Проблеми на ринку медіа вже який рік залишаються тими ж, а саме - це захист контенту, як себе узабезпечити від піратських ресурсів, мінімізувати наслідки, і чи є взагалі сенс в усьому цьому. Актуальними як і раніше залишаються питання антимонопольного права.
Що твориться на ринку?
"За 6 місяців 2013 р. об'єм медіа-ринку майже в два рази перевищив об'єм за 2012 р., але радіти із цього приводу не варто - відмічає Денис Бугайпартнер ЮФ "Ващенко, Бугай і партнери"президент АЮУ. - Адже левова частка - це відхід іноземних інвесторів. Отже по суті це стагнація, а не розвиток".
Освітлюючи останні угоди M&A в цій галузі, юрист відмічає надзвичайну закритість ринку - тільки по двох найбільш великих угодах можна знайти хоч би приблизні цифри, отримані з відкритих джерел. Є зважаючи на купівля Інтеру Д. Фірташем і С. Льовочкіним, а також продаж UMH Group групі компаній С. Курченко ВЕТЭК. Остання, до речі, зайняла четверте місце по злиттю і поглинанням в Україні в цілому. Порівняння з міжнародними угодами юрист не провів, щоб, як він сказав, суми наших угод на тлі зарубіжних не здавалися занадто дрібними.
Що ж до інших особливостей угод M&A на медіа-ринку Українито вони характеризуються в першу чергу усіма особливостями таких угод в Україні - тобто складною корпоративною структурою, неможливістю застосування в Україні акціонерних угод, відсутністю механізму Escrow, рисками, пов'язаними з підтвердженням права власності на активи (нерухомість, земля), ін.
Крім того, варто зважати і на специфіку ринку. Зокрема:
- необхідність узгодження зміни контролю і продовження ліцензій з власником бренду.
Поки немає визначеності після ліцензій, не можна закрити основну угоду. А власники брендів у свою чергу не завжди бажають давати свою згоду, і навіть погодившись, вони постараються вам нав'язати свого менеджера і природно - глобальну редакційну політику видання, міркує пан Бугай.
- стосунки нового власника з журналістським колективом.
Не секрет, що багато журналістів зав'язані на конкретного редактора, з відходом якого можна позбутися істотній частині редакції. Те ж саме можна відмітити по відношенню до рекламодавців, які найчастіше зав'язані на певного менеджера. Саме тому важливо із самого початку побудувати адекватні стосунки в колективі, розташувати співробітників до себе.
- риски, пов'язані з нематеріальними активами, а також наявність номінальних власників і директорів.
Антимонопольний комітет і риски
Стосунки з Антимонопольним комітетом і пов'язані з цим проблеми також не нові для ринку медіа, проте, останнім часом АМКУ надзвичайно активізувався і націлювався на збір засобів у вигляді штрафів за ті або інші порушення. Відмітимо, що 91 % від усіх порушень, по яких Комітет притягає до відповідальності, становят порушення по ст.15-1 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції" (поширення інформації, яка вводить в оману). "Правда в зв'язку з цим трохи радує той факт, що за 2012 р. було накладено штрафів на суму 814,7 млн. грн., але сплачено було тільки 40 млн. грн. Тобто, інші штрафи оспорюються в суді", - відмічає Вікторія Пташниккерівний партнер ЮФ "ДРОІТ".
Оскільки методики накладення штрафів за поширення недостовірної інформації досі немає, то слід бути особливо обережним, адже штраф може скласти до 5 % річного доходу за рікпередуючий року, в якому здійснено порушення. А в силу відсутність правил, неможливо зрозуміти, чим керується Антимонопольний комітет. Приміром, в 2010 р. Комітет оштрафував на 1 млн. грн. "Лазолван", в рекламі якого стверджувалося, що ці ліки виліковують грип, застуду і т. д., хоча насправді цей усього лише відхаркувальний засіб. Тоді як засіб в рекламі якого позначався, що воно виліковує від раки, будучи насправді біодобавкою, був виписаний штраф у розмірі 30 тис. грн.
Також пані Пташник по цій категорії правопорушень радить звернути увагу на предмет доведення АМКУ :
- хто є власником сайту, замовником поширеної інформації;
- наявність конкурентних стосунків;
- наявність скриншотів з недостовірною інформацією;
- тривалість розміщення недостовірної інформації і її доступність для користувачів;
- відвідуваність сайтів.
Крім того, пам'ятайте, що намір ввести в оману не грає ролі. Тобто в даному випадку виправдовуватися, мол ми не хотіли - немає сенсупідкреслює юрист.
Захист контенту
Як завжди медійники скаржаться на порушників авторського права. Зокрема, розповідаючи про основні проблеми в області захисти контенту в Інтернеті Катерина Кокотдиректор з правових питань медіа-холдингу "Медіа група Україна", вказує на відсутність справедливого розподілу відповідальності між порушником авторського права, провайдером і користувачами в Інтернеті, складність в ідентифікації власника сайту-порушника. Крім того, на жаль юристів, в Україні немає порядку завірення нотаріусами скриншотів незаконно використаного контенту. І тому доводиться прибігати до послуг російських нотаріусів.
Також в цій категорії справ існують проблеми з визначенням осудності. Так, відмічає Тетяна Кудрицкаястарший юрист ЮФ "Василь Кисиль і партнери"спостерігається конкуренція норм між положеннями ч.4 ст.16 ХПК згідно якої поділа по суперечках про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом по місцю здійснення порушення, і положеннями ст. 76 Закону про міжнародне приватне право.
Відмітимо, що законопроект про блокування сайтів або певного контенту по повідомленню правовласника, який раніше викликав бурхливе обурення з боку Інтернет-партіїотримав схвалення від учасників конференції.
Нагадаємо, на попередніх конференціях "Медіаправо" юристи обговорювали політичну рекламу, способи захисту медіаконтенту в Інтернеті.
