Як завжди мова спочатку пішла про гроші. Так, за словами голови Державної судової адміністрації Руслана Кирилюкана 2014 р. для фінансування судової влади в цілому треба 10 млрд. 541 млн. 600 тис. грн.з яких 6 млрд. 560 млн. 200 тис. підуть на оплату праці (у 2013 р. на цю витратну статтю бюджету було виділено приблизно на 3 млрд. менше). Інші гроші потрібні для оплати комунальних послуг, покриття капітальних і інших витрат. Проте, наскільки такі побажання були враховані в проекті держбюджету на 2014 р. панові Кирилюку невідомо. І цілком можливо, вважає голова ГСА, що наступного року для оплати праці знову доведеться використовувати засоби судового збору.
І хоча проект закону про держбюджет на 2014 р. був повернений Верховною Радою на доопрацювання, вже завтра очікується, що Кабмін доповість про усі його показники. Незважаючи на відсутність цифр, Раїса Хановазаступник голови Ради суддів, відмітила, що озвучені паном Кирилюком суми складуть 1, 4 % від загального бюджету країни.
А ось з обговорення цифр члени Ради перестрибнули на повноваження. Деякі невдоволені тим фактом, що в проекті бюджету відносно фінансування судової влади окремо не передбачено фінансування Ради суддів, і тим самим проігноровано відповідне рішення З'їзду суддів України. Невдоволені в Раді і тим фактом, що їх не запрошують обговорювати ці цифри.
Матеріальне забезпечення судів на даний момент також залишає бажати кращого, і яких або зрушень в цій сфері не передбачено. Хоча, напевно, не завадило б про це замислитися. Адже, як свідчать результати опитування відносно доступності громадян до правосуддясаме відсутність належних умов перебування в суді є однією з головних причин невдоволення і незадоволення. Відмітимо, що, по словах Р. Кирилюка, громадянами було анонімно заповнено 21 тис. анкет і загальна оцінка доступності правосуддя виглядає позитивніше, ніж результати соціологічних досліджень. У числі проблем також була вказана неефективна організація роботи судів.
Дещо нарік пан Кирилюк на те, що у ГСА немає права управління об'єктами держвласності. Проте, завдяки Кабміну, таке право може незабаром з'явитися. Так, згідно з проектом № 3107 ГСА здійснює управління державним майном, яке закріплене за ГСА, місцевими загальними судами, органами суддівського самоврядування, державними комерційними підприємствами, установами і організаціями нею створеними (детальніше про проект в матеріалі: Кабмін хоче ввести на держпідприємствах "незалежних директорів").
Відмітимо, що обговорення Радим суддів питання із звернення до суб'єкта законодавчої ініціативи з пропозицією про внесення змін до ст. 11 ХПК, ч. 3 ст. 8 Закону "Про старанне виробництво" було перенесено на жовтень у зв'язку з необхідністю обробки пропозицій, що поступили.
Раїса Ханова також підняла питання про необхідності реєстрації актів ГСА в Міністерстві юстиції. Вона вважає, що такій реєстрації повинні підлягати акти міжгалузевого значення, що підпадають під критерії нормативно-правового акту, вказані в ч. 3 ст. 117 Конституцій України. В той же час особливого ентузіазму з цього приводу у керівника ГСА не видно, та і сама ідея не знаходить особливої підтримки. Але ось варіант замість реєстрації в обов'язковому порядку погоджувати такі акти Радою суддів виглядає для членів Ради прийнятніше. Поки ж було вирішено дати до 1 листопада час ГСА обробити це питання і вже тоді приймати рішення.
Крім того, Радою суддів було розглянуто ряд звернень суддів, зокрема, судді Алуштинского міського суду АР Крим Миколи Любинецкого, якого ВР не може призначити суддею безстроково вже з лютого 2010 р. В ході обговорення відзначалося, що у ВР поширена наступна схема - деякі депутати просять виключити з переліку суддів, за яких зараз голосуватимуть, окремі кандидатури без пояснення причин. Потім, проголосувавши, депутати видаляються із залу і до цього питання не повертаються. Подібна ситуація також неприємна тим, що такий непризначений суддя з купою вільного часу продовжує отримувати зарплату тоді як його колеги повинні виконувати його ж роботу.
Може депутатам створити якийсь фонд для виплати таким суддям зарплати, а не брати ці гроші з бюджету судової влади? - звучить пропозиція.
Нагадаємо, в травні цього року В. Онопенко звернувся до голови ВР В. Рибалці відносно подій 18 квітня і 16 травня 2013 р. з питань обрання суддів безстроково. Окремі депутати тоді зробили спробу зірвати процес обрання суддів і повернутися до не передбаченої Законом "Про судоустрій і статус суддів" процедурі попередньої підготовки питань, пов'язаних з обранням суддів, в комітеті ВР.
В цілому вирішено направити ВР лист від імені Поради суддів України щодо вирішення проблеми конкретного судді, а також звернути увагу пана Рибака на загальну тенденцію відносно призначення суддів.
Друге звернення торкається конфлікту інтересів, яким зацікавилися голова Гайсынского районного суду Вінницької області В. Ковчежнюк і суддя Чечельницкого районного суду Вінницької області В. Задорожный. Зокрема, суддів зацікавив питання спільної роботи в одному суді батьків і дітей: це стосується як батьків, працюючих на адміністративних посадах в суді, так і звичайних суддів. Чи може дитина судді працювати, приміром секретарем судового засідання, або бути помічником судді? Усе це за умови, що такі подіті будуть поза безпосереднім підпорядкуванням батьків. Суддів, що звернулися, цікавить, а не чи суперечить це вимогам Закону про протидію корупції?
З одного боку заборона на подібну спільну роботу виглядає логічно з боку суспільства, але з іншого боку таким чином вводиться деяка заборона на професію, - міркують члени Ради. У свою чергу заступник голови ВССУ Павло Гвоздик відмічає, що такий процес можна буде взагалі довести до абсурду: раз папа працює в суді, то дитина не може працювати ні в прокуратурі, ні в міліції. До цього питання треба підходити зважено.
З цього приводу варто відмітити, що в січні Т. Слюз зареєструвала проект № 2069яким встановлюється, що на посаді в регіональних (територіальних) органах прокуратури, МВС, СБУ і суддів в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці не можуть претендувати особи, якщо хоч би в одному з цих регіональних органів в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці вже працює близька ним особа (детальніше в матеріалі: Нардеп хоче заборонити кумівство в прокуратурі і судах).Цей проект був підтриманий Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
У Раді суддів відмічають, що, безумовно, кожен конкретний випадок треба розглядати окремо: як поводяться такі родичі на роботові, чи є скарги або прецеденти, мол папа усе вирішує за сина і тому подібне. Остаточне рішення Радий суддів України з цього питання прикмет в листопаді.
Також читайте:
Суддів попросили не публікувати у себе на сайті поздоровлення і новини з мережі
Яка судова реформа потрібна Україні?
Суддям знову нагадають, що не можна занадто довго розглядати справи
