Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Можливості та правове регулювання

Регулювання міжнародного права стосовно наслідків збройного конфлікту фокусується, у першу чергу, на гарантіях для цивільного населення. Захист окремих індивідів від переслідування, жорстокого поводження, свавілля та забезпечення належних умов існування цивільного населення залишається пріоритетом для правового регулювання.

Окремий блок норм міжнародного гуманітарного права також стосується захисту власності від зловживань сторони збройного конфлікту. Саме у цьому аспекті наразі чи не найбільше очікувань та питань щодо можливостей правосуддя по відношенню до постраждалих юридичних осіб від наслідків збройного конфлікту.

По-перше, правовою підставою розглядати можливості щодо відшкодування завданої шкоди можуть бути потенційні порушення прав юридичних осіб. Враховуючи умови збройного конфлікту та їх можливі наслідки у межах кримінальних правопорушень, недоречно розглядати можливість відшкодування завданої шкоди у порядку цивільного судочинства. Природа цих порушень, необхідність встановити виконавців вчинених злочинів нерозривно пов’язана з процесом фіксації завданих збитків та пошуку механізмів їх відшкодування.

Після подій ІІ Світової війни міжнародна практика вже мала справу з правовою практикою звернення до судів цивільної юрисдикції щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення порушень міжнародного гуманітарного права, від конкретної держави-учасниці збройного конфлікту. Міжнародний суд ООН розглядав заяву Німеччини проти Італії з цього приводу та визнав подібні рішення національних судів такими, що суперечать міжнародному праву. 

У аспекті міжнародного гуманітарного права ці факти аналізуються як ймовірні воєнні злочини, які передбачені у статтях Конвенції про захист цивільного населення від 12.08.1949 та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосуються захисту жертв збройних конфліктів міжнародного характеру від 08.06.1977. Потенційно серед переліку порушень законів та звичаїв війни можна розглядати як ті, що посягають на юридичних осіб:

  • умисний напад на цивільні об’єкти - щодо фактів пошкодження чи руйнування майна, якщо буде доведено, що на певні об’єкти було спрямовано напад;
  • масштабне знищення чи присвоєння майна, не викликане військовою необхідністю - щодо фактів спричинення безпосередньої шкоди майну, так і невиправданого примусового вилучення майна в умовах збройного конфлікту;
  • невибіркові атаки - щодо фактів пошкодження чи руйнування майна, які вчиняються під час масових атак на населені пункти;
  • реквізиція майна чи застосування репресалій - щодо фактів примусового вилучення майна.

Водночас, положення прав людини у цьому аспекті звертають увагу на право власності, зокрема закріплене у статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950. Ця стаття прямо захищає власність юридичних осіб. Враховуючи те, що норми прав людини в умовах збройного конфлікту продовжують діяти, але тлумачаться відповідно до положень міжнародного гуманітарного права, як було встановлено у рішенні ЄСПЛ Хасан проти Великої Британії (№ 29750/09), факти вчинення воєнних злочинів та відшкодування завданої внаслідок їх шкоди може потенційно розглядатись як порушення прав людини у межах відповідних механізмів.

По-друге, механізми та можливості розглядати заяви про компенсації завданої збройним конфліктом шкоди на цей час все ще обговорюються. Наприклад, Міністерство юстиції України ініціює дискусії щодо створення спеціальної компенсаційної комісії. Проте на даний час в якості опцій для юридичних осіб в Україні доступні такі:

  1. оцінка завданої шкоди за окремою процедурою, передбаченою Урядом України - після 24 лютого 2022 р. Кабінетом Міністрів України було удосконалено порядок оцінки шкоди, завданої збройним конфліктом (Постанова Кабінету Міністрів України № 326 від 20.03.2022 р.). Серед передбачених напрямків порядок також включає оцінку економічних втрат відприємств, що включає включає підприємства усіх форм власності та їх втрати внаслідок знищення чи пошкодження майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності. Повноваження з оцінки завданої шкоди покладено на місцеві органи влади. Проте головною перешкодою в реалізації цього порядку є те, що внаслідок активних бойових дій було припинено роботу спеціальних комісій на місцях з розгляду цих питань. Враховуючи це, а також видатки державного бюджету України на поточний рік, можливість реалізації цього порядку залежить від умов на конкретній території та можливості функціонування місцевих органів влади;
  2. заявлення цивільного позову у межах кримінального провадження - положення Кримінального процесуального кодексу України надають можливість звернутись із цивільним позовом у кримінальному провадженні до  фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого. Право на таке звернення має юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди. Особа має можливість звернутись із таким позовом до початку судового розгляду справи. Перспективи відшкодування у межах цього правового інструменту варто оцінювати у кожній конкретній справі окремо, залежно від якості та ефективності проведення розслідування, а також підозрюваного/обвинуваченого та його реальності можливості здійснити відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. При тому цей інструмент має важливе значення для фіксації завданої внаслідок вчиненого правопорушення шкоди, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між діянням та наслідками, а також ідентифікації винних;
  3. звернення до Європейського суду з прав людини - можливість звернутися щодо порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в умовах збройного конфлікту залишається відкритою для юридичних осіб України. Варто зауважити, що Російську Федерацію було виключено з Ради Європи, що також тягне за собою виключення її представництва у Європейському суді з прав людини. Враховуючи час прийняття відповідного рішення, Суд має юрисдикцію розглядати факти порушень, що були вчинені до 16 вересня 2022 року. Факти, які мали місце після цієї дати, на жаль, не будуть прийнятними для розгляду Європейським судом з прав людини. У перспективі, рішення Суду може включати компенсацію завданої юридичній особі майнової шкоди, якщо про це буде заявлено під час розгляду заяви;
  4. можливість звернення до арбітражного суду - в залежності від підстави звернення, юрисдикції арбітражного суду для юридичних осіб залишається можливість використання цього інструменту правосуддя. Його можливості пов’язані скоріш із виконанням договірних зобов’язань між сторонами та усуненням спорів, які можуть виникнути через умови збройного конфлікту. Але при цьому врегулювання питань, що можуть бути пов’язані з неналежним виконанням умов договору, завданих збитків та форс-мажорними обставинами потенційно можуть стати предметом врегулювання в арбітражі.

Більшість механізмів, описаних вище, не виключають використання кількох одночасно. Представлені опції знаходяться у різних сферах регулювання, проте для рішення про їх використання важливий правовий аналіз конкретної справи та консультації юристів, які дають можливість оцінити перспективи та ймовірні рішення. Не виключено, що у майбутньому будуть додані нові опції, оскільки у публічній площині обговорюється можливість створення окремого формату з іншими країнами, що дозволить реалізовувати арештовані активи РФ за кордоном та за рахунок цих коштів вирішувати питання про виплату компенсацій за завдану шкоду. Крім того, тривають дискусії щодо створення окремого механізму правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини, у межах якого також мають бути передбачені можливості для компенсації завданої шкоди розглянутими порушеннями. З огляду на це, вкрай важливо зафіксувати факт порушення, вчиненого проти юридичної особи в умовах збройного конфлікту. Крім того, необхідно зібрати всю доступну інформацію, яка може його підтвердити, та забезпечити її належне зберігання. Не варто ігнорувати можливість звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення злочину та забезпечити ефективне представництво у відповідних кримінальних провадженнях з метою належного представництва інтересів юридичної особи. 

 Михайло Третьяков, керуючий партнер АО «AZONES»

Аліна Павлюк, адвокат АО «AZONES»

Шукаєте шаблон договору? Шаблони за 11 найпопулярнішими тематиками надасть Contractum від LIGA360. Заповнюйте мінімум полів та отримайте договір з оптимальною структурою. Спробуйте сьогодні.

Подпишитесь на рассылку
Главные новости и аналитика для вас по будням
Похожие новости