 15 травня 2015 року. Стягнення відсотків - по 14 травня 2015 року (включно).
Отже, фактично це категорія справи про успадкування вкладу, в якій відсотки стягуються до моменту, що передує фактичному поверненню вкладу, - по 14 травня 2015 року, тобто фактично через рік після припинення дії договору (19.06.2014 року).
Водночас ВСУ у цій справі здійснив такий висновок:
"Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до правових висновків, викладених Верховним Судом України у постановах від 29 травня, 18 вересня і 25 грудня 2013 року, 22 січня, 9 квітня 2014 року та 28 січня 2015 року щодо застосування норм частини другої статті 625, частини п'ятої статті 1061 ЦК України, воно помилково було скасоване рішенням апеляційного суду, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції»
Як зазначено вище, у цих виділених справах ані факту смерті, ані факту пролонгації встановлено не було, але відсотки стягнуто до моменту фактичного повернення вкладу. Можливо, посилання на ці рішення пов'язані з предметом щодо застосування статті 625 ЦК України.
Отже, спірна постанова ВСУ має ознаки повернення судової практики до стягнення у всіх випадках процентів саме до моменту, що передує поверненню вкладу, а тому не виключається друга зміна правової позиції у цій категорії справи щодо застосування статей 1061 і 1070 ЦК.
Поряд з цим у цій постанові ВСУ немає жодного посилання щодо відступлення від раніше прийнятих правових позицій щодо стягнення процентів лише до моменту, що передує закінченню договору.
У будь-якому разі, у разі успадкування вкладу відсотки стягувались до моменту фактичного повернення вкладу спадкоємцю у всіх випадках. В інших випадках - до моменту припинення договору вкладу, за виключенням справ № 6-247цс14 та 6-39цс13.
Отже, на мій погляд, зазначена постанова ВСУ нагадує двічі перевернену шахову дошку і жодної ясності до практики застосування спірних статей і стягнення процентів за банківським вкладом не внесла.
Павло Хомяк,
директор Юридичної компанії «Антарес» ® (м. Дніпро)
