Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Адвокатская этика и соцсети: нужно ли урегулировать вопрос?

11.47, 16 мая 2016
5889
4

ЮРЛИГА поинтересовалась у представителей украинской адвокатуры: необходимо ли внести изменения в Правила адвокатской этики в части поведения юристов в социальных сетях? Существует ли сегодня в этом ос...

Валентин Гвоздий,

заместитель Председателя Национальной ассоциации адвокатов Украины, Совета адвокатов Украины, адвокат

Социальные сети стали для адвокатов не только личным пространством общения. Большинство аккаунтов в Фейсбуке созданы как профессиональные профайлы - адвокат такой-то, место работы такое-то. Многие темы, касающиеся как отдельных дел (особенно резонансных), так и в целом деятельности адвокатуры, прокуратуры, Национальной полиции, реформ, политической ситуации, мгновенно выносятся на обсуждение фейсбук-сообществом, и адвокаты всегда активны в этих дискуссиях. Хорошо, когда привносится профессиональная экспертиза, когда публичные онлайн-дискуссии помогают привлечь внимание общества к тем проблемам, которые волнуют адвокатский корпус. Соцсети важны, когда идет речь о защите прав граждан. Публичные кампании поддержки, твиттер-штормы, флешмобы помогают защитнику переманить общественное мнение на сторону справедливости.

Однако у свободы слова и информации и правил фейсбук-сообщества есть и вторая сторона медали - злоупотребления всеми возможностями открытого виртуального общения не влекут за собой реальной ответственности. Идеальный инструментарий для травли, безграничные возможности для нанесения ущерба профессиональной и деловой репутации, некорректные обвинения и манипуляции - этого, к сожалению, много в Фейсбуке. С ростом активности в сетях этическая проблема действительно вырастает в масштабе. И это заслуживает официальной реакции.

Адвокатское сообщество может и должно правильно отреагировать на новые вызовы онлайн-коммуникации. НААУ активно использует Фейсбук, проводит обучающие мероприятия в режиме онлайн-конференций. Комитеты НААУ имеют свои отдельные страницы, через которые оперативно информируют о своих активностях, проводят обсуждения, находят новых партнеров для реализации новых инициатив. Однако надо признать: иногда и официальные ресурсы, и аккаунты отдельных адвокатов, и публикации и комментарии адвокатов в соцсетях грубо нарушают этику общения, а не только политику Фейсбук, например. Отмечу, что бывают и случаи, когда профессиональные споры или споры между профессионалами превращаются в межличностные конфликты, куда примешивается слишком много эмоций и много лишних слов.

В Правилах адвокатской этики прямых норм, предусматривающих ответственность за высказывания в сети, нет. Однако сам дух Правил предусматривает то, что в публичной плоскости адвокат не может выходить за рамки закона и корпоративного этического кодекса. Статья 12 прямо говорит о том, что всей своей деятельностью адвокат должен утверждать уважение к профессии, ее сути и общественному предназначению, содействовать уважению профессии в обществе. При разработке Правил мы смотрели на перспективу. Поэтому в документе предусмотрено, что Кодекс поведения европейских адвокатов станет обязательным для украинских адвокатов в их деятельности на территории ЕС, когда НААУ станет членом Совета адвокатских ассоциаций и правовых сообществ Европы. Заявка, как мы надеемся, будет рассмотрена в этом году. Нарушение требований европейского кодекса будет считаться дисциплинарным проступком. В европейской практике отношение к некорректным высказываниям адвоката нелояльное. Европейские стандарты - это не только качество жизни, как известно, но и высокая степень ответственности, законопослушности и культуры. Поэтому, с учетом нашего масштаба проблемы и негативного влияния на репутацию профессии в целом, НААУ изучит современную практику и рассмотрит возможность внести дополнения в Правила адвокатской этики. Тему откроем на одном из ближайших заседаний РАУ. Дискуссии и разные мнения всегда приносят пользу, ведь в споре рождается истина. Но ее точно нельзя установить в словесной драке.

Игорь Головань, адвокат

Боюся розчарувати деяких колег, але, відкриваючи ноутбук чи вмикаючи смартфон, ми не поринаємо в інший всесвіт, в якому не діють правові й етичні норми, що їм ми маємо підкорятися у нашому старенькому тривімірному просторі.

Інтернет, звичайно, більш досконалий засіб комунікації, ніж, скажімо, прапорцевий семафор. Але всього лише засіб комунікації.

Всі ми пам'ятаємо, як песик Шарік і котик Матроскін чудово могли ображати один одного, користуючись послугами листоноші Пєчкіна. Більше того, у момент фінансової скрути Шарік досить легко обійшовся і без пошти, намалювавши «фігвам» просто на печі. І та піч передала, як тепер кажуть, «месседж» собаки-фотографа у кедах хазяйновитому коту у морському тільнику не гірше сучасної інтернет-сторінки.

Адвокат повинен дотримуватися етичних правил у спілкуванні незалежно від того, перегукується він з колегою через вулицю, розмовляє телефоном чи постить у соціальній мережі.

Тому жодних окремих етичних норм стосовно спілкування у соціальних мережах запроваджувати не варто.

На жаль, деяким колегам цікавіше вигадувати нові все більш екзотичні правила й обмеження, ніж перейматися проблемами реалізації чинних.

Реформована українська адвокатура, наскільки пам'ятаю, не провела жодного безконфліктного з'їзду. Рішення про сплату внесків та підвищення кваліфікації виконуються адвокатами без ентузіазму.

Кваліфікацію не підвищило 80 відсотків колег.

Внески не сплатили своєчасно 37 відсотків.

Не вщухають суперечки стосовно дизайну та виготовлення різного роду адвокатських паперів.

Спори про розподіл адвокатських внесків вирішуються в суді.

Володільці українських адвокатських свідоцтв створюють «адвокатуру ДНР».

Словом, саме час зайнятися Фейсбуком.

Алексей Шевчук, адвокат

Щодо необхідності внесення змін до Правил адвокатської етики в частині поведінки адвокатів у соціальних мережах

Конституція України проголосила найважливішу соціальну функцію адвокатури як незалежного недержавного інституту - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах, на професійній основі, базуючись на принципах верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності.
Згідно з Правилами адвокатської етики надзвичайна важливість адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки, а також загальновизнаним нормам і правилам, прийнятим у міжнародній адвокатській спільноті.
При цьому дотримання адвокатами особливих етичних вимог і правил розглядається світовою адвокатською спільнотою як необхідна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві.
У зв'язку з цим адвокати повинні з особливою відповідальністю ставитися до публічного спілкування, в тому числі в соціальних мережах.

Станом на сьогодні в Україні набули масового поширення соціальні мережі, такі як Вконтакте, Фейсбук, Твіттер, тощо.
Найбільшого поширення в України набула соціальна мережа Фейсбук (більше 6 млн. користувачів).
З вересня 2006 р. доступ до неї став відкритим, а з червня 2009 року - з'явилась можливість самостійно обирати адресу своєї сторінки (www.facebook.com/).

Сьогодні більша частина адвокатів України користується перевагами, які надає соціальна мережа Фейсбук - вони створюють персональні сторінки (аккаунт, профіль, профайл тощо), де спілкуються с друзями та колегами, клієнтами, діляться досвідом, рекламують себе та свою діяльність, надають правову допомогу в онлайн-режимі тощо.
Однак жоден адвокат не має будь-якої легальної можливості підтвердити, що відповідна сторінка створена та наповнюється інформацією саме вказаним адвокатом.
Будь-яка стороння особа може створити сторінку, яку назвати будь-яким вигаданим іменем - від фантастичного кіногероя до президента держави. Аналогічно, можливе створення фейкової сторінки з П. І. Б. адвоката, адвокатського бюро чи об'єднання.
Тому цілком можлива ситуація, коли на таких (не підтверджених) сторінках сторонніми особами (а можливо, і самими адвокатами) без будь-якої відповідальності публікуються повідомлення, які ображають честь, гідність та ділову репутацію адвокатів, адвокатську професію та статус адвоката в цілому.
Така ситуація надає можливість зазначеним особам самоутверджуватись, рекламувати себе та створювати антирекламу іншим адвокатам за рахунок недобросовісної конкуренції та «чорного піару».
Само собою, такі дії є грубим порушенням правил адвокатської етики.

На підставі викладеного вбачається, що внесення змін до Правил адвокатської етики в частині поведінки адвокатів у соціальних мережах є кроком доцільним, але недостатнім.
Так, статтею 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено обов'язок Ради адвокатів України забезпечити ведення Єдиного реєстру адвокатів України. Зокрема, до ЄРАУ вноситься інформація щодо засобів зв'язку з адвокатом, а також інші відомості, передбачені цим Законом.
Вказана інформація є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Тому вбачається за доцільне надати можливість адвокатам вносити інформацію щодо їх особистих (персональних) сторінок у соціальних мережах (як варіант, додати в ЄРАУ відповідну графу).
Це надасть можливість потенційним клієнтам чітко ідентифікувати користувачів відповідних сторінок у соціальних мережах як адвокатів, які надають відповідні послуги.
Крім того, це надасть можливість притягувати адвокатів до відповідальності за публікацію на своїх сторінках повідомлень, які порушують правила адвокатської етики.

Також, з лютого 2012 р. соціальна мережа Фейсбук надає можливість підтвердження профілів популярних користувачів мережі.
За допомогою цієї функції справжні сторінки адвокатів (авторство яких перевірено) відзначаються спеціальним знаком для того, щоб усі були впевнені в достовірності опублікованої там інформації.
Тому вбачається за доцільне передбачити можливість адвокатам підтверджувати належність своїх персональних сторінок.
І наостанок, хотілося б зауважити, що адвокат залишається адвокатом 24 години на день, 7 днів на тиждень, де б він не був і чим би він не займався.
Для адвоката соціальні мережі жодним чином не є місцем, вільним від обов'язку дотримуватись етичних стандартів поведінки, а також загальновизнаних норм і правил, прийнятих у міжнародній адвокатській спільноті.
Тому внесення змін до Правил адвокатської етики, а також до інших актів для належного врегулювання поведінки адвокатів у соціальних мережах є кроком вимушеним, але вкрай необхідним.

Андрей Цыганков, Председатель Комитета НААУ по вопросам адвокатской этики, адвокат

Очень важный и актуальный запрос поднят. Изначально нужно понимать, что Правила адвокатской этики являются обязательными только для адвокатов; для юристов они могут иметь лишь рекомендательный характер. Еще в 2013 году мною была поднята данная проблема в связи с использованием нецензурной лексики адвокатами в социальных сетях и в связи с поведением, которое, по моему мнению, недостойно адвоката и является нарушением Правил адвокатской этики.

Еще 01.06.2013 г. Совет адвокатов Украины дал разъяснения о том, что подобное поведение адвокатов в социальных сетях является нарушением Правил адвокатской этики. Фактически установлено, что за такие нарушения Правил адвокатской этики адвокат может быть привлечен к дисциплинарной ответственности. Данные изменения в Правила адвокатской этики актуальны и необходимы, но на пути их реальной реализации возникает принцип необоснованно не ограниченной свободы слова, защиты персональных данных гражданина и адвоката.

Так, будучи главой Комитета по вопросам адвокатской этики при НААУ, я неоднократно сталкивался с проблемой, когда тот или иной адвокат, простой гражданин обращались в Комитет с проблемой прямого хамства и нецензурщины, если можно так сказать, которую допускают пользователи социальной сети Фейсбук, чья страничка в социальной сети ассоциируется с тем или иным адвокатом Украины.

И что? В последующем адвокат занимал позицию «провинившегося страуса»: он или она просто не отвечали на мои запросы или запросы других адвокатов, членов Комитета по вопросам адвокатской этики при НААУ, о том, являются ли они собственником соответствующей странички в сети и принадлежит ли им подобное выражение. А без такой информации нет и не может быть ответственности, чем, по моему мнению, достаточно неэтично пользуются довольно уважаемые коллеги. И коллеги, понимая это, просто не предоставляют соответствующую информацию о том, что страничка в социальной сети принадлежит именно им, как и непосредственно хамское выражение. Потому в такой форме изменения в ПАЭ не будут результативными в плане ответственности, а потому просто буду декларацией и не более, которую большинство коллег в погоне за сомнительной популярностью «хама социальных сетей» просто не воспримут, как реальные требования к адвокатам.

Скорее, речь должна идти о том, что адвокат обязан предоставить в Единый реестр адвокатов Украины информацию о своих страничках в социальных сетях, и если установлено, что на страничке, ассоциируемой с адвокатом, распространяется хамство в постах и комментариях, то адвокат также обязан обратиться к разработчикам социальных сетей с требованием о закрытии такой странички, а, возможно, и к правоохранительным органам с требованием надлежащего реагирования на факт вмешательства в адвокатскую деятельность.

А вот несовершение таких действий в строго установленные сроки должно, безусловно, считаться дисциплинарным проступком и стать основанием для дисциплинарной ответственности адвоката. Тогда такие изменения будут результативными, реальными и позитивными для адвокатуры Украины и общества в целом. Ну, и, наверное, стоит ожидать от СМИ, что практика «провинившегося страуса» при установлении хамства в сети адвокатом станет неприемлемой и будет обсуждаться. Мы хорошо знаем таких героев поименно. Критерии того, является ли материал хамским и неэтичным или нет, также должны быть установлены в ПАЭ, что обеспечит их действенность.

Ксения Проконова, адвокат

Правила адвокатской этики - это документ, которого достаточно для того, чтобы понимать м***к адвокат или нет. Дополнять их отдельными положениями по поведению в социальных сетях не нужно. Соцсети - это зеркало того как ведут себя адвокаты в обычной жизни.

Проблема в том, что “моральной полицией” в адвокатуре выступают неоднозначные личности, которым в приличных домах руки бы не подали. Мы не одиноки в этом. Российские адвокаты также позволяют себе неоднозначные высказывания в адрес коллег. Однако это не основание создавать какие-то отдельные механизмы реагирования. Клиенты дадут обратную связь лайками, а мнение других адвокатов вторично, поскольку время для оценивания поступка адвоката есть только у незанятых делами. А раз нет дел, значит, с успехом не сложилось. Зачем слушать советы о морали от того, кто не справляется с основной деятельностью?

Действенным механизмом борьбы с нарушениями правил должны быть квалификационные комиссии. Устраивать “охоту на ведьм” в фейсбуке - излишне.

Подпишитесь на рассылку
Главные новости и аналитика для вас по будням
Оставьте комментарий
Войдите, чтобы оставить комментарий
Войти
На эту тему