Професія юриста - чи є вона в Україні? Якщо відповідь позитивна, то чому ж в суспільстві назріла тотальна недовіра до адвокатів, суддів, прокурорів? І що ж з усім цим робити? Відповіді на ці питання ЛІГА :ЗАКОН шукала разом з провідними українськими юристами, що обмінялися думками у рамках дискусійної панелі.
Відкриваючи захід, Дмитро Глазуноввиконавчий директор компанії ЛІГА :ЗАКОНвідмітив, що ця дискусійна панель є першою з циклу заходів "Країна крізь призму професії", покликаних освітити об'єктивні причини і проблеми, що перешкоджають розвитку професії. "Ми вважали і продовжуємо вважати, що для суспільства, бізнесу, окремого громадянина вигідніше жити і розвиватися за правилами і у рамках права. Але що заважає сьогодні суспільству жити таким чином, яка роль юридичної професії і що вона все-таки може дати суспільству? Чи зможуть представники юридичного корпусу завтра стати силою і вагою, який трансформує громадську думку і перетворить існуючу ментальність? Щоб зрозуміти і допомогти юристам і молодому поколінню розібратися в складних проблемах, сьогодні ми починаємо формувати інше інформаційне поле про професію і її значення в суспільстві".
Першому серед експертів слово було надане найбільш авторитетному і шанованому українському юристові Василю Кисилющо вказало корінь усіх проблем нашій професії. "Ми доки не готуємо тих юристів, які мають бути юристами в демократичній правовій державі з ринковою економікою- стверджує старший партнер ЮФ "Василь Кисиль і Партнери". - У нас немає нормальної стратегії підготовки фахівців в цій галузі знань". У числі проблем юрист називає в першу чергу відсутність спеціалізації. Адже для кожної із спеціальностей - будь то адвокат, прокурор або суддя - потрібний різний набір знань і різні психоемоційні особливості. А у студентів зараз немає навіть можливості вибирати собі курси, заявляє юрист.
Проте колишній народний депутат, юрист Сергій Власенко категоричніший у своїх судженнях. На його думку, у Україні вже давно не існує юридичної професії як такої. "І давайте не робити вигляд, що вона у нас є"- відмічає він.
Категоричний і Євгеній Солодкокерівний партнер АК "Солодко і Партнери", стверджуючи, що ринок легальних адвокатських послуг знищений. "От і все, сувора правда життя. А усі ці стандарти, засідання з громадськістю… Та при чому тут громадськість? Посадите по 30 практиків з кожної галузі, і вони розповідять, в чому проблеми. Ось з цим матеріалом і слід працювати"- міркує пан Солодко. Зокрема, такий підхід із залученням виключно практиків юрист пропонує застосовувати при розробці законопроектів.
Така ситуація в професії в першу чергу негативно впливає на молоде покоління, адже перш ніж вивчити тонкощі професії, молоде покоління починає розуміти, що виграє найсильніший, той, у кого є зв'язки. І нікому не потрібне правове обгрунтування позиціїпідкреслює екс-представник Юлії Тимошенко в ЕСПЧ Валентина Теличенко. Юрист упевнена, що доки не поміняються цінності в державі, немає сенсу говорити про проблеми освіти юристів.
Вторить колезі і президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитриевавідмічаючи: молоді юристи приходять на співбесіду з вимогами відносно зарплати в декілька тисяч доларів, службової машини і інших благ, а натомість пропонують свої зв'язки в якомусь суді, приміром.
"Найстрашніша таємниця нашої професії - це те, що нашим клієнтам не потрібні юридичні послуги. Вони просто хочуть, щоб їм було комфортне. Якщо юрист забезпечить те саме почуття комфорту своїм клієнтам і не втратить себе як людина, то це, напевно, і є успішний юрист"- резюмує Е. Солодко.
Так хто ж винен: самі юристи, влада, або просто зірки стали не так?
В той же час О. Дмитриева радить колегам не згущувати фарби, адже світу між юристами і державою в історії не було ніколи - саме юристи стояли на чолі революцій, розвалу країн, імперій, зміни епох... А порядні юристи є, продовжує пані Дмитриева, але вони не можуть реалізувати свої професійні якості, оскільки системі, що склалася, вони, напевно, не потрібні. Але інше питання в тому, куди поділися порядні юристи, що потрапили у Верховну Раду, Мінюст, Вищу раду юстиції? Чому вони мовчать? Адже юристові, з ранку до ночі бігаючому по судах, ніколи мітингувати, говорить адвокат.
Безліч претензій у практиків і до судів. Так, В. Кисиль відмічає, що у нас немає судової владитій, якою вона мала б бути, як немає і зацікавленості держави в тому, щоб така гілка влади з'явилася.
Накипіло у усіх досить, невдоволені юристи і ігноруванням аргументів, "решаловом" і іншими "принадами" судових розглядів. У свою чергу, С. Власенко називає суддів апендиксом Адміністрації Президента, а В. Теличенко вважає, що усе зміниться тільки після того, як судді злякаються або самосуду, або можливості втратити своє крісло.
Чи так усе погано, як то кажуть?
Представники суддівського корпусу з цим не згодні. Гідні представники професії є скрізь. Так само як і негідні, відмічає Олена Яценкосуддя ВХСУ. "Я адже теж неодноразово під час слухань у справі бачу помилки адвокатів. І вважаю, що для слухання справ у ВХСУ юристам слід видавати допуск. Оскільки не раз спостерігаю, що працюють вони недобросовісний, затягують процес. Помилки роблять усе, так чому ви вирішили почати з суддів"? - запитує пані Яценко.
Підтримав колегу і Володимир Полищуксуддя ВХСУ, відмічаючи, що все ті 8 тисяч суддів не приїхали з Америки, вони діти свого суспільства, виховані цим суспільством. І що поробити, якщо не у усіх вистачає моральних принципів відмовитися від запропонованого хабаря.
Встав на захист суддівського корпусу і Іван Домброскийсуддя Верховного і Конституційного Судів України у відставці: "Ми критикуємо усіх і уся. Де ж вихід? Так от, є така народна приказка - риба гниє з голови. Де голова, а де ноги, ясно. Судді ж тут десь посередині". Якщо не викоренити корупцію згори, то немає сенсу починати цей процес знизу.
Сенсу у зв'язку з цим агітувати за проведення люстрації, напевно, все ж немає, бо, як відмітили учасники дискусії, якщо зараз створити орган, який таку люстрацію проводитиме, то на його фоні прокуратура, міліція і СБУ здадуться дітьми.
У завершуючому третьому блоці гості обговорили проблеми якості юридичної освіти. Однозначно система підготовки підростаючого покоління українських юристів вимагає істотних змін. По-перше, надто багато внз готують юристів, а, по-друге, надто багато теорії без практики. Студента треба учити, як написати статут підприємства, а не що таке статутвідмічає Сергій Козьяковкерівний партнер "Сергій Козьяков і Партнери".
Ради молодим юристам самі різні: В. Кисиль радить не їхати отримувати LLM, не маючи базової освіти бакалавра, а С. Козьяков нагадує про важливість англійської мови в житті юриста. "Якщо не знайде роботу в карному суді, то працюватимете з правом міжнародної торгівлі, як я", - стверджує пан Козьяков.
Головне, на 2-му курсі необхідно визначитися, що ти потрапив куди треба, звертає увагу В. Кисиль. І якщо відповідь буде позитивною, то з наступних курсів треба починати працювати на спеціалізацію.
Організатор дискусійної панелі упевнений, що серія подібних заходів і обговорень допоможе підтримати престиж професії юриста, а молодому поколінню сформувати істинні цінності і правильні цілі у рамках своєї майбутньої діяльності.
Дивитеся запис трансляції дискусійної панелі тут
Компанія "ЛІГА: ЗАКОН" виражає глибоку вдячність Василю Кисилю, Івану Домбровскому, Ірині Иванчук, Сергію Власенко, Валентині Теличенко, Сергію Козьякову, Ользі Дмитриевой, Денису Бугаю, Олені Яценко, Володимиру Полищуку, Євгенію Солодко і Олегу Вермеенко за відверту дискусію і готовність публічно освітлювати проблеми професії юриста в Україні. Ми не ставимо точку в цій дискусії, ми переходимо на якісно новий, відкритий рівень взаємодії з юристами і вдячні усім, хто розділяє загальні з нами цінності. |
