Судова система України знаходиться в стані постійного реформування і увесь процес проходить під гаслом "Кращому суду бути", як помітив Михайло Цурканзаступник голови ВАСУ. Ось тільки коли ж це усе буде, незрозуміло. Європейські експерти практично одноголосно глаголют, що мол Україна на правильному шляху, усе робить, але результату якось все одно не видно. Ось і зараз - в числі останніх новинок президентський проект № 2522а про посилення гарантій незалежності суддів, який ВР минулого тижня відправила у КСУ, і законопроект про прокуратуру, який доки гостює у Венеціанській комісії.
Оцінка проекту № 2522а більш ніж неоднозначна, а ряд положень викликає стійку незгоду (детальніше про проект в матеріалі ЮРЛИГИ : Суддів відразу призначатимуть безстроково?). Більше того, сама процедура його розробки насторожує і як відмічає член Конституційної Асамблеї, науковий експерт Центру Разумкова Микола Мельник: "Цей проект не розроблявся Асамблей, як про це в інтерв'ю заявляв пан Портнов". І якщо так проводити реформу, стверджує пан Мірошник, то краще її не проводити і зовсім.
Активне обговорення викликали наступні положення проекту :
- збільшення віку, з досягненням якого можна претендувати на заняття посада судді - з 25 до 30 років. З одного боку Михайло Цуркан стверджує, що фахівець, що сформувався, навряд чи захоче в 30 років проходити через ту м'ясорубку, на яку зараз перетворений процес відбору майбутніх суддів. А з іншого боку Наталія Петровазаступник керівника проекту USAID "Справедливе правосуддя", вважає, що навпаки - 30 років це ще мало для судді.
- формування Вищої ради юстиції. Згідно з проектом № 2522а 15 з 20 членів УСЮ вибирає з'їзд суддів України - і хоча це являється 100 % реалізацій рекомендацій європейських експертів, проте, це приводить і до 100% залежності таких кандидатур від Адміністрації Президента. Ніяких альтернатив на з'їзді не буваєвідмічає Ігор Колиушкоголова правління Центру політико-правових реформ, член Конституційної Асамблеї. Ця норма могла б працювати в європейських умовах незалежності суддівського самоврядування, а у нас це доки нереально.
Арсеній Яценюкглава фракції В "Батькивщина", посилаючись на опозиційний проект внесення змін до Конституції, пропонує, щоб 10 членів УСЮ обиралося з'їздом суддів, а 5 - Верховною Радою.
У свою чергу як варіант вирішення проблеми із з'їздом Роман Куйбидазаступник голови правління Центру політико-правових реформ, пропонує, щоб делегатів на з'їзд суддів обирали в кожному суді окремо загальними зборами суддів. Таким чином, владі буде складніше впливати на подібний масив.
Крім того, колишній міністр МВС Юрій Луценко не розуміє, навіщо знову включати до складу УСЮ Генпрокурора, Міністра юстиції. На думку пана Луценка, у Вищу раду юстиції повинні входити тільки судді, а інших можна тільки запрошувати на засідання.
Також є ще маса положень, з приводу яких у учасників конференції немає єдиної думки. Звучать пропозиції: Ліквідовувати КСУ або ні? Повернути ВСУ минулі повноваження або ні? Чи як варіант - а давайте ліквідуємо вищі специализируемые суди, ну або хоч би господарські, щоб припинити сварки відносно розділу повноважень з адмінсудами?
Що стосується недовіри до судової системи, то, за словами Юрія Луценка, тотальна люстрація тут вже не допоможе. Нові співробітники, вступаючі в систему, або ламаються і починають танцювати під дудку начальства, або ж йдуть. У зв'язку з цим потрібна правова люстрація. Пан Луценко пропонує усунути від посад усіх причетних до програних Україною справ в ЕСПЧ. Не можна робити вигляд, що ці прокурори, судді, слідчі можуть виконувати свою роботу об'єктивно, - говорить він. А ось нових працівників в систему колишній міністр пропонує приймати не через співбесіди, а шляхом проведення тестів. Також пропонується претендентів на посаді проводити через детектор брехні і запитувати чи брав гроші (планує) такий кандидат, чи бив людей, ін.
Нагадаємо, Ігор за дорученням Юрія Луценко Фомин пише законопроект про реформування правоохоронної системи. Цей документ торкається як суддів, так і звинувачення, захисту, розслідування, силових структур. Детальніше читайте в інтерв'ю з адвокатом.
Європейські експерти, зокрема Єва Катинка Шмидтзаступник директора відділу верховенства права Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, радить також звернути увагу на те, щоб кандидати, що претендують на заняття вищих посад в судовій системі, піддавалися такому ж жорсткому відбору, як і кандидати в судді. Крім того, треба підвищити стандарти прозорості під час призначення суддів на адміністративні посади, або дозволити суддям конкретного суду самим обирати собі голову.
Відмітимо, обговорювалися також питання виборності суддів і їх імпічменту (за ініціативою нардепів або місцевої громади).
Не обійшлося на конференції і без нового КПК і реформи прокуратури. Що примітно, в Генпрокуратурі усім задоволені. Спочатку Микола Гошовскийперший заступник начальника Головного управління нагляду за дотриманням законів в карному виробництві ГПУ, розхвалював Кодекс, а потім його колега Михайло Гаврилюкзаступник Генпрокурора, відмічав, як усі в прокуратурі задоволені внесеним у Венеціанську комісію проектом закону про прокуратуру.
Що стосується КПК, то за словами пана Гошовского, найбільші переживання викликало питання впровадження і функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зараз усе працює без збоїв, а статистика свідчить про зниження кількості зареєстрованих злочинів. Це явище пояснюється тим, що по по старому КПК в книгах обліку реєструвалося усе підряд, в т.ч. адміністративні правопорушення. Проте, Олексій Баганецпрезидент АТ "Баганец і партнери", називає інші цифри і схильний критичніше оцінювати роботу по Кодексу. Хто правий, а хто немає сказати важко, адже як пояснюють учасники конференції, у виробництві знаходяться ще справи по КПК 1960 р., і цифри трохи перемішані.
Немає доки і обіцяного буму виправдувальних вироків, про що раніше також заявляли судді на засіданні ради суддів загальних судів.
Застосування таких нових інститутів як домашній арешт і угоди про визнання провини йде своєю чергою, проте Мери Батлеррадник з правових питань Департаменту юстиції США, вказує на дивне розуміння українцями домашнього арешту: "У нас ми дозволяємо такій людині працювати, адже йому треба утримувати сім'ю. Крім того, не варто забувати про презумпцію невинності - не можна повністю обмежити людину, якщо її провина не була встановлена вироком". У відношенні ж угод про визнання провини експерт радить застосовувати їх до серйозних злочинів - в справах про корупцію, організовану злочинності, та ін., як це відбувається в США. Угоди про визнання провини це головний інструмент прокурорів в серйозних злочинах відмічає Мери Батлер.
Деяке незадоволення відносно КПК є і у викладачів. Приміром, Микола Шумилопрофесор кафедри правосуддя КНУ ім. Т. Г. Шевченку відмічає, що для вивчення карного процесу по новому КПК треба близько 300 аудиторних годин, проте, досі навчання проводиться згідно із старим бюджетом часу - 140-160 годин.
З реформою прокуратури все ще більше заплутано, і якщо представники держструктур схильні до вихвалянь цього документу, то у інших є сумніви із цього приводу. Зокрема, Микола Хавронюкнауковий директор Центру політико-правових реформ, стверджує, що в основі проекту закону про прокуратуру лежить документ, розробкою якого займався він сам. Проте, цей документ якимсь чином потрапив до Адміністрації Президента, а з неї в Генпрокуратуру, де документ дещо покремсали і переписали. "У нас за проектом була маленька Генпрокуратура - тільки 50 чоловік, а усе слідство здійснювалося на місцях. Ми намагалися розбити цим проектом тріаду прокурор-начальник милиции-судья, які завжди якщо не родичі, то куми", - вказує пан Хавронюк. А ось проект, який відправили до Венеціанської комісії, надає Генпрокуророві практично необмежені повноваження - він може буквально усе, стверджує експерт. Крім того, в проекті є таке цікаве положення, що рішення про набуття чинності закону про прокуратуру приймають органи прокурорського самоврядування. "Але ми вже встигли наскаржитися експертам Венеціанської комісії із цього приводу"- резюмує пан Хавронюк.
Нам же залишається чекати відповіді від Конституційного Суду і Венеціанської комісії, а там подивимося, яку реформу цього разу почнуть впроваджувати можновладці.
